Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/34114/17

провадження № 61-48008св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Оберемко Роман Анатолійович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада

2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Оберемка Р. А. (далі - Уповноважена особа ФГВФО Оберемок Р. А., Уповноважена особа ФГВФО), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітної плати за весь час затримки у виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, зобов`язання видати копію наказу про звільнення та трудову книжку.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 08 лютого 2016 року між нею та Уповноваженою особою ФГВФО укладено строковий трудовий договір № 23, за умовами якого вона була прийнята на роботу на посаду начальника відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту процедури виведення банку з ринку. Додатковою угодою

від 23 березня 2016 року внесено зміни до трудового договору, зокрема змінено її посаду на «начальник відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності» (пункт 1.4 договору), установлено посадовий оклад у розмірі 15 000,00 грн (пункт 4.1 договору) та продовжено строк дії трудового договору до 31 серпня 2016 року (пункт 6.2.1 договору).

Після закінчення визначеного трудовим договором строку, вона продовжувала виконувати свої трудові обов`язки, а тому укладений з нею трудовий договір згідно зі статтею 39-1 Кодексу законів про працю України(далі - КЗпП України) є безстроковим.

Наказом Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Білої І. В. від 13 липня

2016 року № 271-к запроваджено та оголошено працівникам Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» (далі - ПАТ «Укрінбанк», банк) простій з оплатою двох третин тарифної ставки посадового окладу на період простою (частина перша статті 113 КЗпП України), до моменту настання однієї з двох подій а саме: а) оскарження будь-яким із відповідачів ухвалених у справі

№ 826/5325/16 рішень у касаційному порядку та ухвалення за результатами такого касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України відповідного рішення у вказаній справі; б) погодження Національним банком України нових керівників ПАТ «Укрінбанк».

У зв`язку із невиплатою заробітної плати з липня 2016 року, вона 24 листопада 2016 року звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про її звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.

У відповідь на зазначену заяву, Уповноважена особа ФГВФО Оберемок Р. А. повідомив, що ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» визнано незаконною та відмінено, правонаступником ПАТ «Укрінбанк» є Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), а тому всі вимоги щодо виконання обов`язків роботодавця належать до виконання ПАТ «УКР/ІН/КОМ».

06 квітня 2018 року позивач звернулася до суду з клопотанням про заміну відповідачів - Уповноважену особу ФГВФО та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ПАТ «УКР/ІН/КОМ».

Посилаючись на те, щов порушення вимог трудового законодавства після подання нею заяви про звільнення, відповідач не видав наказ про її звільнення, трудову книжку, та не провів з нею повний розрахунок, просила стягнути з ПАТ «УКР/ІН/КОМ» заборгованість по заробітній платі у розмірі 175 000,00 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 770,42 грн, вихідну допомогу при звільненні у розмірі 45 000,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 17 045,45 грн, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку у розмірі

5 454,54 грн, а також 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Уповноваженої особи ФГВФО

Оберемка Р. А.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ПАТ «УКР/ІН/КОМ» надати ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення з 25 листопада 2016 року з посади начальника відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту процедури виведення банку з ринку, на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України, а також оригінал трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 із записом про її звільнення з 25 листопада 2016 року з посади начальника відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту процедури виведення банку з ринку, на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України.

Стягнуто з ПАТ «УКР/ІН/КОМ» на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі

175 000,00 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати у розмірі 8 770,42 грн, вихідну допомогу при звільненні у розмірі 45 000,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 17 045,45 грн, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку у розмірі 5 454,54 грн, з подальшим вирахуванням із вказаних сум податків, зборів та обов`язкових платежів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час розгляду справи скасовано постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», з моменту їх прийняття, а тому суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є ПАТ «УКР/ІН/КОМ», як правонаступник сторони трудового договору - ПАТ «Укрінбанк». Оскільки після закінчення строку дії строкового трудового договору трудові відносини сторін не припинились, а після подання позивачем заяви про звільнення, відповідач у порушення трудового законодавства не видав трудову книжку та копію наказу про її звільнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення та оригінал трудової книжки. З огляду на те, що нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_3 не здійснювалась з 13 липня

2016 року, після подання заяви про звільнення з нею не був проведений розрахунок, суд вважав обгрунтованими її позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з другої половини липня 2016 року до грудня 2017 року (17,5 місяців) у розмірі 175 000,00 грн (17,5*10 000,00 грн - 2/3 розміру щомісячного окладу за період простою), а також компенсації інфляційних втрат за період невиплати заробітної плати, з липня 2016 року - вересня 2017 року (включно) у розмірі 8 770,42 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем вимог трудового законодавства щодо виплати заробітної плати, суд вважав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача вихідної допомоги при звільненні у розмірі трьох окладів позивача

(15 000,00 грн), що складає 45 000,00 грн. Оскільки позивач до 24 листопада 2016 року працювала 10 місяців, стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 25 календарних днів та додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 8 календарних днів, у розмірі відповідно 17 045,45 грн та 5 454,54 грн. У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд відмовив у зв`язку з недоведеністю ОСОБА_3 зазначених позовних вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «УКР/ІН/КОМ» задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» є належним відповідачем у справі,як правонаступник ПАТ «Укрінбанк», оскільки постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду

від 14 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України

від 31 серпня 2016 року, якою були скасовані постанови Правління НБУ

від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». Крім того, ухвалою Верховного Суду України від 23 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі 826/5325/16 за касаційною скаргою НБУ на судові рішення у цій справі, якими визнано протиправними і скасовано постанову Правління НБУ від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ «Укрінбанк», зміни назви на ПАТ «Укрінком», а в подальшому на ПАТ «УКР/ІН/КОМ», зміни місцезнаходження товариства та виключення із переліку видів діяльності товариства банківської діяльності на підставі рішень позачергових загальних зборів без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є помилковим, та не дає підстав вважати ПАТ «УКР/ІН/КОМ» правонаступником кредитної установи (банку). Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 серпня 2018 року у справі № 910/8117/17, а тому пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк» та належним відповідачем у справі, оскільки не надав належної правової оцінки тому, що відповідно до статуту товариства, ПАТ «УКР/ІН/КОМ» є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Укрінбанк», ПАТ «УКР/ІН/КОМ» та ПАТ «Укрінбанк» мають один і той самий ідентифікаційний код. Записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстр) про зміну найменування ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «УКРН/ІН/КОМ» не скасовані, а тому відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», внесені до реєстру відомості вважаються достовірними і можуть використовуватися у спорі з третьою особою. Законність зміни найменування ПАТ «Укрінбанк» підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року у справі № 826/11199/16. Перехід прав та обов`язків ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ «УКРН/ІН/КОМ» підтверджено й Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 686/2384/17. Посилань апеляційного суду на правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 серпня 2018 року у справі

№ 910/8117/17 є необґрунтованим, оскільки в інших судових справах ПАТ «УКР/ІН/КОМ», у яких воно виступає як позивач, повністю визнає себе правонаступником ПАТ «Укрінбанк». Апеляційний суд взагалі залишив поза увагою, що після закінчення встановленого в трудовому договорі строку, ОСОБА_1 продовжувала виконувати свої трудові обов`язки, проте у зв`язку з невиплатою заробітної плати з липня 2016 року, вона у листопаді

2016 року звернулась з заявою про звільнення, проте відповідач не видав їй копію наказу про звільнення та трудову книжку, не провів повний розрахунок при звільненні, а тому обґрунтованими є позовні вимоги про зобов`язання ПАТ «УКР/ІН/КОМ» видати їй копію наказу про звільнення і трудову книжку, та стягнення з ПАТ «УКР/ІН/КОМ» на її користь заборгованості із заробітної плати, компенсації інфляційних втрат, вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової оплачуваних відпусток з подальшим вирахуванням суми податків, зборів і обов`язкових платежів.

Узагальнені вимоги та доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ «УКР/ІН/КОМ», у якому відповідач зауважив, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів про перебування у трудових відносинах із ПАТ «УКР/ІН/КОМ» та документального підтвердження розміру заробітної плати, зокрема наказу про її прийняття на роботу в ПАТ «УКР/ІН/КОМ», трудового договору, штатного розпису або витягу з нього. Трудова книжка позивача з

13 липня 2016 року утримується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 910/19381/16, якою зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути трудові книжки колишніх працівників ПАТ «Укрінбанк», в тому числі позивача, проте зазначене судове рішення не виконано. Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2018 року у справі

№ 910/8117/17 дійшов висновку, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не несе відповідальність за зобов`язаннями ПАТ «Укрінбанк», а тому не є належним відповідачем у розумінні статті 51 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня

2019 року у справі № 925/698/16, зазначену справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що питання визначення належного набуття прав та обов`язків ПАТ «Укрінбанк» містить виключну правову проблему при застосуванні статті 104 ЦК України, глави 50 ЦК України та статей 2, 15, 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів а порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 925/698/16 (провадження

№ 12-17гс19).

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України, у редакції чинній на момент подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, у редакції чинній на момент подання касаційної скарги, під час розгляду справи у касаційному порядку, суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 08 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрінбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» укладено строковий трудовий договір № 23, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду «начальника відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту процедури виведення банку з ринку». Строк дії трудового договору з

08 лютого 2016 року до 24 березня 2016 року, розмір посадового окладу позивача визначено на рівні 12 500,00 грн (пункту 4.1. трудового договору).

23 березня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до трудового договору від 08 лютого 2016 року, відповідно до якої було внесено зміни до пункту 1.4. договору, а саме змінено назву посади позивача - «начальник відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності»; внесено зміни до пункту 4.1 договору та встановлено посадовий оклад позивача на рівні 15 0000,00 грн; внесено зміни до пункту 6.2.1. договору - продовжено термін дії трудового договору до 31 серпня 2016 року.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» Білої І. В. від 13 липня

2016 року № 271-к «Про оголошення простою» запроваджено та оголошено працівникам ПАТ «Укрінбанк» простій з оплатою двох третин тарифної ставки встановленого посадового окладу на період простою (частина перша статті 113 КЗпП України), до моменту настання однієї з двох зазначених подій: а) оскарження будь-яким із відповідачів постановлених у справі № 826/5325/16 рішень в касаційному порядку та прийняття за результатами касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України відповідного рішення у вказаній справі; б) погодження НБУ нових керівників ПАТ «Укрінбанк».

Після закінчення визначеного в договорі строку (31 серпня 2016 року), ОСОБА_1 продовжувала виконувати трудові обов`язки.

У зв`язку із невиплатою заробітної плати з липня 2016 року, ОСОБА_1

24 листопада 2016 року звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, отримання наказу про звільнення та трудової книжки, а також виплати усіх належних їй грошових сум при звільненні.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм листом від 22 грудня 2016 року повідомив, що заява передана на розгляд уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»

Оберемку Р. А.

На підставі постанови Правління НБУ від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення

від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня

2016 року у справі № 826/1162/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ № 934 від 24 грудня

2015 року «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», зобов`язано НБУ надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ «Укрінбак».

Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередньої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування Правління НБУ № 934 від 24 грудня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня

2016 року у справі № 826/5325/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» з моменту її прийняття, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2016 року №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття, зобов`язано НБУ (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління НБУ від 22 березня 2016 № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ «Укрінбанк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «Укрінбанк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, НБУ повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «Укрінбанк» у зазначених вище системах).

13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Укрінбанк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ «Укрінбанк»на ПАТ «Укрінком», змінено місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19), а також призначено голову правління та членів правління (далі - організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947).

Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «Укрінком» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків банку.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком»

від 28 березня 2017 року змінено назву ПАТ «Укрінком» на ПАТ «УКР/ІН/КОМ» (далі - організаційні зміни банку від 28 березня 2017 року), реєстрація яких здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396).

Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції

від 18 березня 2017 року ПАТ «УКР/ІН/КОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінком» на ПАТ «УКР/ІН/КОМ», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Укрінбанк».

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Для правильного вирішення даної справи необхідно визначити чи відбувся перехід прав та обов`язків від банківської установи (ПАТ «Укрінбанк») до юридичної особи (ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), яка не має статусу банку і до якої ОСОБА_1 заявила позовні вимоги.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (частини перша та четверта статті 104 ЦК України). Частинам першій та четвертій статті 104 ЦК України кореспондує частина перша статті 59 та частина перша статті 91 ГК України. Частині першій статті 104 ЦК України також кореспондує частина перша статті 79 Закону України «Про акціонерні товариства».

Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» (частина четверта статті 110 ЦК України).

Відповідно до статті 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди НБУ, та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо НБУ після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку НБУ відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу ІІІ Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення про застосування НБУ заходів впливу). Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесеного НБУ до категорії проблемних або неплатоспроможних, НБУ та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку.

Відповідно до абзацу сорокового частини першої статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі реорганізації банку шляхом перетворення, до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання.

Пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати НБУ, зокрема про: кандидатуру на призначення на посаду керівника банку, зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку, наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, припинення банківської діяльності.

Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються НБУ. НБУ приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. НБУ в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта, шоста, сьома та восьма статті 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України «Про акціонерні товариства»), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України «Про акціонерні товариства»), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність.

Приймаючи рішення про відмову від здійснення банківської діяльності, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку, як юридичної особи, власники ПАТ «Укрінбанк», не дотримались передбаченої статтею 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» процедури ліквідації банку за їх рішенням, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у зазначеного банку статусу проблемного, що відповідає статті 78 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду.

Скасування судом процедури виведення банку з ринку лише на підставі порушень порядку реалізації цієї процедури без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації, призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених банківським законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями. Реалізація судом своїх повноважень у зазначений спосіб не відповідає вимогам статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, статті 53 Закону України «Про Національний банк України», статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дії керівництва ПАТ «Укрінбанк», пов`язані з самостійним відновленням власних повноважень та внесенням відповідних змін до статуту банку, не можуть виправдовуватись невиконанням НБУ перед банком своїх зобов`язань щодо повернення банківської ліцензії на підставі судових рішень у справах

№ 826/5325/16 та № 826/14033/17, оскільки виконання банком вимог законодавства до його діяльності, як підстава отримання цієї ліцензії, є першочерговим.

У розумінні статті 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ПАТ «Укрінбанк» є зареєстрованим НБУ як банк, але втратив банківську ліцензію та не відновив її. Законом не передбачено виключення з назви банку слова «банк» після відкликання ліцензії банку, навпаки банківським законодавством передбачена послідовність процедур у випадку відкликання банківської ліцензії. Перебування банку у цих процедурах з наявним у його назві словом «банк» не порушує мети спеціальних вимог до назви банку та слова «банк» у його назві, оскільки відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку, але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов`язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії.

Права банку щодо його боржників комплексно пов`язані з його зобов`язаннями перед кредиторами. У зв`язку з цим не може процес виконання зобов`язань проблемним банком здійснюватися в порядку ліквідації цього банку, а реалізація його прав бути відділеною від цього процесу. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників.

Таким чином, рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Дії щодо реєстрації змін до статуту банку мають здійснюватися відповідно до частини першої статті 68 Конституції України та частин другої, третьої статті 13 ЦК України, не руйнуючи систему координації та організації банківського ринку, передбачену банківським законодавством. Порушення такого порядку не відповідає публічному порядку, а також ставить під загрозу гарантовані права інших осіб, передбачені законодавством.

Ураховуючи зазначене, перехід прав та обов`язків від ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ «Укрінком», а потім до ПАТ «УКР/ІН/КОМ», не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

Оскільки ПАТ «Укрінбанк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а тому й ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не набуло прав банку.

Стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень пункту 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондомгарантування вкладів фізичних осіб.

Управління банком Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

Зазначених правових висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла

у постанові від 10 грудня 2019 року у справі 925/698/16 (провадження

№ 12-17гс19).

Зважаючи на викладене, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, та правильно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про те, що здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ «Укрінбанк», зміни назви на ПАТ «Укрінком», а в подальшому на ПАТ «УКР/ІН/КОМ», зміни місцезнаходження товариства та виключення із переліку видів діяльності товариства банківської діяльності на підставі рішень позачергових загальних зборів без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не дає підстав вважати ПАТ «УКР/ІН/КОМ» правонаступником кредитної установи (банку) - ПАТ «Укрінбанк», повноважний суб`єкт на представництво інтересів якого після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації, визначається виключно Фондом відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до неналежного відповідача, яким є ПАТ «УКР/ІН/КОМ».

Інші доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість рішення суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надав належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 400 410 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 рокузалишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко