Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 761/20094/19

провадження № 61-8620св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Вища рада правосуддя, член Вищої ради правосуддя ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року в складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року в складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), члена ВРП ОСОБА_2 та просив:

визнати недостовірною, та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, яка була поширена членом ВРП ОСОБА_2 на засіданнях, що транслювалось на веб-сайті ВРП за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 «…ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння..»; «…у протоколі констатовано, ммм наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння у вигляді тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя і різкого запаху з порожнини рота…»; «…є роздруківка з технічного пристрою - приладу «Драгер» стосовно наявності алкоголю у крові водія на рівні 1, 35 промілєй…»; та ІНФОРМАЦІЯ_3 «…цих доказів і додатково отриманих пояснень від інспектора ОСОБА_3 їх достатньо для того, щоб зробити висновок про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності…»;

визнати таким, що порушує його право на особисте життя та його таємницю, поширення ІНФОРМАЦІЯ_2 на засіданні ВРП членом ВРП ОСОБА_2 конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, а саме «…у протоколі констатовано, ммм наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння у вигляді тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя і різкого запаху з порожнини рота…».

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами відносно нього, є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона викладена неправдиво, тобто містить інформацію про події які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, так як вони викладені спотворено.

Крім того, член ВРП ОСОБА_2 поширив конфіденційну інформації щодо стану його здоров`я, на що він не надав своєї згоди, чим порушив вимоги статті 301 ЦК України та статті 21 Закону України «Про інформацію».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності порушень особистих немайнових прав позивача, які б підлягали судовому захисту, оскільки поширена членом ВРП ОСОБА_2 у своїй доповіді інформація щодо позивача як кандидата на посаду судді є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 712/7385/17, від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18, постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі № 369/1052/16-ц, від 08 травня 2019 року в справі № 761/37180/17, від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, від 11 липня 2019 року в справі № 757/29455/16-ц, від 31 жовтня 2019 року в справі № 760/20787/18, від 18 травня 2020 року в справі № 522/13192/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що інформація, яку він просив визнати недостовірною, стосується конкретних фактів, встановлених відповідачем обставин, фактичних даних, які можна перевірити, а тому помилково вважали, що така є оціночними твердженнями.

Також зазначає, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2016 року, постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2016 року, акта огляду та роздруківки із пристрою - приладу «Драгер», пояснень інспектора ОСОБА_3.

Крім цього вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 369 ЦПК України та неправомірно розглянув справу без повідомлення учасників справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали суду першої інстанції.

13 серпня 2020 року справа № 761/20094/19 надійшла до Верховного Суду.

Представник ВРП Русакова І. Г. надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час співбесіди ВРП з кандидатом на посаду судді апеляційної палати Вищого антикорупційний суду ОСОБА_1 , член ВРП ОСОБА_2 виступив з доповіддю, у якій поширив таку інформацію:

«Як було встановлено 2 жовтня 2016 року, працівниками управління патрульної поліції у місті Івано-Франківськ було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно цим протоколом ОСОБА_1 керував автомобілем із еее... У протоколі зазначено, що у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому цей протокол був предметом розгляду у суді і 8 листопада 2016 року суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, було прийнято постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з зв`язку з відсутністю у діянні особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту постанови, також повідомляю, що мною було витребувано мм копію відповідної судової справи. Зі змісту постанови вбачається, що підставою для висновку про необхідність закриття провадження у справі було те що огляд на стан сп`яніння стосовно ОСОБА_1 проведено за наявності одного, а не двох свідків, як саме ця обставина вона була фактично еее основна і навіть єдина обставина, яка обумовила резолютивну частину постанови суду. Водночас у матеріалах провадження, наявний ммм наявний і вказаний протокол складений працівником патрульної поліцією. У протоколі констатовано, ммм наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння у вигляді тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя і різкого запаху з порожнини рота. Іншим працівником поліції, було складено акт огляду ее огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Відомості, викладені в акті підтвердженні стороннім свідком. Є роздруківка із технічного пристрою - приладу «Драгер» стосовно наявності алкоголю у крові водія на рівні 1, 35 промілєй і оці обставини в сукупності, на мій погляд, можуть розглядатися як такі, що викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності і ці обставини, на мій погляд, можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку із призначенням ОСОБА_1 на посаду.».

Вказані обставини підтверджуються стенограмою засідання ВРП за ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до стенограми засідання ВРП за ІНФОРМАЦІЯ_3 членом ВРП ОСОБА_2 було повідомлено, що «…цих доказів і додатково отриманих пояснень від інспектора ОСОБА_3 їх достатньо для того, щоб зробити висновок про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності…».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2020 року дану справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи з підстав, передбачених частиною першою статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частинами першою та другою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову визначається виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Системний аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними в справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про захист честі, гідності й ділової репутації, визнання інформації недостовірною, тобто позивачем заявлені вимоги немайнового характеру.

Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

Проте апеляційний суд на наведене уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи.

Розгляд цієї справи без повідомлення учасників позбавив позивача права мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, передбачених процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що апеляційний суд помилково розглянув справу без повідомлення учасників справи, не повідомивши сторін про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов