ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 761/45946/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43691/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20.06.2017 у складі судді Савицького О.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у складі колегії суддів: Кузьмишина О.М. (головуючий), Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі №761/45946/16-а за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №3293 від 28 листопада 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн., прийнятої Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
2. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. 28.11.2016 Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняла відносно ОСОБА_1 постанову, якою притягнула його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за статтею 152 КУпАП.
3.2. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач 09.11.2016 о 10 год. 20 хв. порушив пункт 9.3.4 Правил благоустрою міста Києва, а саме негайно не видалив аварійне та сухостійне дерево, яке загрожувало життю, здоров`ю громадян.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення №3293 від 28.11.2016 прийнята відносно позивача уповноваженим органом, підписана уповноваженою особою та відповідає вимогам Закону. Факт порушення вимог пункту 9.3.4 Правил благоустрою міста Києва достовірно встановлений. Будь яких неправомірних дій під час прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача судом не встановлено.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм статті 152 КУпАП, оскільки позивач вважає, що у його діях відсутній склад цього правопорушення у зв`язку з неможливістю виконати ним вимоги Правил благоустрою міста Києва через арешт коштів підприємства, його збитковість та, як наслідок, неможливість залучити підрядну організацію до видалення аварійного дерева.
5.2. Також позивач вказує на порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, оскільки постанова суду першої інстанції у повному обсязі виготовлена з порушенням установлених КАС України строків, а суд апеляційної інстанції не повідомив його належним чином про час розгляду справи.
6. Відповідач надав письмове заперечення на касаційну скаргу, у якому вказує, що суди попередніх інстанцій на підставі належних і допустимих доказів установили, що позивач підставно притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення по справі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Касаційний розгляд справи суд здійснює за правилами, встановленими КАС України у редакції до 08.02.2020.
9. Згідно статті 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
10. Пунктом 9.3.4 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що власники (користувачі, балансоутримувачі) зелених насаджень зобов`язані негайно видаляти аварійні, сухостійні дерева в разі, якщо стан їх загрожує життю, здоров`ю громадян або здатен нанести збитки юридичним особам, з відповідним наступним оформленням актів на право їх видалення у триденний термін.
11. Статтею 218 КУпАП передбачено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152 цього Кодексу, покладено на Адміністративні комісії при виконавчих органах місцевих рад.
12. Суди попередніх інстанцій без порушення норм процесуального права дослідили надані учасниками справи докази та встановили, що позивач як керівник ДП «Укржитлосервіс», на балансі якого перебуває аварійне дерево, несвоєчасно його видалив.
13. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
14. Суд касаційної інстанції зауважує, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП є суспільні відносини в галузі благоустрою. Об`єктивна сторона полягає у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів. Суб`єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності. Суб`єктом правопорушення є громадяни, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності та посадові особи.
15. Тому позивач, будучи керівником (посадовою особою) підприємства, зобов`язаного згідно Правил благоустрою міста Києва здійснювати видалення аварійних дерев, які перебувають на балансі такого підприємства, не виконавши зазначеного обов`язку, обґрунтовано визнаний винним за статтею 152 КУпАП і суд касаційної інстанції відхиляє його доводи щодо відсутності складу цього адміністративного правопорушення.
16. Суд касаційної інстанції також зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які виключають адміністративну відповідальність згідно статті 17 КАС України (особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності). При цьому посилання позивача на скрутний фінансовий стан підприємства, арешт рахунків на виконання судових рішень, не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, оскільки ці обставини не виключають можливості підприємства самостійно без залучення підрядної організації виконати свій обов`язок щодо дотримання вимог Правил благоустрою міста Києва та не свідчить про фактичну неспроможність виконати такий обов`язок.
17. Щодо порушення норм процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначає, що порушення строку складання постанови судом першої інстанції не може бути підставою для скасування прийнятого судом рішення, оскільки не призводить до неправильного вирішення спору по суті.
18. За змістом статей 49 190 196 КАС України (у редакції на час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції мав повідомити позивача про час розгляду його апеляційної скарги. Такі повідомлення здійснювались у порядку, встановленому Главою 3 КАС України.
19. Матеріали справи містять ухвали суду апеляційної інстанції від 04 вересня 2017 про відкриття апеляційного провадження та про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 20 вересня 2017 року о 14:55 год. На виконання ухвал секретарем судового засідання виготовлено повістку-повідомлення, згідно якої позивача повідомлено за вказаною ним у позовній заяві адресою про час і місце розгляду справи за його апеляційною скаргою (т. 2 а. с. 4, 5, 7).
20. Також у матеріалах справи є конверт, адресований позивачу 05.09.2017, з довідкою пошти про повернення поштового відправлення без вручення з підстав закінчення встановленого строку зберігання (т. 2 а. с. 9).
21. Відповідно до положень статей 33 35 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) направлення судових повісток та повідомлень особам, які беруть участь у справі, здійснюється, серед іншого, за допомогою засобів поштового зв`язку, шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції з зворотнім повідомленням про отримання такого повідомлення за адресою, вказаною такими особами.
22. Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке відправлення вручене належним чином.
23. У подібних правовідносинах Верховним Судом висловлено правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права, згідно якої повернення до суду без вручення учаснику справи ухвали суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», яка направлена на адресу його проживання, свідчить про вручення такого відправлення належним чином (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року по справі №215/629/16-а).
24. З огляду на обставини цієї справи суд касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції позивача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи за його апеляційною скаргою, а тому в цій частині відхиляє доводи касаційної скарги.
25. Суд касаційної інстанції під час касаційного перегляду справи також не встановив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
26. При цьому суд відхиляє інші доводи касаційної скарги, оскільки фактично вони зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів по справі та встановити інші обставини, ніж ті, що встановлені судами попередніх інстанцій. Однак це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
27.У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України у редакції до 08.02.2020 є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 343 349 350 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі №761/45946/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
СуддіВ.М. Шарапа В.М. Бевзенко С.М. Чиркін