ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа №761/42275/17

адміністративне провадження №К/9901/25445/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про скасування постанови про накладання штрафу,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О, Костюк Л.О.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У листопаді 2017 року позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. від 08.11.2017 ВП №48530403 про накладення штрафів на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві в сумі 5100,00 грн.

2. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2018 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. від 08.11.2017 ВП №48530403 про накладення штрафу на головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в сумі 5100,00 грн.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про закриття апеляційного провадження у справі задоволено. Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про накладання штрафу закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.

6. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2018, яке оскаржує ОСОБА_1 , не вирішувалися будь-які питання про його права та обов`язки, а виключно надавалася оцінка правомірності прийняття постанови від 08.11.2017 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 5 100,00 грн, та її скасування. Спірна постанова ухвалена в межах виконавчого провадження №48530403 з примусового виконання виконавчого листа, виданого №761/26281/14-а Шевченківським районним судом міста Києва 31.07.2015, в якому боржником є Головне управляння Пенсійного фонду України в місті Києві, а стягувачем - ОСОБА_2 .

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2018 жодним чином не впливатиме на права та обов`язки ОСОБА_1 , оскільки воно стосується лише правовідносин між ОСОБА_2 та суб`єктом владних повноважень - Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019.

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Костюк Л.О., у зв`язку з істотним порушенням ними норм процесуального права, що перешкоджає скаржнику у доступі до суду.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, в ній відсутній перелік документів, що додаються, не зазначено дату її підписання, додатки до позовної заяви не засвідчені належним чином, внаслідок чого вони є недостовірними та недопустимими доказами. Вказує, що апеляційний суд поклав в основу оскаржуваної ухвали письмові докази, які не були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні та є неналежними з огляду на те, що деякі листи позивача були завізовані посадовою особою позивача, яка була притягнута до кримінальної відповідальності.

11. На переконання скаржника, прийняті Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 25.07.2019 та від 26.07.2019, якими було визнано заяву скаржника про відвід судді необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні, винесено судом апеляційної інстанції без врахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновків Європейського суду з прав людини щодо об`єктивного критерію безсторонності судді.

12. Скаржник, посилаючись на ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», вважає хибним висновок суду апеляційної інстанції про те, що він не має права оскаржувати рішення суду першої інстанції через те, що не є стороною виконавчого провадження №48530403. Зазначає, що у виконавчому листі №761/26281/14-а міститься зобов`язання позивача здійснити виплати пенсії в тому числі і ОСОБА_1 .

13. Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виразилося у тому, що оскаржувана ухвала не містить мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі, а також у тому, що апеляційний суд порушив таємницю нарадчої кімнати, оскільки оскаржувала ухвала була постановлена після видалення учасників справи та секретаря судового засідання у залі судових засідань, та повний її текст було виготовлено поза межами нарадчої кімнати.

14. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 для розгляду справи №761/42275/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)

18. Кодекс адміністративного судочинства України

18.1. За приписами ст. 228 КАС України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

18.2. Частиною 1 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

18.3. Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

18.4. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

IV. Позиція Верховного Суду

19. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

21. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 293 КАС України, вказані положення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

22. Зазначена правова норма має імперативний характер, а тому особа, яка не була учасником справи, але має намір оскаржити судове рішення першої інстанції, в першу чергу зобов`язана довести, що прийняте рішення безпосередньо впливає на її права, свободи, інтереси та/або обов`язки.

23. Стверджуючи про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі впливає на його права, скаржник, посилаючись на ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», вказує на своє право оскаржити дії державного виконавця під час виконання ним рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/26281/14-а. Однак, як вказує сам скаржник у касаційній скарзі, він є стягувачем у виконавчому провадженні №48530693, відкритому на виконання виконавчого листа №761/26281/14-а, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, в той час як рішення суду першої інстанції було прийнято стосовно постанови державного виконавця у іншому виконавчому провадженні - №48530403, в якому стягувачем зазначено ОСОБА_2 . Той факт, що скаржник, як він вважає, має право оскаржувати дії державного виконавця, які стосуються виконання виконавчого листа №761/26281/14-а відповідно до зазначеної вище статті Закону, сам по собі не свідчить про те, що рішенням суду першої інстанції у цій справі було вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та не спростовує обов`язку ОСОБА_1 довести, яким чином оскаржуване рішення впливає на його права та/або обов`язки.

24. Колегія суддів касаційного суду вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС України, яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб`єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 КАС України гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

25. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що в касаційній скарзі скаржником не доведено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2018 вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, апеляційним судом встановлено, що предметом позову у цій справі є правомірність дій державного виконавця під час прийняття постанови про накладення штрафу на позивача, та при винесенні спірної постанови не порушувалися питання стосовно прав та обов`язків ОСОБА_1 .

26. Стосовно інших доводів касаційної скарги та клопотання про постановлення окремої ухвали щодо суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничука В.П. , Лічевецького І.О. , Костюк Л.О. у зв`язку з істотним порушенням ними норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

27. Доводи позивача про неправомірність винесених ухвал про визнання необґрунтованою заяви про відвід судді Костюк Л.О. та відмову у її задоволенні Судом відхиляються у зв`язку з їх безпідставністю, оскільки в межах цього касаційного провадження оскарженню підлягає лише ухвала апеляційного суду від 05.08.2019 про закриття провадження у справі. З аналогічних підстав відхиляються доводи скаржника про ймовірні недоліки позовної заяви.

28. Зважаючи на приписи ст. 228 КАС України виготовлення повного тексту оскаржуваної ухвали поза межами залу судових засідань, а також той факт, що зал судових засідань після видалення з нього учасників судового засідання та секретаря судового засідання використовується як нарадча кімната, не становлять порушення таємниці нарадчої кімнати, а тому в цій частині доводи касаційної скарги також відхиляються.

29. Верховний Суд не вбачає ознак невмотивованості в оскаржуваній ухвалі суду, та вважає, що аргументам апеляційної скарги судом апеляційної інстанції була надана належна правова оцінка. Так, судом було проаналізовано зміст рішення суду першої інстанції та зроблено правильні висновки про те, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах рішення першої інстанції не міститься висновків про права та обов`язки ОСОБА_1 . При цьому, спростовуючи доводи апеляційної скарги в частині того, що скаржник має право оскаржувати судове рішення, оскільки є стягувачем за іншим виконавчим провадженням, відкритим на виконання виконавчого листа №761/26281/14-а, в якому ОСОБА_1 є стягувачем, апеляційний суд зазначив, що будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

30. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність з боку суду апеляційної інстанцій порушень норм процесуального права. Отже, Верховним Судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали.

31. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 не доведено за допомогою належних та переконливих доказів, що судом першої інстанції при винесенні рішення вирішено питання про його права та/або обов`язки.

32. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 відсутні.

33. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

35. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі 761/42275/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко