Постанова

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 761/31966/16

провадження № 61-11960св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Свято-покровський жіночий монастирь Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві,

відповідачі - ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи (за зустрічним позовом): комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

У вересні 2016 року Свято-покровський жіночий монастирь Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування майна з незаконного володіння, виселення та зобов`язання вчинити дії.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 (яка в подальшому була замінена на ОСОБА_1 ) звернулася з зустрічним позовом до Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві, треті особи: комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, припинення права власності.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року позов Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь власника - Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві - нежитлове приміщення (колишній торгівельний зал 25А-2 будинку « Бакалійної лавки 25-А ») - гараж, розташований за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 15 .

В іншій частині заявлені вимоги Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві задоволенню не підлягають.

В зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року заяву Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м.Києві про ухвалення додаткового рішення задоволено.

В резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року додатково вказано: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м.Києві судові витрати у розмірі 2109 гривень 20 копійок.».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 22 серпня 2019 року подала апеляційну скаргу, в якій просила витребувати з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києві, на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А. від 21 лютого 2013 року, права власності на нежитлове приміщення (колишнє господарське приміщення 25 А-1 будинку «Бакалійної лавки 25 А»), група приміщень № 1 за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 15 , згідно технічного паспорту загальна площа 29,8 кв. м., загальна площа 28 кв. м. згідно з рішенням Київської міської ради від 01 листопада 2012 року № 294/8578.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року задоволено клопотання та витребувано з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києві, на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А. від 21 лютого 2013 року, права власності на нежитлове приміщення (колишнє господарське приміщення 25 А-1 будинку «Бакалійної лавки 25 А»), група приміщень №1 за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 15 , згідно технічного паспорту загальна площа 29,8 кв.м., загальна площа 28 кв.м. згідно з рішенням Київської міської ради від 01 листопада 2012 року №294/8578, а також надано Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві строк на виконання вимог даної ухвали суду, який не перевищує п`ять календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, але не пізніше 26 грудня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року повторно витребувано з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києві, на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О. А. від 21 лютого 2013 року, права власності на нежитлове приміщення (колишнє господарське приміщення 25 А-1 будинку «Бакалійної лавки 25 А»), група приміщень №1 за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 15 , згідно технічного паспорту загальна площа 29,8 кв.м., загальна площа 28 кв.м. згідно з рішенням Київської міської ради від 01 листопада 2012 року № 294/8578.

Надано Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві строк на виконання вимог даної ухвали суду, який не перевищує п`яти календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, але не пізніше 13 березня 2020 року та роз`яснено, що у випадку невиконання вимог суду апеляційної інстанції до Головного територіального управління юстиції будуть застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 ЦПК України.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року стягнуто з Головного територіального управління юстиції у м. Києві в дохід державного бюджету штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який становить 6306 гривень. Стягувач - Державна судова адміністрація України.

Ухвала мотивована тим, що оскільки станом на 01 липня 2020 року Головне територіальне управління у м. Києві не виконало вимоги вказаної ухвали суду , яка направлялася повторно, та не повідомило суд апеляційної інстанції про причини невиконання вказаної ухвали, апеляційний суд застосував до Головного територіального управління юстиції у м. Києві захід процесуального примусу у вигляді стягнення з останнього в дохід державного бюджету штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.), що становить 6306 грн. = (2102*3).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2020 року Головне територіальне управління юстиції у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, за підписом голови ліквідаційної комісії Дібрової К., в якій просили скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Головне територіальне управління юстиції у місті Києві отримало ухвалу Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, яку було скеровано на відділ представництва інтересів держави в судах України Управління судової, аналітично-правової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції м. Києва. Однак обов`язок надання запитуваної інформації покладений на управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 та не отримало вищевказану ухвалу.

Ухвала Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримана 07 липня 2020 року за № 21010/5-20. А ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року про накладення штрафу отримано 06 липня 2020 року. Вказана обставина позбавила можливості вчасно підготувати та надати суду необхідну інформацію.

Згідно наказу Міністерства юстиції країни від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» Головне територіальне управління юстиції у місті Києві ліквідовано та утворено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ). На момент подання апеляційної скарги, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві перебуває в процесі припинення у зв`язку із ліквідацією.

Разом з цим, Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17 липня 2020 року складено акт про відсутність на зберіганні затребуваної реєстраційної справи.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувана цивільна справа із суду першої інстанції.

У травні 2020 року матеріали цивільної справи № 206/5355/18 надійшли до Верховного Суду та 18 травня 2020 року передані судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року первісний позов Свято-покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

22 серпня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила витребувати з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києві, на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А. від 21 лютого 2013 року, права власності на нежитлове приміщення (колишнє господарське приміщення 25 А-1 будинку «Бакалійної лавки 25 А»), група приміщень № 1 за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 15 , згідно технічного паспорту загальна площа 29,8 кв. м., загальна площа 28 кв. м. згідно з рішенням Київської міської ради від 01 листопада 2012 року № 294/8578.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року клопотання та витребувано з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києва задоволено.

Надано Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві строк на виконання вимог даної ухвали суду, який не перевищує п`ять календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, але не пізніше 26 грудня 2019 року.

29 листопада 2019 року вказану ухвалу суду Головне територіальне управління юстиції у м. Києві отримало для виконання.

Станом на 26 лютого 2020 року Головне територіальне управління юстиції у м. Києві не виконало вимоги вказаної ухвали суду та не повідомило суд апеляційної інстанції пор причини невиконання вказаної ухвали.

26 лютого 2020 року повторно ухвалою Київського апеляційного суду витребувано з Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином посвідчені копії документів реєстраційної справи щодо реєстрації за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської Єпархії Української православної церкви у м. Києві.

Надано Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві строк на виконання вимог даної ухвали суду, який не перевищує п`яти календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, але не пізніше 13 березня 2020 року.

Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог суду апеляційної інстанції до Головного територіального управління юстиції будуть застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 ЦПК України.

02 березня 2020 року вказану ухвалу суду Головне територіальне управління юстиції у м. Києві отримало для виконання.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі статтею 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до статті 144 ЦПК України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно з частинами першою, другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, встановивши, що Головне територіальне управління юстиції у м. Києві повторно не подало витребувані судом докази без поважних причин та не повідомило суд про причини неподання таких доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосуваннязаходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Доводи касаційної скарги про те, що Головне територіальне управління юстиції у м. Києві своєчасно не отримало ухвалу суду про повторно витребувані докази спростовуються особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 02 березня 2020 року (т. 4 арк.спр.150).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм процесуального права.

Отже, оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов