Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/19388/17

провадження № 61-7899св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Картель», Приватне підприємство «Інформаційне агентство «Інформбюро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Картель» (далі - ПрАТ «Картель»), Приватного підприємства «Інформаційне агентство «Інформбюро» (діл - ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро») та з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність, інформацію, розповсюджену ПрАТ « Картель » на сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_2 та твердження в тексті статті: «В Харькове голову Холодногорськой районной администрации ОСОБА_1 подозревают в совершении коррупционного правонарушения…», «Согласно протокола, ОСОБА_1 совершил административное правонарушение, связанное с коррупцией, ответственность за которое предусмотренное ч. 1 ст. 28 Закона Украины «О предотвращении коррупции» и ч. 2 ст. 172-7 КУоАП (принятое решение в условиях реального конфликта интересов). Было установлено, что 24 февраля 2016 года во время сессии Харьковского горсовета во время рассмотрения вопроса «О предоставлении юридическим и физическим лицам земельных участков для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений» ООО «Фронт» изменен вид использования земельного участка площадью 0,5783 га. Однако установлено, что с 2005 по 2012 годы ОСОБА_1 входил в состав учредителей ООО «Фронт» и занимал должность заместителя директора до 2010 года. 26 декабря 2012 года ОСОБА_1 отступил свою долю в уставном капитале своей матерей - ОСОБА_2 , которая на момент принятия решения сессией и сегодня продолжает входить в перечень учредителей предприятия. При этом сам ОСОБА_1 как депутат Харьковского горсовета во время сессии 24 февраля 2016 года проголосовал положительно за смену целевого назначения земли, чем совершил административное коррупционное правонарушение. Факт голосования подтверждается поименным списком голосования…»;

- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність, інформацію, розповсюджену ПрАТ «Картель» на сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОТО, ДОКУМЕНТ)» а саме: заголовок «ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОТО, ДОКУМЕНТ)» та твердження в тексті статті: «У Харькові голову Холодногірської районної адміністрації ОСОБА_1 підозрюють у скоєнні корупційного правопорушення…», «Згідно протоколу, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів). Було встановлено, що 24 лютого 2016 року під час сесії Харківської міськради під час розгляду питання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ТОВ «Фронт» змінено вид використання земельної ділянки площею 0,5783 га. Однак встановлено, що з 2005 по 2012 роки ОСОБА_1 входив до складу засновників ТОВ «Фронт» та обіймав посаду заступника директора до 2010 року. 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 відступив свою частку в статутному капіталі своїй матерів - ОСОБА_2 , яка на момент прийняття рішення сесією й до сьогодні продовжує входити до переліку засновників підприємства. При цьому сам ОСОБА_1 як депутат Харківської міськради під час сесії 24 лютого 2016 року проголосував позитивно за зміну цільового призначення землі, чим скоїв корупційне адміністративне правопорушення. Факт голосування підтверджується поіменним списком голосування…»;

- зобов`язати ПрАТ «Картель» та ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» опублікувати спростування на сайті Інтеренет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 в тій самій рубриці й тим самим шрифтом, що й спростовувані публікації шляхом опублікування резолютивної частини рішення не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили;

- заборонити ПрАТ «Картель» та ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро»у будь-який спосіб розповсюджувати недостовірну інформацію, що міститься у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2», опублікований на сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОТО, ДОКУМЕНТ)», опублікованій на сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, до усунення порушення немайнових його прав шляхом спростування такої інформації;

- стягнути солідарно з ПрАТ «Картель» та ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на сторінці Інтернет видання ІНФОРМАЦІЯ_3 була опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на українській та російській мові.

Вказує, що у зазначеній статті викладено недостовірну інформацію, яка також є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ним закону, нібито він був спійманий на корупції та у стверджувальній формі викладено нібито встановлені обставини вчиненого ним корупційного правопорушення, що по своїй суті впливає на розсуд пересічних громадян щодо оцінки його діяльності як публічного діяча.

Недостовірність викладеної в цих статтях інформації підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року у справі № 638/673/17, що набрала законної сили.

Зазначає також, що внаслідок розповсюдження відносно нього недостовірної та негативної інформації йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у зниженні ступеня його ділової репутації, розмір якої оцінено ним у 100 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності факту вчинення відповідачами правопорушення, яке полягало саме в поширенні інформації, яка у відповідності до вимог закону може мати статус «недостовірної», а також відсутності даних про те, що фактично метою розміщення статті було поширення недостовірної інформації щодо позивача, приниження його честі, гідності та ділової репутації і що внаслідок поширення зазначених в позовній заяві відомостей особистим немайновим благам позивача завдана шкода.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність, зобов`язання опублікувати спростування та заборону у будь-який спосіб розповсюджувати недостовірну інформацію та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог, у іншій частині судове рішення залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі, суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, недостатньо дослідили матеріали справи, залишили поза увагою положення статті 277 ЦК України, відповідно до яких обов`язок доведення правдивості поширеної інформації покладено на відповідача, а не на позивача, внаслідок чого необґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Вказує, що він звернувся з даним позовом до суду, так як інформація поширена відносно нього є недостовірною, що підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2017 року у справі № 638/673/17, що набрала законної сили.

Разом з тим зазначає, що відповідач у даному випадку порушив не лише гарантоване йому право на повагу його честі, гідності та їх недоторканість, а й положення частини четвертої статті 296 ЦК України, якою прямо заборонено використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення до набрання законної сили відповідним обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

27 червня 2019 року справа № 761/19388/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України майором поліції Кириченко В. Л. був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Зокрема, в протоколі зазначено, що « ОСОБА_1 , будучи обраним депутатом Харківської міської ради 7 скликання на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, скоїв адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наступних обставин.

В період часу з 03 листопада 2015 року по теперішній час ОСОБА_1 відповідно до пп. б п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є депутатом Харківської міської ради 7 скликання, а отже суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного закону та передбачених ним обмежень.

Проведеними заходами встановлено, що відповідно до пункту 25 додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ТОВ «Фронт» змінено вид використання земельної ділянки площею 0, 5783 га (кадастровий номер 6310137200:01:032:0003) з «для експлуатації та обслуговування адміністративно побутового комплексу і станції технічного обслуговування автомобілів» на «для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих приміщень» та прийнято рішення про внесення змін до договору оренди землі, шляхом укладання додаткової угоди до нього.

Окрім цього встановлено, що в період з 2005 року по 2012 рік ОСОБА_1 входив до складу засновників ТОВ «Фронт» та обіймав посаду заступника директора вказаного господарського товариства до 2010 року.

Так, 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 відступив свою частку в статутному капіталі своїй матері ОСОБА_2 , яка із зазначеного часу, на момент прийняття рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24 лютого 2016 року та на теперішній час продовжує входити до складу засновників зазначеного господарського товариства.

В той же час встановлено, що 24 лютого 2016 року в період часу з 12 год 51 хв 40 сек по 12 год 54 хв ОСОБА_1 , будучи депутатом Харківської міської ради 7 скликання, діючи умисно, в порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суперечність між особистим приватним інтересом, викликаним сімейними стосунками з ОСОБА_2 , зацікавленістю останньої в прийнятті Харківською міською радою відповідного рішення, пов`язаного зі зміною цільового використання земельної ділянки, а також його представницькими повноваженнями, що впливають на об`єктивність та неупередженість прийняття ним, як депутатом, рішення, не вживши відповідних заходів щодо попередження конфлікту інтересів, а також його врегулювання, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, відповідно до списку поіменного голосування 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання, проголосував позитивно за 18 питання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» та прийняття Харківською міською радою рішення № 142/16 від 27 лютого 2016 року.

Отже, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 3, частиною 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Приватним акціонерним товариством «Картель» ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2» містяться твердження, а саме: «В Харькове голову Холодногорской районнной администрации ОСОБА_1 подозревают в совершении коррупционного правонарушения…», « Согласно протокола, ОСОБА_1 совершил административное правонарушение связанное с коррупцией, ответственность за которое предусмотрено ч. 1 ст. 28 Закона Украины «О предотвращении коррупции» и ч. 2 ст. 172-7 КУоАП (принятие решения в условиях реального конфликта интересов). Было установлено, что 24 февраля 2016 года во время сессии Харьковского горсовета во время рассмотрения вопроса «О предоставлении юридическим и физическим лицам земельных участков для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений» ООО «Фронт» изменен вид использования земельного участка площадью 0, 5783 га. Однако установлено, что с 2005 по 2012 годы ОСОБА_1 входил в состав учредителей ООО «Фронт» и занимал должность заместителя директора до 2010 года. 26 декабря 2012 года ОСОБА_1 отступил свою долю в уставном капитале своей матери -ОСОБА_2 , которая на момент принятия решения сессией и сегодня продолжает входить в перечень учредителей предприятия. При этом сам ОСОБА_1 как депутат Харьковского горсовета во время сессии 24 февраля 2016 года проголосовал положительно за смену целевого назначения земли, чем совершил административное коррупционное правонарушение. Факт голосования подтверждается поименным списком голосования…».

Крім того встановлено, що така ж стаття розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12:43 на сайті інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОТО, ДОКУМЕНТ)», а саме: заголовок «ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОТО, ДОКУМЕНТ)», та твердження в тексті статті. «У Харкові голову Холодногірської районнної адміністрації ОСОБА_1 підозрюють у скоєнні корупційного правопорушення...», «Згідно протоколу, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів). Було встановлено, що 24 лютого 2016 року під час сесії Харківської міськради під час розгляду питання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ТОВ «Фронт» змінено вид використання земельної ділянки площею 0, 5783 га. Однак встановлено, що з 2005 по 2012 роки ОСОБА_1 входив до складу засновників ТОВ «Фронт» та обіймав посаду заступника директора до 2010 року. 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 відступив свою частку в статутному капіталі своїй матері - ОСОБА_2 , яка на момент прийняття рішення сесією й до сьогодні продовжує входити в перелік засновників підприємства. При цьому сам ОСОБА_1 як депутат Харківської міськради під час сесії 24 лютого 2016 року проголосував позитивно за зміну цільового призначення землі, чим скоїв корупційне адміністративне правопорушення. Факт голосування підтверджується поіменним списком голосування...».

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2017 року (справа № 638/673/17) провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтями 3, 32 Конституції України людина, її честь та гідність визнаються найвищими соціальними цінностями і кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Як встановлено судами, 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, про що ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачі поширили інформацію. В подальшому постановою суду від 30 січня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто даний факт на момент поширення інформації не існував.

Таким чином, встановивши, що відповідачами у мережі Інтернет поширено інформацію щодо складення відносно позивача протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, і вказана подія відповідає дійсності, оскільки факт складання протоколу відбувся, та позивачем не доведено, що внаслідок поширення цієї інформації відбулося порушення його особистих немайнових прав, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи спір, суди правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, у результаті чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивач у даному випадку не позбавлений можливості скористатись передбаченим частиною першою статті 277 ЦК України правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи в тому ж засобі масової інформації.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника про порушення відповідачами положень частини четвертої статті 296 ЦК України, якою прямо заборонено використання (обнародування) імені особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки позивач у цій справі є депутатом міської ради, тобто публічною особою, а отже межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, а його діяльність є об`єктом суспільного інтересу. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність, зобов`язання опублікувати спростування та заборону у будь-який спосіб розповсюджувати недостовірну інформацію залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов