Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 761/7955/19
провадження № 61-1132св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» (далі - ТОВ ««Соціальна молодіжна ініціатива» про визнання права власності на майнові права.
Позов мотивований тим, що 27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Соціальна молодіжна Ініціатива» укладений договір № CMI/02/333 купівлі-продажу майнових прав, за змістом якого позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості, а саме квартиру під будівельним АДРЕСА_1 , який розташований на ділянці з кадастровим номером: 8000000000:91:950:0053.
Крім того, 03 липня 2014 року між позивачем та ТОВ «Соціальна молодіжна Ініціатива» укладено договір № СМІ/02/325 купівлі-продажу майнових прав, згідно умов якого позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості, а саме квартиру під будівельним АДРЕСА_2 , який розташований на ділянці з кадастровим номером: 8000000000:91:050:0053.
На виконання вказаних умов договору позивачем сплачено 100 % вартості квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , у відповідності до умов договорів. Плановий термін закінчення будівництва - 3 квартал 2014 року, плановий термін введення в експлуатацію - 1 квартал 2015 року. Поряд із тим, будівництво будинку на час звернення до суду із позовом не закінчено, будинок не введений в експлуатацію, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
На підставі викладеного, позивач просив:
визнати за ним право власності на майнові права на об`єкти нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ,
квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року, з урахуванням ухвали від 27 січня 2020 року про виправлення описки, позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на об`єкти нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є інвестиційними договорами, а тому невиконання відповідачем зобов`язань за договором призводить до порушення прав позивача, а саме через порушення відповідачем строку прийняття об`єкта фінансування в експлуатацію та порушення строку його передачі позивачу у останнього відсутня можливість зареєструвати право власності на цей об`єкт у встановленому законом порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» про визнання права власності відмовлено.
Компенсовано ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» сплачений ним судовий збір у розмірі 8 482,32 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення нормами ЦК України не передбачено. Установивши, що предметом договорів є майнові права на нерухоме майно, суд дійшов помилкового висновку про визнання за позивачем права власності, оскільки за змістом укладених між сторонами договорів, позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. У даній справі позивач виконав свої грошові зобов`язання за договорами купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість, установлену вказаними договорами, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва, а відповідач ухилився від надання необхідних для оформлення права власності позивача документів на майно, чим порушив умови договорів, укладених між сторонами. Отже, порушене право інвестора підлягає захисту шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладених між сторонами договорів у частині зобов`язання останнього здійснити всі необхідні дії щодо введення об`єкта нерухомості в експлуатацію та/або передати позивачу документи (копії документів, нотаріальні копії документів, оригінали документів та інше), що необхідні для оформлення права власності на об`єкти нерухомості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду від 14 серпня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено та не враховано норми права щодо інвестиційної діяльності, оскільки укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є інвестиційними договорами, а тому невиконання відповідачем зобов`язань за договором призводить до порушення прав позивача, а саме через порушення відповідачем строку прийняття об`єкта фінансування в експлуатацію та порушення строку його передачі позивачу у останнього відсутня можливість зареєструвати право власності на цей об`єкт у встановленому законом порядку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 761/7955/19 надійшли до Верховного Суду та 13 лютого 2020 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року зупинено касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 344/16879/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 761/7955/19.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Соціальна молодіжна Ініціатива» укладений договір № CMI/02/333 купівлі-продажу майнових прав, за змістом якого позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № CMI/02/333 Об`єкт капітального будівництва - житлово-офісний комплекс з нежилими приміщеннями на АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0053, право на спорудження якого виникло у ТОВ «Соціальна Молодіжна Ініціатива» на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 114132110664 від 30 липня 2013 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 456727.
Відповідно до пункту 1.3 Договору № CMI/02/333 майнові права - це всі права на Об`єкт нерухомості, які належать ТОВ «Соціальна Молодіжна Ініціатива» (ЄДРПОУ 32658052). Майнові права відчужуються Покупцю, який у випадку належного виконання умов цього Договору набуває у майбутньому право власності на Об`єкт нерухомості.
Згідно з пунктом 1.2 Договору № CMI/02/333 Об`єкт нерухомості - складова та невід`ємна частина Об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, організацію будівництва якого здійснює Продавець. Характеристики Об`єкта нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, надана в п. 2.2 цього Договору.
За умовами пункту 2.2 Договору № CMI/02/333 Сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
03 липня 2014 року між позивачем та ТОВ «Соціальна Молодіжна Ініціатива» укладений договір № СМІ/02/325 купівлі-продажу майнових прав.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № СМІ СМІ/02/325 Об`єкт капітального будівництва - житлово-офісний комплекс з нежилими приміщеннями на АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0053, право на спорудження якого виникло у ТОВ «Соціальна Молодіжна Ініціатива» на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 114132110664 від 30 липня 2013 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 456727.
Згідно з пунктом 1.3 Договору № СМІ/02/325 майнові права - це всі права на Об`єкт нерухомості, які належать ТОВ «Соціальна Молодіжна Ініціатива» (ЄДРПОУ 32658052). Майнові права відчужуються Покупцю, який у випадку належного виконання умов цього Договору набуває у майбутньому право власності на Об`єкт нерухомості.
За умовами пункту 1.2 Договору № СМІ/02/325 Об`єкт нерухомості - складова та невід`ємна частина Об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, організацію будівництва якого здійснює Продавець. Характеристики Об`єкта нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, надана в пункті 2.2 цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № СМІ/02/325 Сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2.
Позивач сплатив 100% вартості квартири АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 та виконав всі умови договору.
Пунктами 2.6, 2.7. Договору № СМІ/02/325 та Договору № СМІ/02/333 передбачено, що Плановий термін закінчення будівництва - 3 квартал 2014 року. Плановий термін введення в експлуатацію -1 квартал 2015 року.
Відповідно до пункту 3.1. Договорів, майнові права на Об`єкт нерухомості за цими Договорами закріпляються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100 % майнових прав.
Об`єкт нерухомості передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі Об`єкта нерухомості (пункту 3.3. Договорів), разом із тим такі акти між сторонами не були підписані.
Як передбачено пунктом 3.6. Договорів, після реєстрації свідоцтва про право власності на Об`єкт нерухомості, у порядку встановленому чинним законодавством України, Покупець має право володіти, користуватись та розпоряджатись Об`єктом нерухомості без обмежень.
Відповідно до пункту 5.2.4. Договорів, ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» зобов`язане забезпечувати будівництво Об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.
Позиція Верховного Суду
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушене право інвестора підлягає захисту шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладених між сторонами договорів у частині зобов`язання останнього здійснити всі необхідні дії щодо введення об`єкта нерухомості в експлуатацію та/або передати позивачу документи (копії документів, нотаріальні копії документів, оригінали документів та інше), що необхідні для оформлення права власності на об`єкти нерухомості.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) зазначено, що:
«захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Судами встановлено, що ОСОБА_4 виконав свої зобов`язання сторони за договором №0326/322-405 пайової участі у будівництві в повному обсязі, сплатив пайові внески та додаткові внески у визначених договорами сумах, у зв`язку з чим, за умовами договору, набув майнових прав щодо «долі пайщика», зокрема, права на отримання в подальшому у спірної квартири та двох місць для паркування. Отже, висновки судів про те, що до завершення будівництва об`єкту нерухомості, а саме 4-кімнатної квартири АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4- секційний будинок), а також місця паркінгу у другій черзі будівництва блок «В» комплексу по АДРЕСА_1 на другому поверсі і введення їх в експлуатацію, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт, є правильними.
Встановивши під час розгляду справи, що відповідачем не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, а також, враховуючи, що будинок АДРЕСА_1 на той час не було введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на вищевказані спірні об`єкти».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) зазначено, що:
«захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Встановивши під час розгляду справи, що позивачка повністю сплатила вартість пайового внеску за нерухоме майно, а також ту обставину, що введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» припинило діяльність, що ставить під сумнів можливість виконання ним своїх зобов`язань за договором, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про визнання майнових прав за позивачкою на об`єкт інвестування».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) вказано, що:
«під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16).
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (стаття 527 ЦК України).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України).
Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань за договором, не визнає майнових прав позивачки на спірне нерухоме майно, хоч вона і сплатила пайові внески у повному обсязі, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачкою майнових прав на квартиру».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 1522/16455/12 (провадження № 14-370цс19) зазначено, що
«установивши під час розгляду справи, що відповідач - ТОВ фірма «Консоль ЛТД» не виконало належним чином узятих за договором зобов`язань, хоч позивачі і сплатили пайові внески в повному обсязі, тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачами майнових прав на спірні квартири.
Аналогічні висновки по суті вирішеного спору зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 761/9951/15-ц (провадження № 14-614цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 761/20844/13-ц (провадження № 14-146цс19) та від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19)».
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції:
не врахував, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення;
не звернув увагу, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства;
не врахував, що визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою;
не звернув увагу, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування;
не врахував, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договорами, сплатив вартість об`єкта необхідних для набуття майнових прав на квартири у визначеній у договорах сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набув майнових прав щодо об`єкта нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірних квартир.
ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» як свій вклад за договором купівлі-продажу майнових прав прийняло на себе зобов`язання забезпечити будівництво Об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.
Вказаними договорами також установлювалися строки виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.
Встановивши, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань враховуючи, що будинок не введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції, мотивуючи тим, що порушене право інвестора підлягає захисту шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладення між сторонами договорів у частині зобов`язання останнього здійснити всі необхідні дії щодо введення об`єкта нерухомості в експлуатацію та передати позивачу документи, що необхідні для оформлення права власності на об`єкти нерухомості, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові.
В той же час суд першої інстанції повно та всебічно з`ясувавши обставини у справі правильно встановивши характер спірних правовідносин, дійшов помилквого висновку про визнання за позивачем права власності на майнові права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального права.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його резолютивну частину в редакції цієї постанови.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Позовну заяву ОСОБА_1 подав у лютому 2019 року. Ціна позову складає 565 488,00 грн.
Предметом спору в цій справі є вимоги про захист прав споживача.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції (5654,88 грн) та касаційної інстанції (11 309,76 грн) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у загальному розмірі 16 964,64 грн.
Керуючись статтями 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року змінити.
Абзац другий резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року викласти в наступній редакції:
«Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкти нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 ».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» в дохід держави судовий збір в розмірі 16 964,64 грн.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук