Постанова

Іменем України

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 761/35702/16-ц

провадження № 61-29749св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року у складі судді Піхур О. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» (далі - ПАТ «Банк національний кредит») про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 18 листопада 2013 року між ним та ПАТ «Банк національний кредит» укладено договір № OS-Drayv-582-EUR про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками за дебетовою схемою. Пунктами 1.1, 1.1.1 та 2.7 договору передбачено, що банк відкриває клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1 в грошовій валюті «Євро», а клієнт доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з карткового рахунку за грошовими зобов`язаннями клієнта перед банком у будь-якій грошовій одиниці, що виникли за цим договором. Якщо валюта розрахунку за операцією клієнта з використанням картки (додаткових карток) відрізняється від валюти карткового рахунку, клієнт доручає банку здійснювати перерахунок сум таких операцій у валюту карткового рахунку. Перерахунок здійснюється за курсом іноземної валюти, встановленим банком на день здійснення розрахунків.

Виписками за картковим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01 листопада 2013 року до 18 березня 2014 року та з 18 березня 2014 року до 31 березня 2014 року підтверджується, що платіжну картку було поповнено на 18 000 Євро, валюта операції та валюта рахунку, а також валюта операцій по списанню коштів при знятті готівкою та по розрахунку за товари - Євро.

Відповідно до пункту 2.7 договору у такому випадку перерахунку за курсом іноземної валюти за операціями не повинно здійснюватися.

Указаними виписками також підтверджується, що ОСОБА_1 отримав з картки готівкою 15 050 Євро, за що передбачено утримання банком плати у розмірі 255,75 Євро. Всього він здійснив 24 операції з отримання коштів, а тому, крім 1,5 %, має бути утримано плату банку в сумі 360 грн, що на час зняття готівки було еквівалентно 30 Євро. Відповідно до пункту 39 тарифів плата банку за операції з видачі готівки за межами України становить 255,75 Євро.

Таким чином, з вищезазначеного карткового рахунку має бути списано 17 640,50 Євро. Залишок коштів на картковому рахунку складає 359,50 Євро та враховуючи, що станом на 20 вересня 2016 року співвідношення гривні до Євро складає 25,90, в національної валюті залишок коштів складає 9 311,05 грн. Дія банківської картки ОСОБА_1 припинена з лютого 2015 року, вона заблокована, а він не має можливості отримати залишок коштів на його картковому рахунку.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути на свою користь з ПАТ «Банк національний кредит» 9 311,05 грн як залишок коштів на картковому рахунку, відкритому на його ім`я, який було заблокований банком.

У грудні 2016 року ПАТ «Банк національний кредит» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява банку мотивована тим, що 18 листопада 2013 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір № OS-Drayv-582-EUR про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками за дебетовою схемою, пунктами 1.1 та 1.1.1 якого передбачено, що банк відкриває клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1 в грошовій валюті «Євро», а клієнт доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з карткового рахунку за грошовим зобов`язаннями клієнта перед банком у будь-якій грошовій одиниці, що виникли за цим договором. Банком виконано свої зобов`язання за договором - емітовано пластикову картку та відкрито клієнту картковий рахунок.

Відповідно до умов договору клієнт самостійно слідкує за коштами на картковому рахунку та не допускає виникнення заборгованості перед банком, яка перевищує залишок по картковому рахунку (надлімітна сума). Така заборгованість відповідно до пункту 1.2.4 договору вважається несанкціонованою та на неї нараховується проценти у розмірі 60 % річних. Операції, проведені з карткою за кордоном, здійснюються шляхом миттєвої конвертації валюти - проведення за кордоном операції у валюті країни-емітента картки (технологія Dynamic Currency Conversion (DCC)), тобто при використанні картки за кордоном відбувається миттєве конвертування суми операції з місцевої валюти в національну валюту України.

Клієнтом не виконуються умови договору з повернення заборгованості за надлімітною сумою, яка станом на 05 грудня 2016 року становить 1 172,96 Євро, що еквівалентно 32 328,46 грн.

Таким чином, ПАТ «Банк національний кредит» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за картковим рахунком у розмірі 1 172,96 Євро, що еквівалентно 32 328,46 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ПАТ «Банк національний кредит» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк національний кредит» заборгованість за картковим рахунком у розмірі 32 328,46 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов ПАТ «Банк національний кредит», суд першої інстанції виходив із доведеності того факту, що своїх зобов`язань за договором

№ OS-Drayv-582-EUR про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками від 18 листопада 2013 року ОСОБА_1 належним чином не виконав, допустив утворення надлімітної суми на рахунку, що надало банку право нараховувати проценти у розмірі 60 % річних. З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ «Банк національний кредит» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд також встановив, що ОСОБА_1 був ознайомлено з Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування картками та з Тарифами ПАТ «Банк Національний кредит» за операціями з міжнародними платіжними картками для особистих карток фізичних осіб (тарифна програма « Драйв »), у зв`язку з чим дійшов висновку про необґрунтованість його позовних вимог.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтував висновки, викладені в рішенні, дотримався норм процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, задовольнити його позов, а у задоволенні позову ПАТ «Банк національний кредит» відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини першої статті 526, частини першої статті 629, статей 1066 1068 ЦК України та не застосували статтю 511 цього кодексу, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Також судами порушено норми статей 10 58 59 60 ЦПК України 2004 року.

Користування карткою відбувалось виключно в країнах Євро-зони, що вказує на відсутність зміни еквіваленту валюти у зобов`язанні та унеможливлює виникнення додаткового перерахування платіжних операцій з конвертування валюти (з доларів США в Євро), питання про стягнення яких порушує ПАТ «Банк національний кредит».

Матеріалами справи не підтверджується те, що під час розрахунків карткою банком застосовувалась технологія DCC, а не будь-яка інша. Банком не доведено виникнення на рахунку ОСОБА_1 надлімітної суми.

Умови договору від 18 листопада 2013 року № OS-Drayv-582-EUR щодо контролю саме клієнтом утворення надмірної суми на рахунку не надають банку право на списання більших сум, ніж операції, здійснені клієнтом, та встановленої договором та тарифами винагороди. Крім того, розрахунки судів попередніх інстанцій містять суперечливі висновки про розмір надлімітної суми, що також вказує на неправильне визначення нарахованих відсотків як за умовами договору (60 % річних) так і відповідно до статті 625 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу ПАТ «Банк національний кредит» до суду не подано.

Фактичні обставини, встановлені судами

18 листопада 2013 року ПАТ «Банк національний кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками № ОS-Drауv-582-ЕUR, відповідно до якого банк відкрив на ім`я позичальника картковий рахунок № НОМЕР_1 в грошовій одиниці «Євро» (а. с. 17-18).

Умовами договору (пункти 1.1.1, 1.1.2) встановлено надання банком клієнту платіжної картки типу Сhір МС Gold 3D Seсurе та передбачено, що згідно із заявою клієнта банк може здійснювати емісію додаткових платіжних карток.

Відповідно до пункту 2.7 договору про відкриття карткового рахунку клієнт доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з карткового рахунку за грошовими зобов`язаннями клієнта перед банком у будь-якій грошовій одиниці, що виникли за договором. Якщо валюта розрахунку за операцією клієнта з використанням картки (додаткових карток) відрізняється від валюти карткового рахунка, клієнт доручає банку здійснювати перерахування сум таких операцій у валюту карткового рахунка. Перерахунок здійснюється за курсом іноземної валюти, встановленим банком на день здійснення розрахунків.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відкриття карткового рахунку від 18 листопада 2013 року клієнт після підписання цього договору самостійно слідкує за коштами на картковому рахунку та не допускає виникнення заборгованості перед банком, яка перевищує залишок по картковому рахунку, далі - «Надлімітна сума». У разі виникнення надлімітної суми на неї нараховуються проценти у розмірі 60 % річних.

Крім того, сторонами підписаний Порядок здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування картками (далі - Порядок) (а. с. 19-20), відповідно до пункту 2.13 якого у разі виникнення надлімітної суми банк призупиняє проведення авторизації за рахунком (за винятком авторизації системою) до погашення цієї суми.

Згідно з цим Порядком, «надлімітна сума» - це заборгованість держателя картки перед банком, яка перевищує залишок по рахунку (при обслуговуванні за дебетовою схемою) та отримана держателем без узгодження з банком.

Відповідно до пункту 2.12 указаного Порядку передбачено, що у разі, якщо валюта платіжної операції відрізняється від валюти рахунка:

- система самостійно перераховує суму платіжної операції в суму платіжної вимоги за курсом системи на дату отримання належним чином оформленої платіжної операції від обслуговуючого банку протягом 30 календарних днів з дати здійснення платіжної операції;

- банк після отримання від системи платіжної вимоги здійснює перерахунок за курсом згідно тарифів на дату списання з рахунку.

Згідно з пунктом 13.13 Порядку підставою для списання з рахунка є тільки платіжна вимога, яка надійшла від системи. У випадку неотримання від системи такої вимоги протягом 30 календарних днів з дати авторизації рахунок розблоковується.

Відповідно до пункту 2.8. договору клієнт зобов`язується у порядку та згідно з умовами цього договору сплачувати банку: суми усіх операцій, нарахованих процентів на користь банку, плати банку, пені, інших плат чи платежів які стали наслідком або виникли у зв`язку з використанням картки (додаткових карток); суми збитків банку та втрат, понесених ним в результаті використання картки (додаткових карток) з порушенням умов цього договору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набуття чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (частина перша статті 1068 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Умовами договору від 18 листопада 2013 року № ОS-Drауv-582-ЕUR встановлено, що операції, проведені з карткою ОСОБА_1 за кордоном, здійснені за технологією DСС ( Dуnаmіс Сurrеnсу Соnvеrsіоn ), тобто, шляхом миттєвої конвертації місцевою валюти в українську гривню. При цьому, під час користування терміналом видачі грошових коштів (банкоматі) та покупки взаєморозрахунки з клієнтом відбуваються в місцевій валюті.

Відповідно до правил конвертації валюти при використанні технології DСС спочатку банк-еквайр (банк який обслуговує іноземний банкомат, магазин, або сайт) конвертує суму покупки в гривнях за власним курсом. Оскільки розрахунки між банком і платіжною системою відбувається в доларах США, сума в гривнях, яка розрахована за курсом банку-еквайра, конвертується в долари США за курсом платіжної системи. У подальшому, саме ця сума буде виставлена платіжною системою для списання з рахунку клієнта. Сума в доларах США конвертується в валюту рахунка клієнта за курсом банка-емітента. Отримана сума блокується на рахунку клієнта в момент здійснення операції. При списанні коштів з рахунку сума в доларах США, яку платіжна система виставила до списання з рахунку клієнта, конвертується в валюту рахунка клієнта за курсом банку-емітента та списується з рахунка.

Суди попередніх інстанцій встановили, що картковий рахунок ОСОБА_1 було поповнено на 18 000 Євро. Сума грошових коштів, фактично списаних з рахунка (графа «Валюта рахунка»), становить 18 031,39 Євро, плата банку за операції з видачі готівки за карткою в банкоматах/терміналах інших банків за межами України, відсотки від суми операції (1,5 % + 15 грн) - 262,1 Євро, інформування клієнта про 23 операції з видачі готівки (смс-повідомлення) - 0,92 Євро, перегляд балансу картки - 0,03 Євро.

З наданого банком розрахунку, якому суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку відповідно до вимог статей 10 60 212 ЦПК України 2004 року, відомо, що станом на 21 березня 2014 року надлімітна сума склала 294,44 Євро, а саме: ((18 031,39 + 262,10 + 0,92 + 0,03) - 18 000).

Згідно з тарифами договору, починаючи з 21 березня 2014 року на надлімітну суму нараховувались відсотки у розмірі 60 % річних відкриття карткового рахунку від 18 листопада 2013 року №ОS-Drауv-582-ЕUR.

Суди встановили, що 13 вересня 2016 року банк повідомив ОСОБА_1 про те, що станом на 21 березня 2014 року надлімітна сума склала 294,44 Євро.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 06 грудня 2016 року ОСОБА_1 заборгував банку 1 172,96 Євро, з яких: заборгованість за кредитом (надлімітна сума) становить 591,5 Євро; заборгованість за відсотками - 539,71 Євро; 3 % річних від простроченої суми кредиту - 41,75 Євро.

Вирішуючи спір, суди правомірно виходили з того, що ОСОБА_1 допустив виникнення надлімітної суми на особовому рахунку на картці

№ ОS-Drауv-582-ЕUR, що надавало банку право нараховувати на неї проценти у розмірі 60 % річних.

Зважаючи на те, що наданий банком розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за картковим рахунком від 18 листопада 2013 року

№ ОS-Drауv-582-ЕUR суди вважали належним та допустимим доказом у справі, указаний розрахунок ОСОБА_1 не спростований, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ПАТ «Банк національний кредит» та відмову у позові ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 указаних висновків не спростовують.

Різниця у взаєморозрахунках між сторонами справи, що по суті є заборгованістю ОСОБА_1 за картковим рахунком від 18 листопада 2013 року №ОS-Drауv-582-ЕUR, встановлена з урахуванням того, що під час користування грошовими коштами за допомогою картки фактично відбувалося декілька етапів конвертації, що спричинило різницю між сумою операції, що відображається в апараті чи касі, та сумою фактичного блокування та подальшого списання з рахунка.

Зазначені обставини покладені судом першої інстанції в основу ухваленого рішення, не спростовані ОСОБА_1 під час апеляційного та касаційного розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, при вирахуванні заборгованості позичальника перед кредитором правомірно застосував положення статті 625 ЦК України в частині нарахування 3 % річних від простроченої суми боргу.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець