Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 761/43823/18

провадження № 61-22336св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа:Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.

ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 є батьками заявниці. Про долю свого батька заявниці нічого невідомо. Мати заявника ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_6 в 1941 року (який загинув під час Великої Вітчизняної війни). Так, заявник немає будь-яких документів про підтвердження зміни прізвища матері з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » та з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » або з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ». Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві не може надати їй свідоцтво про смерть матері ОСОБА_4 через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини з померлою особою.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Києва, є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявний у матеріалах справи акт опитування односельчан не підтверджує факту зміни прізвища ОСОБА_4 на « ОСОБА_4 », інших доказів матеріали справи не містять.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку. Всупереч статті 81 ЦПК Українине надано доказів зміни прізвища ОСОБА_4 з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » або з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ». Крім того, у відповіді Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04 серпня 2018 року не зазначено про відмову у видачі заявниці необхідного документа, а є лише роз`яснення щодо можливості отримання заявницею повторно свідоцтва про смерть ОСОБА_4

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити заяву без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві не може надати заявнику свідоцтво про смерть ОСОБА_4 через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини з померлою особою.

Відзиву на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 липня 1958 року внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_9 . ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 10 липня 1958 року бюро запису актів громадянського стану Подільського району м. Києва, актовий запис від 10 липня 1958 року № 1152 (а. с. 6, 8).

З Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища встановлено, що батьки заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, актовий запис від 26 жовтня 1937 року № 2011 складений Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, при цьому ОСОБА_4 змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_4 » (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 12 квітня 2017 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис від 22 листопада 1937 року № 1657 складений Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.10).

10 жовтня 2017 року Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві видав повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 актовий запис від 22 листопада 1937 року № 1657 складений Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якому батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.11).

Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 28 березня 2018 року № 3695/16-4-09 повідомив, що на момент здійснення перевірки за допомогою програмного забезпечення державної реєстрації актів цивільного стану громадян інформації щодо наявності відповідних актових записів (цивільного стану громадян про розірвання шлюбу), складених у відділі на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приблизно за 1938-1947 не виявлено (а. с. 12).

Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 28 березня 2018 року № 2223/16.9-09 повідомив, що актового запису про розірвання шлюбу, складеного Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , не виявлено. Перевірку проведено за алфавітними журналами відділу за первинними та поновленими актовими записами про розірвання шлюбу з 1943 до 1947 рік. На зберіганні у відділі знаходяться книги актових записів з 1943 року (а. с. 13).

Також Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 19 травня 2018 року № 6213/16-4-09 повідомив, що відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19 червня 2018 року № 7765/16.4-94 актовий запис про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не виявлений. Перевірку проведено за період з 01 січня 1941 до 31 грудня 1943 року за першими примірниками первинних актових записів цивільного стану та з 01 січня 1944 до 31 грудня 1944 року - за другими примірниками первинних актових записів (а. с. 14).

Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 21 червня 2018 року № 4561/16.9-09 повідомив, що актового запису про шлюб, складеного Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , не виявлено. Перевірку проведено за алфавітним журналом відділу за первинними та поновленими актовими записами про шлюбу з 1943 до 1944 рік. Разом з тим повідомив, що на зберіганні у відділі знаходяться книги актових записів з 1943 року (а. с. 15).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві листом від 03 червня 2018 року № 1576/03-01-44 повідомив, що в ході перевірки актових записів про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за період з 01 січня 1938 до 31 грудня 1943 року за первинними, та з 01 січня 1944 до 31 грудня 1944 року - за другими примірниками первинних актових записів, про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за період з 01 січня 1941 до 31 грудня 1943 року за первинними та з 01 січня 1944 до 31 грудня 1944 року - за другими примірниками первинних актових записів, про розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 01 січня 1970 до 31 грудня 2002 року за другими примірникам первинних актових записів, у тому числі за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відповідних актових записів по місту Києву не виявлено (а. с. 16).

Державний архів м. Києва (лист від 10 травня 2018 року № 068-068/4-651-719) зберігає актові записи цивільного стану про народження, одруження, розлучення, смерть відділів реєстрації актів цивільного стану м. Києва лише за 1919-1936 роки (а.с. 17).

Іванківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області листом від 11 квітня 2018 року № 875/16.12-31 повідомив, що перевіркою встановлено відсутність актових записів про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за 1938-1947 роки. Книги державної реєстрації актів цивільного стану за 1938-1941 роки передано на зберігання до Державного архіву Київської області (а. с. 18).

Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області листом від 28 березня 2018 року № 16.9-31/1144 повідомив, що в його архіві актові записи про розірвання шлюбу зберігаються за період з 1925 року до 1944 року з Вищедубечанського відділу ЗАГСу, за результатами перевірки книг реєстрації актів цивільного стану встановлено, що актового запису про розірвання шлюбу у період з 1925 по 1944 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 немає (а. с. 19).

Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області листами від 05 червня 2018 року № 16.9-31/1912 та від 05 червня 2018 року № 16.9-31/1912 повідомив, що в його архіві актового запису про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 немає. Одночасно, архіви відділу з 1944 по 1950 роки частково не збереглися. А актового запису про зміну імені ОСОБА_4 також немає (а. с. 21).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області листом від 17 травня 2018 року № 10175-3/25 повідомив, що за результатами перевірки наявності актових записів про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за 1938-1944 роки та про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за 1941-1944 роки за архівом цього відділу та архівами районних, міських та міськрайонних відділів державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області встановлено факт відсутності актових записів щодо вказаних осіб. Книги державної реєстрації актів про шлюб за 1942-1947 роки за зазначеними населеними пунктами збереглися частково. Книги державної реєстрації актів про шлюб (поновлені) за 1944-2018 роки за зазначеними населеними пунктами збереглися частково. Книги державної реєстрації актів про розірвання шлюбу за 1942-2005 роки за зазначеними населеними пунктами збереглися частково. За 1920-1941 роки книги реєстрації актів цивільного стану Київської області передані на зберігання до Державного архіву Київської області (а. с. 22).

Державний архів Київської області листом від 14 червня 2018 року № 01-43/945 повідомив, що в частково збереженій книзі реєстрації актів про шлюб громадян в селах Вишгородського району за 1939 рік, яка зберігається в документах архівного фонду Р-5634 «Відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області», актового запису про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не виявлено. На зберігання до Державного архіву Київської області книги реєстрації актів про шлюб громадян з усіх населених пунктів Вишгородського району за 1938, 1940-1941 роки у складі вищезазначеного архівного фонду не надходили, тому надати архівну довідку про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за цей період немає можливості. Також, книги реєстрації актів про розірвання шлюбу громадян по усім населеним пунктах Вишгородського району за 1938-1941 роки у складі зазначеного архівного фонду на зберігання не надходили, тому надати архівну довідку про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за цей період немає можливості (а.с. 23).

Відділ державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві листом від 19 травня 2018 року № 4-43/16.2-36 повідомив, що у відділі проведено реєстрацію смерті ОСОБА_4 , 1915 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актовий запис про смерть № 17961 від 12 листопада 2002 року (а.с. 24).

На запит суду першої інстанції щодо надання актового запису про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Іванківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області листом від 24 січня 2019 року №89/16.12-38 надав відповідь про його відсутність (а.с. 45).

Згідно з актом обстеження (опитування) односельчан про факт проживання в селі Вахівка Вишгородського району Київської області від 04 червня 2018 року було опитано ОСОБА_13 , 1953 року народження, ОСОБА_11 , 1948 року народження, ОСОБА_12 , 1935 року народження, які проживають в цьому селі. Вони підтвердили факт проживання ОСОБА_1 , 1937 року народження разом із матір`ю ОСОБА_4 , яка вийшла заміж за ОСОБА_6 в 1941 році (загинув під час Великої Вітчизняної війни) та переїхала на постійне проживання в село Вахівку, де і проживала до своєї смерті (а.с. 26).

Також із запису в погосподарській книзі Вахівської сільської ради за 1953-1955 роки встановлено, що в родині ОСОБА_4 проживали зокрема, голова сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , 1937 року народження й ОСОБА_10 , 1944 року народження - відповідно дочка й син голови сім`ї; за 1983-1985 роки в родині ОСОБА_4 проживали зокрема: голова сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , 1944 року народження, - син голови сім`ї; за 1991-1995 роки в родині ОСОБА_4 проживала сама ж голова сім`ї ОСОБА_4 , 1915 року народження (а.с. 27-29).

В іменному списку Управління з обліку загиблого та зниклого безвісти рядового і сержантського складу Радянської армії щодо військовослужбовців Димерського РВК Київської області, врахованих зниклими без вісти, зазначено, що ОСОБА_6 , 1913 року народження, загинув у боях за Берлін (Німеччіна) (а.с. 30).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 7 зазначеної постанови Пленуму суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, зокрема, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з частин першою, другою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 319 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У частині першій статті 319 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у матеріалах справи немає документів, які підтверджували б зміну прізвища ОСОБА_4 з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » або з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ». Акт опитування односельчан не підтверджує факт зміни прізвища ОСОБА_4 на « ОСОБА_4 », інші докази у матеріалах справи відсутні.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , не підтверджені належними доказами.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Відповідно до вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк