ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

Справа № 803/12/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представника:

скаржника (Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"): Колодочки П. О. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022

у складі судді Орєшкіної Е. В.

у справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації ?Дніпровський Банківський Союз? від 13.10.2020

у справі № 137/2020

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до 1. Приватного підприємства "Д.І.М."

2. ОСОБА_1

про стягнення 109 271,12 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог

1. У березні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк ?ПриватБанк? (далі - АТ КБ ?ПриватБанк?) звернулось до Дніпровського апеляційного суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 30.06.2020 у справі № 137/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до Приватного підприємства ?Д.І.М.? (далі - ПП ?Д.І.М.?) і ОСОБА_1 про солідарне стягнення 109 271,12 грн заборгованості.

2. В обґрунтування поданої заяви АТ КБ ?ПриватБанк? посилався на ухвалення третейським судом рішення про стягнення на користь позивача з ПП ?Д.І.М.? і ОСОБА_1 солідарно заборгованості за договором від 13.12.2019 б/н в розмірі 109 271,12 грн, з яких 108 727,48 грн - заборгованість за кредитом, 543,64 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 000,00 грн третейський збір за подання позовної заяви.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

3. 13.10.2020 постійно діючим третейським судом при Асоціації ?Дніпровський Банківський Союз? було ухвалено рішення у справі № 137/2020 за позовом АТ КБ "Приват Банк" до ПП ?Д.І.М.? і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 109 271,12 грн, яким стягнуто солідарно з ПП ?Д.І.М.? і ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором від 13.12.2019 б/н в розмірі 109 271,12 грн (108 727,48 грн заборгованість за кредитом, 543,64 грн заборгованість за процентами за користування кредитом). Стягнуто солідарно з ПП ?Д.І.М.? і ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" третейський збір за подання позовної заяви в розмірі 4 000,00 грн.

4. Згідно з матеріалами третейської справи, 13.12.2019 ПП ?Д.І.М.?, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої підприємство приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 13.12.2019 б/н та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

5. Пунктом 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між банком та клієнтом або у зв`язку з ними, у тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню в одному з зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду), серед переліку яких зазначено постійно діючий третейський суд при Асоціації ?Дніпровський Банківський Союз?.

6. Судом попередньої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів позичальник та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" АТ КБ ?ПриватБанк?, а також те, що зазначені документи на момент отримання кредитних коштів містили умови, зокрема й щодо третейського застереження.

7. Також, суд встановив, що наданий банком суду витяг з ?Умов та правил надання банківських послуг? не підписаний позичальником.

8. 26.12.2019 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № Р1577346033145571541, предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 перед банком за виконання зобов`язань ПП ?Д.І.М.? за кредитним договором від 13.12.2019 б/н.

Короткий зміст ухвали Дніпровського апеляційного суду

9. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 13.10.2020 у справі № 137/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ПП ?Д.І.М.? і Сапіро М. О. про стягнення заборгованості.

10. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ ?ПриватБанк? про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили третейську угоду (третейське застереження).

Короткий зміст постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

11. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13.04.2021 скасовано. Провадження у справі за заявою АТ КБ "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 13.10.2020 у справі № 137/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ПП ?Д.І.М.?, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито з мотивів порушення правил предметної юрисдикції.

12. Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 09.12.2021 заяву АТ КБ ?ПриватБанк? про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено.

13. Справу передано до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Короткий зміст оскарженої ухвали Центрального апеляційного господарського суду

14. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022 відмовлено в задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючим третейським судом при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 13.10.2020 у справі № 137/2020 за позовом: АТ КБ "ПриватБанк" до ПП "Д.І.М." та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 109 271,12 грн.

15. Суд попередньої інстанції дійшов висновку, що оскільки витяг з ?Умов та правил надання банківських послуг?, який міститься у матеріалах цієї справи, в тому числі в частині погодження третейського застереження, не містить підпису позичальника, його не можна розцінювати як частину договору про відкриття поточного рахунку, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, а відтак відсутні підстави стверджувати, що сторони погодили у письмовому вигляді третейське застереження в порядку передбаченому Законом України "Про третейські суди", що, за змістом частини першої статті 5 цього Закону, є обов`язковою умовою для передачі на розгляд третейського суду спору, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин.

16. Відтак, суд дійшов до висновку, що дана справа не підвідомча третейському суду, відповідно, наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду на підставі пункту 2 частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди" та пункту 2 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнений виклад вимог та підстав апеляційної скарги

17. АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі № 803/12/21.

18. Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні оскарженої ухвали суд не зазначив відповідно до якого саме закону справа № 803/12/21 (137/2020) не підвідомча третейському суду, натомість послався на відсутність у матеріалах справи відповідних підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу ?Умови та правила банківських послуг?.

19. Таким чином, скаржник зазначив, що судом фактично здійснено оцінку законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, чим порушено приписи статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

20. Від відповідачів відзиви на апеляційну скаргу не надходили

Рух апеляційної скарги

21. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

22. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

23. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

24. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 803/12/21 за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022.; призначено її розгляд на 23.06.2022.

25. У судове засідання з`явився представник АТ КБ "ПриватБанк" (в режимі відеоконференції), інші учасники справи не з`явились, клопотань та/або заяв не подавали.

26. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2022 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а тому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

27. Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ КБ ?ПриватБанк? про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 13.10.2020 у справі № 137/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ПП "Д.І.М." та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

28. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

29. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

30. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

31. Частиною другої статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного Кодексу.

32. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

33. Відповідно до частини третьої статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

34. Частиною першою статті 355 ГПК України визначено, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

35. Аналогічні положення містяться також і у статті 56 Закону України "Про третейські суди".

36. За усталеною правовою позицією, що неодноразово викладалася Верховним Судом, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та у статті 355 ГПК України (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).

37. Разом з тим, сукупний аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої одночасно із вказаною заявою передбачений пунктом 2 частини четвертої статті 353 ГПК України.

38. Отже, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".

39. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

40. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

41. У пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

42. Відповідно до частин першої, четвертої-шостої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

43. Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (пункт 2 частини четвертої статті 353 ГПК України).

44. Як установлено Центральним апеляційним господарським судом та слідує із матеріалів справи звертаючись до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі, що розглядається, АТ КБ "ПриватБанк" посилалось на те, що третейське застереження міститься у пункті 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг", відповідно до якого передбачено, що сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між банком та клієнтом або у зв`язку з ними, у тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню в одному з зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду), серед переліку яких зазначено постійно діючий третейський суд при Асоціації ?Дніпровський Банківський Союз?.

45. Позивач стверджує, що підписавши заяву-анкету про відкриття поточного рахунку, відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до ?Умов та правил надання банківських послуг?, ?Тарифів Банку?, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 13.12.2019 б/н та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

46. Водночас, матеріали справи не містять підтверджень, що саме вказаний витяг з ?Умов та правил надання банківських послуг? розумів відповідач 1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до ?Умов та правил надання банківських послуг? АТ КБ "ПриватБанк", а також те, що зазначений документ взагалі містив умови, зокрема, й щодо третейського застереження.

47. Верховний Суд погоджується з наданою судом першої інстанції критичною оцінкою цих доводів позивача з огляду на таке.

48. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

49. За змістом статей 626 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

50. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

51. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

52. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

53. Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

54. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

55. При цьому вирішуючи питання щодо можливості поширення на правовідносини у даній справі положень статей 633 634 ЦК України колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що умови договору приєднання, що розробляються банком, повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, а банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

56. Як вже зазначалося, на підтвердження укладення сторонами третейської угоди у формі третейського застереження, що викладено у пункті 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг", позивач посилався на копію заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до ?Умов і правил надання банківських послуг?, а також надав витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" АТ КБ "Приватбанк", розміщений на сайті цієї банківської установи.

57. Проте, заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до ?Умов і правил надання банківських послуг? від 13.12.2019 третейського застереження або посилання на третейську угоду не містить, а наданий позивачем витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" АТ КБ "Приватбанк" відповідачем 1 не підписаний.

58. До того ж, відсутнє підтвердження, що саме зміст цього витягу розумів відповідач 1 та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" АТ КБ "ПриватБанк", а також те, що цей документ на момент отримання відповідачем 1 кредитних коштів взагалі містив третейське застереження.

59. Роздруківка із сайту АТ КБ "Приватбанк" не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в "Умови та правила надання банківських послуг" (аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

60. За висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Підписана анкета-заява про приєднання до ?Умов та правил надання банківських послуг? не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

61. Тому суд першої інстанції правильно вказав на неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки "Умови та правила надання банківських послуг" АТ КБ "Приватбанк", що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово ним змінювалися, тобто, позивач міг додати до позовної заяви витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" у будь-якій редакції, яка найбільш сприятлива для задоволення позову.

62. У такий спосіб та за відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу "Умови та правила банківських послуг" (наявність), останні не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування статті 634 ЦК України, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 205/2825/18.

63. Отже, укладення між ПП ?Д.І.М.? та АТ КБ "Приватбанк" третейської угоди матеріалами справи не підтверджується та позивачем не доведено.

64. Загальні засади підвідомчості справ третейським судам встановлені статтями 1 та 5 Закону України "Про третейські суди", за змістом яких юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Винятки з цього правила, як перелік не підвідомчих третейським судам категорій справ, передбачено статтею 6 цього Закону.

65. Таким чином, наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону, є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, однаково і непідтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

66. За наведеного суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення через непідвідомчість даної справи третейському суду згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ГПК України, вказавши на непідтвердження матеріалами справи укладення третейської угоди між сторонами спору.

67. Відтак Верховний Суд зауважує, що доводи апеляційної скарги наведених вище висновків не спростовують, а твердження апелянта щодо протиправного надання судом першої інстанції оцінки законності рішення третейського суду не відповідають обставинам справи, позаяк це рішення не було предметом розгляду у даній справі та оскаржена ухвала висновків щодо його законності чи обґрунтованості не містить.

68. Також, суд апеляційної інстанції відхиляє за необґрунтованістю доводи апелянта про те, що при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, оскільки, як зазначалося вище, з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди" здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, що обумовлює необхідність встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах при вирішенні заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

69. Інші доводи апелянта зазначених висновків не спростовують та зводяться до обґрунтування вимог позивача по суті спору, отже не підлягають розгляду при вирішенні судом питання про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Щодо суті апеляційної скарги

70. Доводи скаржника щодо порушення Центральним апеляційним господарським судом норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

71. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

72. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" та залишення ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі № 803/12/21 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

73. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 253, 269, 270, 275, 276, 282, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі № 803/12/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков