№ 761/2247/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 761/2247/23

провадження № 61-14728св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про визнання дій нечесною підприємницькою діяльністю, визнання звіту нікчемним та скасування, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди

за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») про визнання дій нечесною підприємницькою діяльністю, визнання звіту нікчемним та скасування, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 24 січня 2023 року направив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солом`янського районного суду міста Києва.

Місцевий суд мотивував ухвалу тим, що позивач пред`явив позов до відповідача не у зв`язку з правовідносинами, які виникли між ними як між споживачем та виконавцем і мають споживчий характер, а у зв`язку з невиплаченим страховим відшкодуванням. Отже, на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів». Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПрАТ «СК «Провідна» є проспет Повітрофлотський, 25 в м. Києві, що не відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Солом`янський районний суд м. Києва ухвалою від 08 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.

Суд мотивував зазначену ухвалу тим, що позивач заявив три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, однак не сплатив судовий збір за ці вимоги.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Не погодившись з ухвалами суду першої інстанції, 31 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал.

Київський апеляційний суд ухвалою від 01 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року залишив без руху та надав заявнику строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

Київський апеляційний суд ухвалою від 01 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року залишив без руху та надав заявнику строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 вересня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що, звертаючись з позовною заявою, ОСОБА_1 вказав свої контактні дані, зокрема електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

У матеріалах справи є довідка Шевченківського районного суду міста Києва про доставку електронного листа з копією оскаржуваної ухвали 07 лютого 2023 року о 15:15:46 год на електронну пошту ОСОБА_1 , яку він вказав у позовній заяві.

З огляду на наведене апеляційний суд відхилив посилання заявника на те, що копію оскаржуваного рішення суд першої інстанції направив йому на електронну адресу, яка не є офіційною. Також апеляційний суд вважав необґрунтованими посилання заявника на те, що він не зміг відкрити електронний лист від суду з копією ухвали, на підтвердження чого надав скріншот з комп`ютера, оскільки не доведено, що вказані обставини виникли з вини суду.

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 вересня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року.

У матеріалах справи є довідка Солом`янського районного суду міста Києва про доставку електронного листа з оскаржуваною ухвалою 14 березня 2023 року о 16:51:42 год на електронну пошту ОСОБА_1 , яку він вказав у позовній заяві.

Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвали Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року і направити справу до апеляційного суду для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону, і в такому разі строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. У цьому випадку доведенню підлягає лише дата отримання копії судового рішення.

Суд апеляційної інстанції помилково вважав підстави пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та не надав оцінки тій обставині, що повний текст ухвал заявник отримав 23 березня 2023 року. Апеляційний суд безпідставно взяв до уваги довідки про доставку електронного листа про направлення копій ухвал на електронну адресу, оскільки зазначена судом адреса електронної скриньки не є офіційною електронною адресою, а направлення процесуального документа на неї не свідчить, що вказаний документ був отриманий адресатом.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року направлено матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Провідна» про захист прав споживачів до Солом`янського районного суду міста Києва.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого суду, 31 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та зазначив, що копію оскаржуваної ухвали було доставлено на його неофіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 07 лютого 2023 року, проте у паперовому вигляді копії оскаржуваної ухвали не отримував, а ознайомився з її змістом лише 23 березня 2023 року в приміщенні суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Зазначено, що на виконання ухвали слід надіслати на адресу апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

22 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 вказував, що суд першої інстанції надіслав копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року на електронну адресу tehnolog_ysa2@ukr.net 07 лютого 2023 року, про що він дізнався 08 лютого 2023 року, однак через різні налаштування браузера на його комп`ютері та комп`ютері відправника він не зміг ознайомитись з ухвалою. У зв`язку з направленням справи до іншого суду заявник зміг ознайомитись з ухвалою суду лише 23 березня 2023 року в приміщенні суду. Крім того, вказував, що зазначена ним у позові електронна адреса ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не зареєстрована як офіційна електронна адреса в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Провідна» про визнання дій нечесною підприємницькою діяльністю, визнання звіту нікчемним, його скасування, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди залишено без руху.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, 31 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та зазначив, що копію оскаржуваної ухвали не отримував, а ознайомився зі змістом ухвали лише 23 березня 2023 року в приміщенні суду під час ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Зазначено, що на виконання вимог ухвали слід надіслати на адресу апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

22 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 вказував, що суд першої інстанції надіслав копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року на електронну адресу tehnolog_ysa2@ukr.net 14 березня 2023 року, однак через різні налаштування браузера на його комп`ютері та комп`ютері відправника він не зміг ознайомитись з ухвалою. У зв`язку з направленням справи до іншого суду заявник зміг ознайомитись з ухвалою суду лише 23 березня 2023 року в приміщенні суду. Крім того, вказував, що зазначена ним в позові електронна адреса ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не зареєстрована як офіційна електронна адреса в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених нормами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року та на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року, апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки зазначені ухвали надіслано 07 лютого 2023 року о 15:15:46 год та 14 березня 2023 року о 16:51:42 год відповідно на електронну адресу заявника, яку він зазначив у позовній заяві, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. У зв`язку із цим, на думку суду, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановлено ЦПК України.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі - в редакції, чинній на час постановлення ухвал судом першої інстанції) єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні норми містилися у частині шостій статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами).

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

В абзацах другому та п`ятому пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час постановлення ухвал місцевими судами, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами).У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами).

Фізична особа (за виключенням передбаченими пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особи, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», отримають судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому в такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі), не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами).

Відповідно до процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).

Справі, яка переглядається, суди розглядали за матеріалами в паперовій формі.

Доказів реєстрації ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» матеріали справи не містять.

З огляду на викладене у цій справі суди першої інстанції зобов`язані були надіслати ОСОБА_1 ухвали у паперовій формі рекомендованим листом, а наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа до електронної скриньки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвал місцевими судами) не свідчать про належне вручення судових рішень позивачу та за встановлених у цій справі обставин не могли визнаватись як підтвердження відправлення стороні копії судового рішення на офіційну електронну адресу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

При цьому апеляційний суд не надав належної правової оцінки посиланням ОСОБА_1 на те, що він ознайомився зі змістом ухвал місцевих судів та отримав їх лише 23 березня 2023 року (а. с. 43, 45).

Аргументи касаційних скарг про те, що оскаржені ухвали перешкоджають подальшому провадженню у справі, і їх постановлено без додержанням норм процесуального права, є обґрунтованими.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги слід задовольнити частково, оскаржені ухвали скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвали Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов