ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 802/1467/16-а

адміністративне провадження № К/9901/38297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (суддя Бошкова Ю.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді: Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагротех" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагротех" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 серпня 2016 року №0002581409, №0002591409 та податкової вимоги №172-17 від 15 вересня 2016 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало на відсутність у відповідача правових підстав для донарахування йому ввізного мита та ПДВ, оскільки товар, що ним завозився, - оксид цинку - при митному оформлені був правильно задекларований за кодом згідно УКТ ЗЕД 2853 00 90 00, адже до митних декларацій надавались усі належним чином оформлені документи, які підтверджували обрану товарну позицію та заявлений код товару.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, позовні вимоги Товариства задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшли до висновку, що позивачем при митному оформленні товару було правильно задекларовано останній за кодом 2853 00 90 00 згідно УКТ ЗЕД, а тому у відповідача були відсутні підстави для його зміни на код 2309 90 96 90 згідно УКТ ЗЕД й, як наслідок, донарахування Товариству за результатами проведеної перевірки ввізного мита та ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки, просило їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, при цьому, що з огляду на задекларовану Товариством мету ввезення спірного товару (для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці) останній повинен був декларуватись саме за кодом 2309 90 96 90 згідно УКТ ЗЕД.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що з 2013 року Товариством на підставі контракту від 02 січня 2013 року №01/2013, укладеного із нерезидентом - Котара Даріуш Александер, Польща (як продавцем), ввозився на територію України товар під назвою - оксид цинку.

Митне оформлення ввезення товару здійснювалось відповідно до митного режиму імпорту за митними деклараціями:

- від 16 вересня 2013 року №401090000/2013/19066 - Оксид цинку, вміст Zn 77,9%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.01%, As -0.0001%, Cd -0,0003%, Cr -0.0001% - 2000кг/ 80 паперові мішки по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa.Kpаїна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa;

- від 10 жовтня 2013 року №401090000/2013/21131 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 28 листопада 2013 року №401090000/2013/25438 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 03 лютого 2014 року №401090000/2014/1761 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 17 квітня 2014 року №401090000/2013/7425 - Оксид цинку, вміст Zn 72%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP.

Позивачем імпортований товар задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 2853 00 90 00 та сплачено ввізне мито у розмірі 5% митної вартості.

При здійсненні митного оформлення вказаних митних декларацій митницею у повному обсязі проведено митне оформлення товарів відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, у тому числі за окремими митними деклараціями проведено огляд товарів, витребувано додаткові документи відповідно положень статей 53 54 Митного кодексу України (далі - МК України), а також здійснено коригування митної вартості товару.

В період з 05 липня 2016 року по 15 липня 2016 року посадовими особами Управління проведено документальну невиїзну перевірку Товариства щодо правильності класифікації товарів, митне оформлення яких завершено за вищепереліченими митними деклараціями, за результатами якої 20 липня 2016 року складено акт №144/2-32-14-09/35997084, в якому відображено наступні порушення:

1) статті 69 МК України, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації при митному оформленні, застосуванні при цьому розміру ставки ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 9 724,69 грн.;

2) пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 944,94 грн.

При цьому контролюючий орган виходив з того, що імпортований Товариством товар повинен декларуватись за кодом 2309 90 96 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%).

18 серпня 2016 року на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002581409, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів за основним платежем у розмірі 1 944,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 486,24 грн., а також №0002591409 про донарахування грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, за основним платежем у розмірі 9 724,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 431,17 грн.

15 вересня 2016 року Управлінням сформовано податкову вимогу №172-17 на суму 17 304,32 грн. (основний платіж - 11 669,63 грн., штрафні санкції - 2 917,41 грн., пеня - 2 717,28 грн.).

Не погоджуючись із прийнятими Управлінням податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин 1 - 4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законами України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року №2371-III (до 01 січня 2014 року) та від 19 вересня 2013 року №584-VII (з 01 січня 2014 року), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Як вже вказувалось в цій постанові, за наслідками проведеної перевірки відповідач визначив, що імпортований позивачем товар (оксид цинку), митне оформлення якого здійснювалось за митними деклараціями від 16 вересня 2013 року №401090000/2013/19066, від 10 жовтня 2013 року №401090000/2013/21131, від 28 листопада 2013 року №401090000/2013/25438, від 03 лютого 2014 року №401090000/2014/1761, від 17 квітня 2014 року №401090000/2013/7425, повинен був бути класифікований за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2309 90 96 90 (Продукти, що використовуються для годівлі тварин: - інші: - - - - інші: - - - - - - інші), замість обраного Товариством коду 2853 00 90 00 (Інші неорганічні сполуки (включаючи дистильовану або кондуктометричну воду та воду аналогічної чистоти); рідке повітря (з вилученням або без вилучення інертних газів); стиснене повітря; амальгами, крім амальгам дорогоцінних металів: - інші).

Згідно пункту 1 примітки до групи 28 Пояснень до УКТ ЗЕД "Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів", до товарних позицій цієї групи включаються:

(a) окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішки;

(b) водні розчини продуктів, зазначених у пункті (а);

(c) продукти, зазначені у пункті (а), розчинені в інших розчинниках за умови, що розчинення є звичайною і необхідною умовою для їх збереження або транспортування і при цьому зберігаються властивості цих продуктів, що не допускає їх використання в інших цілях, що відрізняються від традиційних;

(d) продукти, зазначені у пунктах (а), (b) або (c), із доданням стабілізуючої речовини (включаючи агент, що запобігає злежуванню), необхідної для їх збереження або транспортування;

(e) продукти, зазначені у пунктах (а), (b), (c) або (d), із доданням протипилового засобу або барвника для полегшення їх ідентифікації або з міркувань безпеки за умови, що ці добавки не роблять продукт придатним для нетрадиційного використання.

У загальних положеннях до підгрупи IV "Неорганічні основи та оксиди, гідроксиди і пероксиди металів" Пояснень до УКТ ЗЕД до групи 28 зазначено, що оксиди металів - це сполуки металів з киснем. Багато з них можуть сполучатися з однією чи декількома молекулами води з утворенням гідроксидів. До цієї підгрупи включаються:

(1) оксиди, гідроксиди та пероксиди металів основні, кислотні, амфотерні чи солеподібні;

(2) інші неорганічні основи, які не містять кисень, такі як аміак товарна позиція 2814) чи гідразин (товарна позиція 2825), або не містять метал, такі як гідроксиламін (товарна позиція 2825).

Окремі елементи та сполуки визначеного хімічного складу, описані вище, доданням стабілізувальної речовини для їхнього зберігання або для зручності транспортування включаються в цю групу.

Оксид цинку є окремою сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 90%-93% згідно сертифікату формули виробника компанії "ARKOP" Польща), який застосовується у кормових добавках та промисловій сировині.

У роз`ясненнях товарної позиції 2309 зазначено, що до неї включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

Основними характеристиками товару з групи 28 за УКТ ЗЕД є його хімічний склад, наявність основного компоненту - оксиду цинку, виготовлення промисловим шляхом, промислове призначення, а товару за кодом УКТ ЗЕД групи 2309: основне цільове призначення - годівля тварин, не зазначення його в інших кодах УКТ ЗЕД, виготовлення в результаті переробки рослинної або тваринної сировини.

Розглядаючи справу, суди встановили, що імпортований позивачем товар є хімічною речовиною, основним компонентом якої є оксид цинку (ZnО), та яка не містить ані тваринної, ані рослинної сировини, виготовляється промисловим хімічним шляхом, та за цільовим призначенням використовується у промисловості, медицині, при виготовленні префіксів для кормових добавок для тварин.

Посилання ж контролюючого органу на те, що імпортований товар є кормовою добавкою за УКТ ЗЕД групи 2309, суди визнали безпідставними, оскільки він створений виключно із хімічних компонентів, що відповідає коду УКТ ЗЕД групи 28, і не містить ані рослинної, ані тваринної сировини, що є однією з основних характеристик для його віднесення до групи 2309.

Водночас судами враховано й те, що визначений відповідачем код товару 2309 90 96 90 діє з 01 січня 2014 року відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко