Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 761/43080/18-ц

провадження № 61-4807св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року у складі судді Піхур О. В. та постанову Київського апеляційного суду

від 05 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Желепи О.В., Кулікової С. В., Олійника В. І., та касаційну скаргу Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 рокув складі колегії суддів: Желепи О.В., Кулікової С. В., Олійника В. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення незаконно утриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 03 квітня 2006 року її на підставі наказу генерального директора ОСОБА_2 від 03 квітня 2006 року №36-к призначено на посаду артистки балету. У серпні 2016 року її повідомили про зміну суттєвих умов трудового договору - переведення на контрактну форму на виконання вимог статті 24 Закону України «Про культуру». 13 жовтня 2016 року переведено на форму роботи за контрактом (наказ жовтня 2016 року №129-к 13). 13 жовтня 2016 року було підписано контракт зі строком дії з 13 жовтня 2016 року по 13 жовтня 2018 року.

13 жовтня 2018 року наказом генерального директора ОСОБА_2 №88-к її було звільнено у зв`язку з закінченням строку дії контракту згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України. 16 жовтня 2018 року видано трудову книжку. 12 жовтня 2018 року виплачено компенсацію за невикористану відпустку.

Позивач вважала, що її звільнення із займаної посади артистки балету є незаконним та безпідставним. Жодного письмового повідомлення про припинення дії контракту у встановлений 30-денний строк вона не отримувала. З 20 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка Лук`янової НАМН України», про що було відомо відповідачу.

У період з 17 вересня 2018 року по 12 жовтня 2018 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні. 13 жовтня 2018 року припало на суботу - вихідний день. Відповідно до статті 241-1 КЗпП України, якщо останній день строку випадає на вихідний, святковий або неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший робочий день. Таким першим робочим днем було 16 жовтня 2018 року. Саме в цей день позивачу видали трудову. І цей день мав бути зазначений при припиненні контракту. Також причиною звільнення, позивач вважала, є повідомлення нею і членами її сім`ї про порушення вимог закону керівництвом Ансамблю, що прямо заборонено частиною третьою статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського від 11 жовтня 2018 року №88-К про звільнення її з займаної посади 13 жовтня 2018 року у зв`язку з закінченням строку дії контракту згідно з пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України; поновити позивача на роботі в Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України імені Павла Вірського на посаді артиста балету вищої категорії; стягнути з Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Вірського на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2018 року по день прийняття рішення судом із розрахунку середньоденної заробітної плати 977,86 грн; стягнути з Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Вірського незаконно утриману суму із заробітної плати в розмірі 14 783,76 грн; стягнути з Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Вірського на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки між сторонами було укладено строковий трудовий договір, строк дії якого закінчився 13 жовтня 2016 року, то підстав для поновлення позивача на роботі немає і як наслідок відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Вирішуючи позовні вимоги в частині безпідставного утримання із заробітної плати позивача профспілкових внесків, суд виходив із того, що ОСОБА_5 24 січня 2012 року підписано облікову картку члена профспілки та у лютому 2017 року позивач зверталась до профспілкового комітету за отриманням матеріальної допомоги, відповідно була обізнана про те, що вона є членом профспілкової організації та з її заробітної плати відраховуються внески.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно утриманої заробітної плати скасовано та прийнято нову постанову у цій частині, якою указані вимоги задоволено.

Стягнуто з Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського на користь ОСОБА_1 безпідставно утриману заробітну плату в сумі 14 783,76 грн та 2000,00 грн витрат на правову допомогу.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно утриманої заробітної плати, апеляційний суд виходив із того, що оскільки на спростування доводів позивача щодо відсутності її волевиявлення на вступ до профспілки, суду не була надана заява позивача про вступ її до діючої у відповідача профспілкової організації, рішення про прийняття позивача у члени профспілки, а також заява про надання згоди останнього на проведення відрахувань з її заробітної плати на користь діючої у відповідача первинної профспілкової організації. Встановленні судом обставини свідчили лише про те, що позивачу було відомо про те, що з її заробітної плати проводяться відрахування.

У іншій частині апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У травні 2020 року представник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського - Жабен М. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утриманої заробітної плати і залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині.

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського - Жабен М. М., мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції в частині утримання профспілкових внесків, з підстав того, що позивач не писала заяву про вступ до профспілки та не надавала згоду на відрахування внесків із її заробітної плати, оскільки в судовому засіданні не з`ясовано причини відсутності такої заяви позивача та в матеріалах справи наявні докази, що позивач була членом профспілкової організації, отримувала матеріальну допомогу за її ж заявою як член профспілки, хоча в позові зазначила, що тільки в червні 2018 року дізналась про те, що є членом профспілкової організації.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , мотивована тим, що судами не були в повній мірі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому висновки судів не відповідають обставинам справи та судові рішення не містять належного обґрунтування.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2020 року представник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського - Жабен М. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у якому зазначила, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з наказом від 03 квітня 2006 року № 36-к позивача було зараховано на посаду артистки балету 2 категорії Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського .

У відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» від 28 січня 2016 року, усіх працівників художнього та артистичного складу було переведено на контрактну форму.

13 жовтня 2016 року між позивачем та Національним заслуженим академічним ансамблем танцю України імені Павла Вірського було укладено Контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, строком на два роки, до 13 жовтня 2018 року.

З контракту підписаного позивачем встановлено, що в жовтні 2016 року сторони погодили строк дії контракту з 13 жовтня 2016 року до 13 жовтня 2018 року.

Наказом від 11 жовтня 2018 року № 88-к позивача було звільнено з займаної посади 13 жовтня 2018 року в зв`язку з закінченням строку дії контракту згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , та касаційна скарга представника Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського - Жабен М. М., не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо вирішення позовних вимог про незаконність звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині поновлення на роботі, суд першої інстанції, з висновками якого у цій частині погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12 81 89 ЦПК України, встановивши, що позивача було призначено артисткою балету на підставі трудового договору, відповідно до умов якого сторонами було погоджено строк його дії, а саме - по 13 жовтня 2018 року, та відповідно по закінченню трудового договору наказом від 11 жовтня 2018 року звільнено позивача із займаної посади з 13 жовтня 2018 року, дійшов обґрунтованого висновку, що при звільненні позивача з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, відповідачем дотримані всі вимоги передбачені трудовим законодавством. Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку є похідними від вимоги про поновлення на роботі, суди обґрунтовано відмовили у цій частині за безпідставністю.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судами встановлено, що спричинення позивачу моральної шкоди остання пов`язувала лише з незаконним звільненням.

З огляду на те, що суди дійшли висновку, що відповідач мав законні підстави для звільнення позивача у зв`язку з закінченням строку дії контракту, обґрунтовано вважали, що правові підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу з підстав, заявлених нею в позові, відсутні.

Щодо позовних вимог в частині безпідставного утримання із заробітної плати позивача профспілкових внесків

Відповідно до статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в закладі освіти.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Відповідно до статті 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно утриманої заробітної плати, апеляційний суд враховуючи те, що на спростування доводів позивача щодо відсутності її волевиявлення на вступ до профспілки, суду не була надана заява позивача про вступ її до діючої у відповідача профспілкової організації, рішення про прийняття позивача у члени профспілки, а також заява про надання згоди останнього на проведення відрахувань з її заробітної плати на користь діючої у відповідача первинної профспілкової організації, обґрунтовано вважав, що відповідач безпідставно утримував із заробітної плати позивача профспілкові внески, а тому дійшов правильного висновку, що позовні вимоги у цій часині підлягають задоволенню.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційних скарг відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , та касаційну скаргу Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року у нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

В. М. Коротун