ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа №766/11208/16-а

адміністративне провадження №К/9901/1100/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу прокуратури Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду (суддя Кисильова О. Й.) від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Турецька І. О., судді: Стас Л. В., Косцова І. П.) від 16 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Херсонської області, третя особа - Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України, про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Херсонської області (далі - Прокуратура), третя особа - Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Херсонське ОУПФУ), в якому просив:

- зобов`язати Прокуратуру надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, необхідну для пред`явлення до Херсонського ОУПФУ, як передбачено вимогами ч. 12, 17 ст. 501 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), виходячи з розміру місячного заробітку слідчого в особливо важливих справах прокуратури Херсонської області станом на 01 грудня 2015 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років 02 грудня 2002 року, в довідці повинно бути зазначено: оклад, класний чин, вислуга років, розмір щомісячної премії, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових потреб, надбавка за виконання особливо важливої роботи, а також щомісячна набавка слідчому у розмірі 25 % та щомісячна доплата за вислугу 20 і більше років на посаді слідчих органів прокуратури в розмір 100 % суми пенсії, яка могла би бути йому нарахована в разі виходу на пенсію, (які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1996 року № 232 «Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури»);

- зобов`язати відповідача надати аналогічні довідки по кожному перерахунку в період з 01 травня 2006 року по теперішній час, із застосуванням такого ж розрахунку заробітної плати як зазначено вище, для перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позовну заяву в частині зобов`язання відповідача надати аналогічні довідки по кожному перерахунку в період з 01 травня 2006 року по теперішній час - залишено без розгляду з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов в решті позовних вимог задоволено. Зобов`язано Прокуратуру надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, необхідну для пред`явлення до Пенсійного фонду України, відповідно до вимог ч. 12, 17 ст. 501 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), виходячи з розміру місячного заробітку слідчого в особливо важливих справах прокуратури Херсонської області станом на 01 грудня 2015 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років 02 грудня 2002 року, із зазначенням: посадового окладу, класного чину, вислуги років, розміру щомісячної премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки за виконання особливо важливої роботи, щомісячної надбавки слідчому у розмірі 25 %, щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років на посаді слідчих органів прокуратури в розмірі 100 % суми пенсії, яка могла би бути йому нарахована у разі виходу на пенсію.

Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб, отримувані особою премії та інші надбавки входять до системи оплати праці працівника прокуратури, а тому відповідач повинен був видати позивачу довідку про заробітну плату встановленого зразка з зазначенням усіх «інших виплат».

Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Прокуратура звернулася до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 грудня 2017 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 29 січня 2020 року призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.

Як убачається з матеріалів справи, 02 грудня 2002 року ОСОБА_1 звільнений з органів прокуратури Херсонської області з посади слідчого в особливо важливих справах, у зв`язку з виходом на пенсію.

03 грудня 2002 року позивачу призначено пенсію за вислугою років у розмірі 90 % від суми заробітної плати за посадою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Херсонської області відповідно до ст. 501 Закону № 1789-ХІІ.

Вважаючи, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013) позивач має право на перерахунок пенсії, останній звернувся до Прокуратури із заявою про видачу довідки про заробітну плату за посадою, з якої він вийшов на пенсію.

01 липня 2016 року Прокуратура видала ОСОБА_1 довідку № 18-206вих-16, в якій зазначено, що посадовий оклад слідчого в особливо важливих справах становить 2084,00 грн, класний чин - 135 грн, вислуга років 40 % - 887,20 грн, інші виплати - 4163,92 грн, застосовано коефіцієнт 1,23. При цьому, вказуючи суму «інші виплати», відповідач не зазначив конкретні види цих виплат.

Позивач повторно звернувся до Прокуратури з вимогою зазначити в графі «інші виплати» їх конкретний склад.

Листом від 29 липня 2016 року № 18-123вих-16 прокуратура Херсонської області направила на адресу позивача відповідну довідку, в якій також не було надано розшифровки «інших виплат».

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 13 ст.501 Закону № 1789 (діючого на момент виходу позивача на пенсію) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Тобто, при перерахунку пенсії, згідно вказаної норми, використовуються дані місячного заробітку діючого працівника прокуратури за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст. 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб, отримувані особою премії та інші надбавки входять до системи оплати праці працівника прокуратури.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17 серпня 2018 року у справі № 127/13407/17.

Як вірно установлено судами попередніх інстанцій, предметом цього спору є право ОСОБА_1 на отримання інформації щодо складових заробітної плати. При цьому, дана інформація повинна бути викладена в довідці встановленого зразка, яка може бути пред`явлена до пенсійного органу для подальшого перерахунку пенсії на підставі Постанови КМУ № 1013.

Обґрунтовуючи свою позицію, Прокуратура посилається на те, що у виданій ОСОБА_1 довідці враховано передбачені чинним законодавством надбавку за виконання особливо важливої роботи, премію та матеріальну допомогу, які зазначено однією сумою в графі «інші виплати».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність вказаних вище доводів скаржника, оскільки така довідка не відповідає приписам ч. 12, 17 ст. 501 Закону № 1789-ХІІ, а саме у графі інших виплат не міститься їх перелік із зазначенням сум (розміру щомісячної премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки за виконання особливо важливої роботи, щомісячної надбавки слідчому, щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років на посаді слідчих органів прокуратури), що, в свою чергу, позбавляє можливість перевірити правильність складових заробітної плати та інших виплат, на підставі яких повинен проводитися перерахунок пенсії.

Посилання Прокуратури на те, що нею було видано позивачу інформацію до довідки № 18/299вих-16, у якій зазначено складові та структуру доплат і надбавок, які існували у ОСОБА_1 на момент виходу на пенсію, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки надання такої інформації не є офіційним документом, на підставі якого проводиться перерахунок пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанції, що видача довідок про розмір місячного заробітку працівника прокуратури за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, належить до повноважень відповідача, а тому така довідка відповідно до ч. 12 ст. 501 Закону № 1789-ХІІ (У редакції Закону № 2663-ІІІ), повинна відображати усі складові заробітної плати, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Ураховуючи зазначене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Херсонської області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін