№ 761/20297/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

03 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 761/20297/16

Провадження № 51-2134 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - ОСОБА_6,

суддів: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

при секретарі ОСОБА_9,

за участю прокурора ОСОБА_10,

захисника ОСОБА_11,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015100100015351 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоселівка, Тарутинського району, Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що 26 березня 2014 року, перебуваючи в офісі ПрАТ «Київський страховий дім» за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41, уклала Договір доручення № Пр-111 з ПрАТ «Київський страховий дім» (код за ЄДРПОУ 25201716) в особі заступника Голови Правління ОСОБА_2 , за умовами якого ОСОБА_1 виступала як Повірений, а ПрАТ «Київський страховий дім» - як Довіритель.

ОСОБА_1 відповідно до довіреності № Пр-111 від 26 березня 2014 року, наданої ПрАТ «Київський страховий дім» в особі заступника голови правління ОСОБА_2 , уповноважена укладати, підписувати договори страхування в межах зазначених лімітів, отримувати примірники цих договорів, а також виконувати від імені та в інтересах ПрАТ «Київський страховий дім» всі інші законні дії, пов`язані з виконанням повноважень за цією довіреністю. Довіреність видана без права передоручення на строк до тридцять першого грудня 2014 року.

На здійснення наданих ОСОБА_1 повноважень відповідно до Договору Доручення № Пр-111 в частині укладення та підписання договорів страхування, останній відповідно до Акту приймання-передачі від 26.03.2014 року передано печатку з написом «для Договорів № 60» та печатку з написом «для Договорів № 61».

28.03.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 234036-111 передачі матеріальних цінностей від 28 березня 2014 року отримала від ОСОБА_2 50 чистих бланків каско для кожного за номерами: №CASC04ALL\10002-10051, 400 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\0382651-0383050, 100 чистих бланків добровільний НС» за номерами: №19-NS\07301-07400, 100 чистих бланків полісів «22- Туризм» за номерами: №22-Turism\0809651-0809750, 50 чистих бланків «експрес майно t» за номерами: № 61-ЕМ\04701-04750, 100 чистих бланків «обовязковий НС» за номерами: №03-ONS\24501-24600, 50 чистих бланків «експрес стр. квартир» за номерами: № 60-ЕК\000921-000970, 50 чистих бланків «договір зброя» за номерами: .\b70-weapon\08042-08091, 400 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: .YoAIs\0382651-0383050, 50 чистих бланків «експрес дім» за номерами: №59-ED\00701- 00750.

31.03.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 234292-111 передачі матеріальних цінностей від 31 березня 2014 року отримала від ОСОБА_2 1000 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\0377001-0378000 та 1000 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: № AIs\0377001-0378000 .

30.05.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 239671-111 передачі матеріальних цінностей від 30 травня 2014 року отримала від ОСОБА_2 140 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\1548861-1649000 та 140 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: №AIs\1648861-1649000.

08.09.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 240474-111 передачі матеріальних цінностей від 08 вересня 2014 року отримала від ОСОБА_2 150 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: № AIs\1652681-1652830 та 150 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\1652681-1652830.

09.10.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 241861-111 передачі матеріальних цінностей від 09 жовтня 2014 року отримала від ОСОБА_2 250 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\4245251-4245500 та 300 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: № AIs\4245251-4245500 .

29.10.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 242677-111 передачі матеріальних цінностей від 29 жовтня 2014 року отримала від ОСОБА_2 300 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\4251001 -4251300 та 300 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: №AIs\4251001-4251300.

14.11.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 243459-111 передачі матеріальних цінностей від 14 листопада 2014 року отримала від ОСОБА_2 300 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: № AIs\4257501-4257800 та 300 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\4257501-4257800.

01.12.2014 року ОСОБА_1 відповідно до Акту № 244229-111 передачі матеріальних цінностей від 01 грудня 2014 року отримала від ОСОБА_2 300 чистих бланків полісів ОСЦПВВНТЗ за номерами: №АІ\4263201-4263500 та 300 чистих бланків спец, знак ОСЦПВВНТЗ за номерами: № AIs\4263201-4263500 .

Так, ОСОБА_1 26 березня 2014 року, уклавши в офісі ПрАТ «Київський страховий дім», що розташований у м. Києві, Договір доручення № Пр-111 була добре ознайомленою з його умовами, та знала, що оригінали укладених у звітному періоді договорів страхування, а також документи, що стосуються страхувальників та копії платіжних документів, які підтверджують сплату страхових платежів на рахунок ПрАТ «Київський страховий дім» передаються до офісу товариства розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41 нею особисто. У зв`язку з чим, перебуваючи в офісі ПрАТ «Київський страховий дім» за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41 у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на заволодіння майном, а саме коштами страхової компанії шляхом використання отриманих вищевказаних бланків полюсів, реалізовувати їх, при цьому не повідомляючи страхувальникам те, що вони зобов`язані самостійно вносити страхові платежі до ПрАТ «Київський страховий дім», а отримувати від них страхові платежі за реалізовані поліси самостійно та в подальшому розпоряджатися коштами на власний розсуд за наступних обставин.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння коштами - страховими платежами ПрАТ «Київський страховий дім» ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 10 грудня 2014 року, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці та у невстановлений досудових слідством час. реалізувала страховий поліс за серійним номером № АІ/4257542 страхувальнику ОСОБА_3 , отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 126, 36 гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд. Після чого, з метою надання правомірності своїх дій та уникнення підозри зі сторони керівництва ПрАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_1 , маючи присвоєний їй логін «odessal», входила до електронної системи ПрАТ «Київський страховий дім» ProfiTsoft BACK-OFFICE, де надала звітність щодо реалізованого полісу.

Та таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння коштами - страховими платежами ПрАТ «Київський страховий дім» отриманих від страхувальників, не маючи повноважень щодо укладення, підписання договорів страхування у зв`язку із збігом терміну дії Договору доручення № Пр-111, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, аналогічним шляхом в період часу з 11 березня 2015 року по 29 квітня 2015 року, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, у не встановлений час, реалізувала ще 77 полісів ОСЦПВВНТЗ, а отриманими від страхувальників суми страхових платежів, розпорядилась на власний розсуд. Після чого, з метою надання правомірності своїх дій та уникнення підозри у керівництва ПрАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_1 , маючи присвоєний їй логін «odessal», входила до електронної системи ПрАТ «Київський страховий дім» ProfiTsoft BACK-OFFICE, де надала звітність щодо реалізованих полісів. А саме:

- 11 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4257720, АІ/4263320, АІ/4257566, АІ/4251180, АІ/4257654, АІ/4263428, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1 828,68 гривень;

- 12 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4251131, АІ/4257574, АІ/4263429, АІ/4263430, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1144,52 гривень;

- 13 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263431, отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 268,52 гривень;

- 14 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4257714, АІ/4263432, АІ/4263433, АІ/4263434, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1 528, 46 гривень;

- 15 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263401, отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 583,20 гривень;

- 16 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4251132, АІ/4257567, АІ/4257653, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1 122, 80 гривень;

- 17 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4257715, АІ/4263435, АІ/4263436, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1 353, 51 гривень;

- 18 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4257719, АІ/1652824, АІ/4263437, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 755, 40 гривень;

- 20 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4251058, отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 268, 52 гривень;

- 22 березня 2015 року та 24 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/1652830 та страхові поліси серії AIU652823, АІ/4263438, AI/4263439 відповідно, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1559,80 гривень;

- 25 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/1652822, АІ/4251059, АІ/4263440, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 713,97 гривень;

- 26 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4263402, АІ/4263441, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1214, 34 гривень;

- 27 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263403, отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 860,22 гривень;

- 29 березня 2015 року та 30 березня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263317 та страховий поліс серії АІ/4263404 відповідно, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 472,91 гривень;

- 31 березня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4263405, АІ/4263406, АІ/4263249, АІ/4263250, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1036,16 гривень;

- 01 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АТ4257569, АІ/4251113, АІ/4257760, АІ/4263442, отримавши від страхувальників галом суму страхових платежів у розмірі 1391,87 гривень;

- 02 квітня 2015 року та 03 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4251120, АІ/4263462 та страховий поліс серії АІ/4251121 відповідно, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 733,53 гривень;

- 04 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/251060, АІ/4257568 АІ/4251123, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 803,97 гривень;

- 05 квітня 2015 року та 06 квітня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4251124 та страхові поліси серії АІ/4251061, АІ/1652820, АІ/4251126 відповідно, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1220,21 гривень;

- 07 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4251127, АІ/1652819, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 389,51 гривень;

- 08 квітня 2015 року, реалізувала страхові поліси серії АІ/4251142, АІ/4251157, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 580 гривень;

- 09 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4257570, АІ/4263408, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 584,42 гривень;

- 10 квітня 2015 року та 11 квітня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4257576 та страхові поліси серії АІ/4257582, АІ/4263240 відповідно, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 499,45 гривень;

- 16 квітня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263443, отримавши від страхувальників загалом суму страхового платежу у розмірі 268,52 гривень;

- 17 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/14251104, АІ/4263409, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1710,96 гривень;

- 18 квітня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263407, отримавши від страхувальника загалом суму страхового платежу у розмірі 583,20 гривень;

- 20 квітня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ/4263307, отримавши від страхувальника загалом суму страхового платежу у розмірі 315,90 гривень;

- 24 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4263410, АІ/4263449 отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 899,10 гривень;

- 29 квітня 2015 року реалізувала страхові поліси серії АІ/4263445, АІ/4263446, АІ/4263447, АІ/4251069, отримавши від страхувальників загалом суму страхових платежів у розмірі 1950,70 гривень;

- 03 червня 2015 року реалізувала страховий поліс серії АІ 1652795, отримавши від страхувальника суму страхового платежу у розмірі 734,40 гривень.

Внаслідок вчинення протиправних дій, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинених повторно, ОСОБА_1 завдала матеріальних збитків ПрАТ «Київський страховий дім» на суму 27 376, 75 гривень.

Та таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчиненому повторно ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що вона вчинила вказані кримінальні правопорушення.

Цивільний позов ПАТ «Київський страховий дім» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, дійшов висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано та судом не виявлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року вищевказаний вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати постановлені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що при визнанні ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні злочину суд, в порушення вимог ст. 94 КПК України, достатньою мірою не врахував обставини справи, докази сторони обвинувачення та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею діяння.

На думку прокурора, мотивуючи своє рішення, суд безпідставно послався на показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , та не врахував наданої стороною обвинувачення почеркознавчої експертизи № 107/тдд від 04.02.2016, згідно якої підписи навпроти графи «Прийняв» у відповідних актах виконано ОСОБА_1 , а також не враховані показання представника потерпілого ОСОБА_4 .

Окрім того, при винесенні вироку від 27.11.2019 суд не врахував, що ОСОБА_1 , не маючи повноважень щодо укладення, підписання договорів страхування у зв`язку зі збігом терміну дії Договору доручення № Пр-111, в період часу з 11 березня 2015 року по 29 квітня 2015 року, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, реалізувала ще 77 полісів ОСЦПВВНТЗ, а отриманими від страхувальників сумами страхових платежів, розпорядилась на власний розсуд.

Вказує на те, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. ст. 370 419 КПК України, не надав обґрунтованих відповідей на апеляційну скаргу прокурора, залишивши її без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі, просила її задовольнити.

Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора. Вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду вважав законними та обґрунтованими.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ст. 373 ч. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом вказаних вимог закону дотримано, а тому доводи касаційної скарги прокурора є безпідставними.

З об`єктивної сторони шахрайство полягає у заволодінні чужим майном або у придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, суд першої інстанції, дослідивши докази та надаючи їм правову оцінку у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 94 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. ч. 1 , 2 ст. 190 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення, так само як і потерпілою стороною, не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що кошти від реалізації саме вказаних в обвинувальному акті полісів не надійшли потерпілій стороні, що позбавило суд можливості визначити розмір завданої шкоди.

Під час судового розгляду було надано належну оцінку показанням ОСОБА_1 , яка стверджувала, що особисто усі бланки протягом березня-грудня 2014 року вона не отримувала, та підтвердила, що поштою вони надходили на адресу філії в м. Одеса, де їх фактично отримували агенти, які і здійснювали укладання угод страхування, самостійно отримували кошти від страхувальників, самостійно звітували про укладені договори та вирішували питання щодо отриманої винагороди.

Суд, надаючи оцінку почеркознавчій експертизі № 107/тдд від 04.02.2016 року, згідно якої підписи навпроти графи «Прийняв» у актах № 234036-101 від 28.03.2014, № 234292-101 від 31.03.2014, № 239671-101 від 30.05.2014, № 240474-101 від 08.09.2014, № 241861-101 від 09.10.2014, № 242677-101 від 29.10.2014, № 243459-101 від 14.11.2014, № 244229-101 від 01.12.2014 року виконано ОСОБА_1 , встановив, що вона не підтверджує показання обвинуваченої, однак з показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не отримувала вказані бланки особисто, а вони відправлялися через «Нову Пошту» на адресу дирекції, хто їх приймав не відомо, а також ніким не спростовані твердження обвинуваченої про те, що в подальшому бланки отримувалися агентами, які і укладали відповідні угоди страхування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили, що саме ОСОБА_1 уклала хоча б одну угоду з використанням перелічених 78 отриманих бланків полісу. Не вказано в обвинуваченні час, місце і спосіб заволодіння майном потерпілого, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані сумніви, щодо отримання усіх 6280 бланків різних видів страхування, у тому числі вказаних в обвинувальному акті, як не оплачених саме ОСОБА_1 , що суд витлумачив на користь обвинуваченої та вважав ці обставини не доведеними, з огляду на наведені у вироку мотиви.

Крім того, з наданих суду стороною обвинувачення матеріалів, а саме Акту інвентаризації матеріальних цінностей, які були передані ОСОБА_1 , вбачається п. 2 «Несплаченими, але виписаними залишаються 78 бланків цивільно-правової відповідальності на загальну суму 27503 гривні 11 копійок», однак з даного Акту взагалі не вбачається, що до цього причетна саме ОСОБА_1 , оскільки даний Акт та інші матеріали не містять будь-якої бухгалтерської документації, яка б свідчила, що кошти за вказаними полісами до потерпілого не надходили. Так як правильно стверджувала обвинувачена, до матеріалів провадження долучені копії полісів № АІ/0382806, № АІ/4263237, № АІ/0382798, № АІ/0342398, які не вказані в Акті інвентаризації, але вказані в обвинувальному акті.

Як встановив суд, з показань представника потерпілого ОСОБА_4 так і не зрозуміло, чим пояснити відсутність сплати винагороди ОСОБА_1 , якщо вона була агентом, та її твердження, що агенти заключають договори безпосередньо з головним офісом і отримують винагороду безпосередньо від головного офісу.

При цьому, суд також послався на те, що на зазначених в обвинувальному акті полісах у графі «страховик» відсутні підписи ОСОБА_1 , а також будь-які докази стосовно особистого заповнення даних бланків саме ОСОБА_1 .

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що фактично усі свідчення представника потерпілого зводяться до того, що саме ОСОБА_1 , відповідно до прийнятої у компанії процедури та підписаних з нею угоди, повинна була отримувати бланки суворої звітності, їх отримувала, не звітувала та цим самим вчинила шахрайські дії, однак поза увагою перевірки на досудовому слідстві та у потерпілої сторони залишилися пояснення, які надала ОСОБА_1 і вони нічим не спростовані.

Обґрунтованими є посилання суду першої інстанції на те, що надані стороною обвинувачення докази, не містять відповідей на питання щодо завдання матеріальної шкоди потерпілій стороні, оскільки даною стороною так і не були надані, як про те свідчив представник, дані системи звітності, що хоча б один із полісів не був оплачений і ці кошти не були перераховані на рахунок ПрАТ «Київський страховий дім», так само як і доказів щодо наявності хоча б одного регресного позову за виплатами, які здійснила компанія та взагалі будь-якої виписки з рахунків чи якихось доказів ненадходження коштів за конкретно вказаними в обвинувальному акті полісами цивільно-правової відповідальності.

Саме по собі отримання бланків, як обґрунтовано зазначено у вироку суду, не доводить винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України та її причетності до реалізації вказаних полісів і завдання компанії матеріальних збитків за вказаних в обвинуваченні обставин, шляхом заволодіння майном компанії у вигляді коштів.

Окрім цього, стороною обвинувачення не були спростовані твердження обвинуваченої про те, що реєстрацією полісів в МТСБУ займається головний офіс. Якщо поліс зареєстрований в МТСБУ, значить за нього внесено кошти. Коли поліс вноситься до МТСБУ, там є спеціальна графа «перераховані кошти» і фінансові документи, які підтверджують перерахування коштів.

Що ж стосується показань свідка ОСОБА_5 , то, надаючи їм оцінку, суд першої інстанції зазначив, що вони підтверджують лише обставини проведення інвентаризації та не мають суттєвого значення для кримінального провадження, а тому суд не взяв їх до уваги.

Апеляційний суд у межах, установлених ст. 404 КПК України, та у порядку, визначеному ст. 405 КПК України, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, доводи якої аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином їх перевірив та визнав необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви своїх висновків в ухвалі, з якими погоджується колегія суддів касаційного суду.

Окрім того, в ході повторного дослідження, за клопотанням прокурора, обставин, встановлених під час кримінального провадження, відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України, судом апеляційної інстанції не було отримано будь-яких даних, які б дозволили надати будь-яку іншу правову оцінку доказам сторони обвинувачення ніж та, яку їм надав суд першої інстанції.

Також колегія суддів правильно зауважила, що висновок експерта від 04.02.2016 № 107/тдд було отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема права обвинуваченої на захист, оскільки при проведенні даної експертизи, в порушення вимог, передбачених п.п. 1.3., 1.4. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, органом, який призначив експертизу, експерту для проведення досліджень не були надані експериментальні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, зокрема ОСОБА_1 , хоча такі зразки відбирались, а вільні зразки підпису, які були надані експерту, ОСОБА_1 не пред`являлись, а відтак не було підтверджено, що на таких зразках дійсно міститься її підпис.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Інших доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга прокурора не містить.

Судові рішення є належним чином вмотивованими, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає. За таких обставин касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8