Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа №766/18974/18
провадження №61-6657св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Радченка С. В., Вейтас І. В., Кузнєцової О. А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом, у якому просила припинити право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 на користь відповідача та стягнути з ОСОБА_2 компенсацію вартості вказаної частки в розмірі 204 416 грн відповідно до висновку експерта.
2. Позовна заява мотивована тим, що вона є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом.
3. Власником іншої ѕ частини вказаної квартири є відповідач
ОСОБА_2 .
4. Указувала, що вона в спірній квартирі не проживає. Відповідач чинить їй перешкоди у володінні та користуванні належною їй часткою нерухомого майна. Спільне користування об`єктом нерухомого майна є неможливим, а частка, яка їй належить, є незначною.
5. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області
від 09 грудня 2020 року у складі судді Прохоренко В. В. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 частини
квартири АДРЕСА_1 у сумі 165 037 грн. Після отримання позивачем указаного розміру компенсації вартості належної їй частки на спірне майно припинено право власності ОСОБА_1 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири
АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
7. Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю підстав для припинення права власності позивачки на належну їй частину квартири, яка є значно меншою, з компенсацією її вартості, оскільки виділ в натурі ј частини квартири є неможливим, спільне користування майном в даному випадку також є неможливим через конфліктні відносини між сторонами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2020 року скасовано, прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач
ОСОБА_1 не довела, а суд не встановив, що ОСОБА_2 згодна та спроможна сплатити відповідну грошову компенсацію позивачу.
10. Місцевий суд також указав, що сам факт наявності у відповідачки іншого житла не свідчить про можливість ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 165 037 грн грошової компенсації за її частку. Твердження позивача, що спірна квартира використовується для здачі житла в оренду, є припущенням та не підтверджуються належними доказами. Також не підтверджені належними доказами доводи позивачки про наявність перешкод з боку відповідачки щодо користування своєю часткою в нерухомому майні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не врахував засади справедливості, допустив порушення норм процесуального права, а саме встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - позиція відповідача про те, що вона не має незначний дохід, який не дозволяє сплатити позивачу її частку у спірному майні не підтверджена належними та допустимими доказами.
13. Відповідач не надала письмових доказів на підтвердження матеріального стану своєї сім`ї.
14. Безпідставно не взято до уваги пояснення позивача про те, що відповідач не користується спірною квартирою, проживає за іншою адресою.
15. Не враховано пояснення відповідача про те, що у спірній квартирі проживає її дочка.
Доводи інших учасників справи
16. У відзиві ОСОБА_2 заперечила проти доводів касаційної скарги, посилається на їх необґрунтованість. Постанова апеляційного суду законна, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, оскільки позивач не довела, що виділ належної їй частки є неможливим, чи користуються спірним майном інші співвласники та чи спроможна відповідач сплатити компенсацію.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
18. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. ОСОБА_1 належить 1/4 частин квартири
АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 вересня 2015 року, посвідченого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою.
20. Власником інших 3/4 частини вказаної квартири є ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом
від 29 вересня 2015 року, посвідченого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А. М.
21. Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в м. Москва Російської Федерації.
22. Згідно технічного паспорту спірна квартира має загальну
площу 42,25 кв. м, житлову 28,05 кв. м, та складається з двох житлових кімнат площею 12,10 кв. м та 15,95 кв. м.
23. Відповідно до висновку експерта від 05 березня 2020 року виділ
в натурі ј частки квартири
АДРЕСА_1 є неможливим, так як співвласнику з часткою ј належать приміщення площею 10,56 кв. м, що менше 28 кв. м, регламентованих ДБН.
24. Відповідно до зазначеного висновку, ринкова вартість вказаної квартири станом на березень 2020 року становить 660 146 грн. Ринкова вартість ј частки квартири складає 165 037 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
25. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
29. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. У справі, яка переглядається, позивач ОСОБА_1 ініціювала спір про припинення її права власності на 1/4 частину спірної квартири на користь відповідача та стягнення з останньої компенсації вартості вказаної частки.
31. У силу положень статей 21 24 41 Конституції України, статей 319 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
32. Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
33. Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
34. Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з урахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
35. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
36. Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
37. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76 77 ЦПК України).
38. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
39. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
40. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
41. У справі, що переглядається, установлено, що спільне проживання сторін у спірній квартирі неможливе, виділ в натурі частки квартири, що перебуває у спільній власності сторін, а саме реальний виділ 1/4 частини квартири неможливий, а тому, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, позивач вправі вимагати стягнення з іншого співвласника на його користь грошової компенсації.
42. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд зіслався на судову практику Верховного Суду, у якій суд касаційної інстанції вказав, що при розгляді справ зазначеної категорії судам необхідно встановлення такої обставини, як спроможність інших співвласників виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар (постанова від 19 червня 2019 року в справі № 752/10312/14-ц, постанова від 18 грудня 2020 року в справі № 303/6593/16-ц, постанова від 28 січня 2021 року в справі №333/1028/18).
43. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що дохід сім`ї відповідача не дозволяє сплатити позивачу її частку в спірному майні без відчуження цього майна (квартири), оскільки відповідач ОСОБА_2 працює вчителем, її дохід складає близько 8 000 грн на місяць. Вона проживає з чоловіком, який працює в школі охоронником та отримує мінімальну заробітну плату, встановлену законом. Даних про наявність у відповідача будь-яких інших доходів матеріали справи не містять.
44. При цьому, наведений висновок суду апеляційної інстанції не підтверджено жодними письмовими доказами, ґрунтується лише на поясненнях відповідача.
45. Матеріали справи взагалі не містять жодних відомостей про майновий стан відповідача.
46. Таким чином, висновок апеляційного суду про неспроможність відповідачем виплатити позивачу компенсацію вартості належної позивачу незначної частки у спільному з відповідачем майні спростовується матеріалами справи та ґрунтується на припущеннях, що суперечить процесуальному законодавству.
47. Апеляційний суд залишив поза увагою те, що відповідач не проживає у спірній квартирі та не користується нею.
48. З матеріалів справи слідує, що позивач проживає в м. Москва Російської Федерації, а відповідач - АДРЕСА_2 . За повідомленням Херсонського відділу поліції від 07 листопада 2020 року у спірній квартирі проживає ОСОБА_4 , 1995 року народження.
49. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач отримує плату за користування належним їй майном.
50. Тобто, жоден із співвласників не використовує спірну квартиру як житло.
51. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що спірна квартира є єдиним житлом відповідача і в разі її відчуження відповідачу буде завдано значної шкоди, зокрема позбавить житла.
52. Суд першої інстанції дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності, надав їм правову оцінку та визнав неприйнятними посилання відповідача на те, що стягнення з неї компенсації за частку позивача у спірній квартирі є для неї надмірним тягарем, так як зазначена обставина судом не встановлена, а відповідачем в силу статті 81 ЦПК України не доведена.
53. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.
54. Місцевий суд дійшов висновку, що об`єкт спільної власності може бути відчужено з компенсацією кожному власнику його частки, що є прикладом дотримання балансу інтересів усіх співвласників.
55. Апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про припинення права власності та стягнення компенсації обмежився самим лише посиланням на майновий стан відповідача.
56. У свою чергу, суд першої інстанції у даній конкретній справі дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності, надав їм правову оцінку, встановив, що виділ належної позивачу частки в натурі є неможливим, відповідач спірним майном не користується, оскільки проживає в іншому жилому приміщенні, а у спірній квартирі проживає стороння позивачу особа, матеріальну компенсацію відповідач не сплачує, об`єкт спільної власності може бути відчужено з компенсацією кожному власнику його частки без заподіяння будь-якої шкоди співвласникам та дійшов обґрунтованого та правильного висновку про задоволення позов.
57. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, свідчать, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
58. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
59. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково
і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
60. Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
61. Скасовуючи правильне по суті рішення суду першої інстанції
та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.
62. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено порушення процесуального закону, судове рішення апеляційного суду відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
63. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
64. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
65. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку
з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
66. З огляду на задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, судовий збір сплачений позивачем за перегляд справи в суді касаційної інстанції у розмірі 4 088,32 грн, підлягає компенсації за рахунок відповідача ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 400, 413, 416 ПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Херсонського апеляційного суду від 17 березня 2021 року скасувати, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2020 рокузалишити в силі.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 088,32 грн судового збору за перегляд справи в суді касаційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
О. С. Ткачук