№ 761/33483/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 761/33483/21

провадження № 61-462св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3 , державний нотаріус Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіцин Олег Володимирович, державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Віталій Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р., від 27 листопада 2025 року, і ухвалив таку постанову.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , державний нотаріус Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіцин О. В., державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко А. В., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна, скасування державної реєстрації.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він був власником квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 та йому стало відомо про продаж належних йому квартир відповідачу ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу, які він не підписував й участі в їх укладенні не брав. Стверджував, що оспорювані договори купівлі-продажу квартир не відповідають вимогам закону, підписи від його імені виконані іншою особою, паспортні дані не співпадають, ціна продажу у 35 разів менша ціни покупки, його волі на укладання договорів не було, а тому наявні правові підстави для визнання їх недійсними.

3. З урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартири АДРЕСА_6 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений у місті Краснодон Луганської області та посвідчений державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3016;

- договір купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартири АДРЕСА_7 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений у місті Краснодон Луганської області та посвідчений державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3019;

- договір купівлі-продажу від 10 липня 2007 року квартири АДРЕСА_8 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений у місті Краснодон Луганської області та посвідчений державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3022;

- договір купівлі-продажу від 10 липня 2007 року квартири АДРЕСА_9 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений у місті Краснодон Луганської області та посвідчений державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3020;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вищезазначене нерухоме майно;

- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію такого майна за ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня

2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивачем не доведено, що оспорювані договори купівлі-продажу квартир не відповідають вимогам закону, та він, як власник, участі в їх укладенні не брав, особисто не підписував оспорювані договори, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавав. Підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності та витребування майна суд не вбачав, як похідних від основної вимоги про визнання недійсними договорів.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

7. Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру

АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2435885680000, квартиру АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436018880000, квартиру

АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436497180000; квартиру АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436528480000. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач, інтереси якого представляли два адвокати, ухилився від проведення експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 14 лютого 2022 року, адже витребувані судом документи, а саме оригінали договорів, не були надані суду у визначений ухвалою строк - п`ять днів. Враховуючи ухилення відповідача ОСОБА_2 від надання на вимогу суду оригіналів спірних угод, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи, апеляційний суд вважав, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність його волевиявлення на укладення спірних договорів купівлі-продажу.

9. Апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги про визнання оспорюваних договорів недійсним не підлягають задоволенню, адже відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину. За встановлених обставин неукладення позивачем оспорюваних договорів купівлі-продажу порушені права позивача, як власника майна, підлягають захисту шляхом витребування квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по

АДРЕСА_5 з незаконного володіння відповідача

ОСОБА_2 .

10. Враховуючи встановлені у справі обставини, а саме відчуження спірного майна без волевиявлення власника ОСОБА_1 на підставі договорів, що ним не підписувалися, витребування такого майна від набувача ОСОБА_2 є пропорційним втручанням у право володіння останнього, яке ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. 10 січня 2025 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат

Ковальчук В. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада

2024 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року.

12. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17,

у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 159/4803/17, від 17 червня 2020 року у справі № 273/1542/16-ц,від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18, від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 10 травня 2023 року у справі № 567/1437/19, від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22, від 27 вересня 2023 року у справі № 567/1042/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених статтею 109 ЦПК України. Наслідком цього стало помилкове встановлення обставин непідписання позивачем спірних договорів купівлі-продажу. Висновок апеляційного суду про ухилення відповідача від надання на вимогу суду оригіналів спірних угод є помилковим, оскільки судом були повністю проігноровані пояснення представника відповідача про об`єктивні причини, які перешкоджали наданню суду оригіналів спірних договорів. Заявник стверджує, що станом на початок 2022 року він вимушено мешкав на території окупованої частини Луганської області, де здійснював догляд за своїми батьками та їхнім майном. Перебування на вказаних територіях істотно перешкоджало йому повноцінно реалізувати свої процесуальні права, зокрема вільно та оперативно комунікувати зі своїми представниками з питань відстоювання власної позиції у цій справі. На час призначення судом першої інстанції експертизи представнику відповідача не були відомі обставини зберігання (втрати) оригіналів спірних договорів купівлі-продажу, у зв`язку з чим вони не могли бути повідомлені суду. Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_1 повномасштабне вторгнення російських військ в Україну та початок активних бойових дій взагалі унеможливили спілкування відповідача зі своїми представниками. За обставин, які склалися, ні відповідач, ні його представники не могли виконати ухвалу суду від 14 лютого 2022 року щодо надання в розпорядження суду та експертів оригіналів спірних договорів. Заявник стверджує, що після повномаштабного вторгнення держави-агресора він взагалі втратив зв`язок із своїми представниками, що призвело до вимушеного подання клопотання про зупинення провадження у справі та направлення до органів Міністерства юстиції України запиту для з`ясування питання про можливий факт реєстрації смерті відповідача. Лише після поновлення зв`язку представника з відповідачем у 2024 році суду було повідомлено про неможливість подання оригіналів договорів купівлі-продажу спірних квартир у зв`язку з їх втратою відповідачем. Суд першої інстанції об`єктивно оцінив такі причини як поважні. Встановлені обставини не доводять умисних дій відповідача щодо ухилення від проведення експертизи.

14. Заявник вважає, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про неукладеність позивачем оспорюваних договорів купівлі-продажу, оскільки ці договори фактично виконані сторонами, приватним нотаріусом здійснено державну реєстрацію права власності на спірні квартири, про що вчинено відповідні записи. Справжність підписів в кожному з укладених договорів засвідчена державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., який перевірив особу позивача (продавця) і його повноваження відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат». Спірні договори були повністю виконані сторонами, що не дозволяє кваліфікувати їх як неукладені.

15. Крім того заявник зауважує, що позивач ніколи не посилався на такі підстави позову, як дефект форми спірних правочинів, а саме відсутність на письмових угодах відтиску печатки державного нотаріуса Краснодонської міської державної нотаріальної контори. Відповідно вказані обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції та не могли бути досліджені апеляційним судом. Наявність неістотних помилок чи описок у тексті спірних договорів не може вважатися свідченням дефекту форми правочину, про яку зазначив апеляційний суд.

16. Згідно з доводами касаційної скарги, поведінка позивача, який спочатку уклав договори про продаж відповідачу спірних квартир, а згодом звернувся до суду з позовом щодо скасування права власності відповідача на придбане нерухоме майно, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісною.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/33483/21, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

18. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

19. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - Мороз І. М. посилається на те, що апеляційний суд дійшов правильних висновків про часткове задоволення позовних вимог, а доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують. Доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про ухилення відповідача від проведення судової почеркознавчої експертизи шляхом ненадання оригіналів спірних договорів купівлі-продажу квартир є безпідставними, оскільки у постанові суду апеляційної інстанції викладено розгорнуте обґрунтування такого висновку з посиланням на конкретні обставини справи та норми права. Відповідач свідомо лишає поза увагою, що перше клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи було заявлено у грудні 2021 року, з клопотанням був ознайомлений представник відповідача, при розгляд справи він не заявляв про відсутність оригіналів договорів купівлі-продажу та неможливість їх надання. Відповідач свідомо ухилявся від надання оригіналів договорів купівлі-продажу, оскільки їх надання призвело б до проведення експертизи з негативним до нього висновком.

20. Позивач вказує, що реєстрація права власності не є підтвердженням правомірності підстав його набуття, тобто правомірності правочину. У судах попередніх інстанцій відповідач не стверджував про те, що спірні правочини виконані сторонами. Сам відповідач протягом 14 років не заявляв про своє право хоча б користування придбаним у центрі Києва майном.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Чотири квартири, щодо яких заявлені позовні вимоги, належали

ОСОБА_1 на праві власності, а саме:

- квартира АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року між компанією «ФАЙЕНЕНШІАЛ ЕНД ДЖУРІДІКАЛ СЕРВІСІЗ, Л.Л.С.» (Товариство з обмеженою відповідальністю штату Делавер) та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстрованого в реєстрі

№ 4309, ціна продажу - 190 150, 00 грн;

- квартира АДРЕСА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року між компанією «ФАЙЕНЕНШІАЛ ЕНД ДЖУРІДІКАЛ СЕРВІСІЗ, Л.Л.С.» (Товариство з обмеженою відповідальністю штату Делавер) та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстрованого в реєстрі № 4311; ціна продажу - 190 750, 00 грн;

- квартира АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року між компанією «ФАЙЕНЕНШІАЛ ЕНД ДЖУРІДІКАЛ СЕРВІСІЗ, Л.Л.С.» (Товариство з обмеженою відповідальністю штату Делавер) та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстрованого в реєстрі

№ 4313, ціна продажу за 163 500, 00 грн;

- квартира АДРЕСА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року між компанією «ФАЙЕНЕНШІАЛ ЕНД ДЖУРІДІКАЛ СЕРВІСІЗ, Л.Л.С.» (Товариство з обмеженою відповідальністю штату Делавер) та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстрованого в реєстрі

№ 4307, ціна продажу за 483 000, 00 грн.

22. Згідно з обліковими даними комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», станом на 05 серпня

2021 року зазначені квартири були зареєстровані за позивачем.

23. Вказані вище квартири за договорами купівлі-продажу, укладеними у місті Краснодон Луганської області та посвідченими державним нотаріусом Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіциним О. В., відчужені позивачем ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 , а саме:

- квартира АДРЕСА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 3016, за 15 000, 00 грн;

- квартира АДРЕСА_7 , на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 3019, за 16 000, 00 грн;

- квартира АДРЕСА_8 , договір купівлі-продажу від 10 липня 2007 року зареєстрований в реєстрі за № 3022 за 13 000, 00 грн,

- квартира АДРЕСА_9 , договір купівлі-продажу від 10 липня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 3020, за 14 000, 00 грн.

24. Відповідно до паперових копій електронних реєстраційних справ реєстрація права власності за ОСОБА_6 проведена 17 серпня 2021 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко A. B.

25. Позивач ОСОБА_1 заперечував факт підписання ним усіх чотирьох договорів купівлі-продажу й клопотав перед судом про призначення почеркознавчої експертизи, витребування оригіналів договорів купівлі-продажу у відповідача ОСОБА_2 . Відповідне клопотання було подано 21 грудня 2021 року.

26. Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року, що була постановлена за участі представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача

ОСОБА_2 , у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання виконання підписів та рукописного тексту: « ОСОБА_1 » у графі «Продавець» - ОСОБА_1 чи іншою особою з наслідуванням підпису та почерку ОСОБА_1 в оспорюваних договорах купівлі продажу від 09 липня 2007 року та від 10 липня 2007 року. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27. З метою проведення судово-почеркознавчої експертизи, вказаною ухвалою суду оригінали договорів купівлі-продажу витребувано у ОСОБА_2 .

28. У серпні 2022 року від експертної установи надійшло клопотання про необхідність надання оригіналів досліджуваних договорів купівлі-продажу, а також вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 та експериментальних зразків підпису почерку ОСОБА_1 і рахунок на оплату.

29. Ухвалою суду від 22 серпня 2022 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання. У судовому засіданні судом з`ясовано, що на виконання пункту 3 клопотання експерта ОСОБА_1 27 вересня 2022 року надано експериментальні зразки його підпису та почерку, виконані на 5-х аркушах.

30. Крім того 03 листопада 2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Морозом І. М. на виконання пункту 2 клопотання експерта надано:

- підшиті бухгалтерські документи «ЗАО «Фінанси та Кредит» банк 03-04.2007» в одному томі на 558 сторінках, в якому на сторінках: № 49 знаходиться видаткова накладна № РН-0000317 від 28 березня 2007 року, у графі «Отримав (ла)

ОСОБА_1 міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1 ; № 146 знаходиться наряд-наказ № ПА-01575 від 23 березня 2007 року, у графі «Замовник» міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1 ;

№ 147 знаходиться акт № ПА/СТ- 01532 приймання здачі робіт від 23 березня 2007 року, у графі «Від замовника» міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1 ;

- підшиті бухгалтерські документи «ЗАО «Фінанси та Кредит» Банк 09-10.2007» в одному томі на 571 сторінці, в якому на сторінках: № 328 знаходиться видаткова накладна № РН-0496 від 11 жовтня 2007 року, у графі «Отримав (ла)»

ОСОБА_1 » міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1 ; № 382 знаходиться видаткова накладна № РН-0524 від 16 жовтня 2007 року, у графі «Отримав (ла)» ОСОБА_1 » міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1 ; № 568 знаходиться видаткова накладна № РН- 0567 від 31 жовтня 2007 року, у графі «Отримав (ла)» ОСОБА_1 » міститься оригінал вільного підпису позивача ОСОБА_1

31. 03 листопада 2022 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про витребування від державного нотаріуса Краснодонської міської державної нотаріальної контори Норіцина О. В. оригіналів договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 від 09 липня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстраційні номери 3016, 3019, 3022, 3020.

32. Ухвала суду постановлена на задоволення клопотання представника відповідача у зв`язку з тим, що відповідач зареєстрований та проживає на тимчасово непідконтрольній Україні території у АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_10 , що за його твердженням унеможливлює фактичне виконання вказаної ухвали та надання ним витребуваних оригіналів документів.

33. Листом від 19 січня 2023 року Східного міжрегіонального управління юстиції повідомлено про неможливість виконання ухвали від 03 листопада

2022 року у зв`язку тим, що документи архіву нотаріальної контори не були переміщені на підконтрольну територію.

34. 28 лютого 2023 року судом задоволено клопотання представника позивача й витребувано від державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А. В. (

АДРЕСА_11 ) копії паперових та електронних матеріалів та документів реєстраційної справ з реєстраційних дій 17 серпня 2021 року за договорами купівлі-продажу

від 09 липня 2007 року квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та від 10 липня 2007 року квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , зокрема паперові та електронні копії договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 від 09 липня 2007 року та 10 липня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстраційні номери 3016, 3019, 3022, 3020.

35. Листом від 16 березня 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко А. В. повідомив про неможливість надання документів, оскільки такі вилучені слідчим поліції на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні. Відповідно до цього переліку документів слідчим були вилучені саме копії договорів, що є предметом спору у цій справі.

36. Листом 10 липня 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко А. В. повідомив, що відповідно до вимог пункту 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідним чином засвідчені копії електронних матеріалів та документів реєстраційних справ з реєстраційний дій за вище вказаними договорами надає суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, яким є Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради.

37. Ухвалою суду від 29 серпня 2023 року задоволено клопотання позивача та витребувано від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради: копії електронних матеріалів реєстраційної справи з реєстраційних дій за договорами купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та від 10 липня 2007 року, квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , у тому числі в електронному вигляді наданих реєстратору для проведення реєстраційних дій договорів купівлі-продажу вказаних квартир, між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстраційні номери 3016, 3019, 3022, 3020, проведених державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А. В.

38. На виконання ухвали суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради направлено паперові копії реєстраційних справ в електронній формі шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення державного реєстру прав. Електронні копії реєстраційних справ на виконання ухвали суду надані не були, причини неможливості подання не вказані.

39. 23 жовтня 2023 року представником позивача повторно заявлено клопотання про витребування від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради електронних матеріалів реєстраційної справи на електронному носії.

40. Супровідним листом від 03 листопада 2023 року Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради направив копії оспорюваних у цій справі договорів у паперовому вигляді шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення державного реєстру прав. Електронні копії реєстраційних справ на виконання ухвали суду надані не були, причини неможливості подання не вказані.

41. На вимогу суду першої інстанції щодо виконання у повному обсязі ухвали від 29 серпня 2023 року Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради листом від 15 грудня 2023 року повідомив, що відповідь була надана шляхом друку витребуваних документів за допомогою програмних засобів ведення державного реєстру прав.

42. Ухвалою суду першої інстанції від 30 січня 2024 року, що мотивована неможливістю виконання пункту 1 клопотання експерта про надання оригіналів договорів, судом призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання здійснення підпису та рукописного тексту: « ОСОБА_1 », зображення яких містяться у електронних документах з електронного реєстру Державного підприємства «Національні інформаційні системи», що містяться у файлах на електронному носії інформації-флеш пам`ять USB Goodram 16 GB, у графі «Продавець» -

ОСОБА_1 , у цифрових зображеннях договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 від 09 липня 2007 та 10 липня 2007 року.

43. З метою проведення комплексної експертизи надано експертам: електронний носій інформації флеш пам`ять USB Goodram 16 GB з файлами зображень, які містяться в електронних документах з електронного реєстру Державного підприємства «Національні інформаційні системи»; друковані копії реєстраційних справ; експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 , відібрані в судовому засіданні, документи в оригіналах, які містять вільні зразки підписів позивача ОСОБА_1 .

44. Листом від 13 лютого 2024 року експертна установа повідомила про неможливість проведення експертизи у зв`язку з тим, що питання поставлені щодо цифрових зображень почеркових об`єктів, що виключає проведення експертизи документів.

Позиція Верховного Суду

45. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

46. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

47. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

48. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

49. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

50. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач стверджував, що оспорювані договори купівлі-продажу квартир не відповідають вимогам закону, оскільки він, як власник квартир, не підписував ці договори, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність його волі на укладення з ОСОБА_6 договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 .

51. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

52. Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

53. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

54. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

55. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

56. Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

57. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

58. Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

59. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

60. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

61. Отже підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

62. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

63. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

64. Отже, наслідком непідписання письмового правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність.

65. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження

№ 14-499цс19), які Велика Палата Верховного Суду підтримала у постанові

від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23).

66. У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку з цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

67. За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

68. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

69. Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електрону копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

70. Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

71. Аналізуючи норму статті 109 ЦПК України можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке має істотне значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

72. Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

73. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.

74. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 заперечував факт підписання та наявності у нього оригіналів договорів купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та

від 10 липня 2007 року квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , а також врахував ухилення відповідача ОСОБА_2 від надання на вимогу суду оригіналів вказаних договорів, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи

75. Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача про відсутність його волевиявлення на укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та від 10 липня 2007 року квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 слід вважати доведеними.

76. Позивач двічі порушував клопотання про призначення експертизи й витребування оригіналів оспорюваних договорів, подавав експериментальні та вільні зразки підпису й почерку, копії документів на паперових та електронних носіях, вчиняв процесуальні дії з метою встановлення обставин непідписання ним оспорюваних договорів у 2007 році, на підставі яких право власності за відповідачем було зареєстровано лише через 14 років - 17 серпня 2021 року.

77. Перше клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи було заявлено позивачем у грудні 2021 року, з цим клопотанням був ознайомлений представник відповідача.Ухвалою суду першої інстанції від 14 лютого 2022 року, що була постановлена за участі представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 , у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза. З метою проведення судово-почеркознавчої експертизи ухвалою суду оригінали договорів купівлі-продажу витребувано у ОСОБА_2 . Однак такі документи не були надані суду.

78. Встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав оригіналів договорів, а у матеріалах справи наявні лише фотокопії договорів, на підставі яких неможливо провести судово-почеркознавчу експертизу.

79. Апеляційним судом критично оцінено доводи сторони відповідача про неможливість надання оригіналів договорів з посиланням на його перебування на тимчасово окупованій території, оскільки такі обставини не були перешкодою для відповідача у серпні 2021 року при здійсненні дій з подання документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації права власності на спірні квартири. Разом з тим, слід взяти до уваги, що позов у цій справі був заявлений у вересні 2021 року, а отже відповідач мав об`єктивну можливість передбачати необхідність подання оригіналів спірних договорів для підтвердження заперечень на позов.

80. При вирішенні спору апеляційним судом належним чином оцінено процесуальну поведінку позивача й відповідача, інтереси яких у суді представляли їхні представники.

81. З урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що під час вирішення спору апеляційний суд правильно застосував положення статті 109 ЦПК України, визнав факт непідписання ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу квартир

АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , оскільки ненадання відповідачем оригіналів договорів мало наслідком неможливість проведення почеркознавчої та технічної експертизи.

82. Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 не підписував договорів купівлі-продажу від 09 липня 2007 року квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та

від 10 липня 2007 року квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 (протилежного відповідачем не доведено), Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що спірні договори є неукладеними.

83. Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

84. Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

85. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

86. Якщо нерухоме майно, що вибуло з фактичного володіння його власника за неукладеним договором купівлі-продажу, було зареєстровано за іншою особою без відповідної на те правової підстави, власник такого майна може витребувати його з чужого незаконного володіння у всіх випадках відповідно до статті 387 ЦК України.

87. Отже, власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387 388 ЦК України)) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

88. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23).

89. Встановивши незаконність вибуття з володіння ОСОБА_1 (без волі власника) квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для їх витребування на користь позивача від відповідача.

90. Слід також звернути увагу на те, що право власності на спірні квартири було зареєстровано за відповідачем лише через 14 років після буцімто укладення договорів купівлі-продажу у 2007 році, що не відповідає поведінці реального пересічного набувача нерухомого майна за відплатним договором купівлі-продажу. Відповідачем також не надано доказів фактичного використання спірних об`єктів нерухомості.

91. Враховуючи встановлені у справі обставини, а саме відчуження спірного майна без волевиявлення власника - ОСОБА_1 , витребування такого майна на користь законного власника від відповідача, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві для захисту права власності.

92. Вирішуючи спір, апеляційний суд надав належну оцінку добросовісності дій учасників спірних правовідносин, баланс прав й інтересів сторін спору.

93. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

94. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскарженій постанові постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, апеляційним судом сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

95. Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню апеляційного суду на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також положення статті 109 ЦПК Українита дійшов цілком обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог.

96. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду таВерховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.

97. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

98. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 403 409 410 415 416 418 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Віталій Володимирович, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року залишити без змін.

3. Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, що була зупинена ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович