ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 803/299/18
адміністративне провадження № К/9901/53241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у складі судді Валюха В.М. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів: Запотічного І.І., Довгої О.І., Сапіги В.П. у справі № 803/299/18 за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У лютому 2018 року Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до суду з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Гончар О.Ю. щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08.08.2017;
- зобов`язати вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08.08.2017 без сплати авансового внеску.
2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Гончар Олени Юріївни щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08 серпня 2017 року.
2.2. Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08 серпня 2017 року без сплати авансового внеску.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08.08.2017 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
3.2. Указана постанова, яка в силу положень пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII ) є виконавчим документом, була пред`явлена до виконання Першому відділу державної виконавчої служби міста Луцьк.
3.3. 17 січня 2018 року старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Гончар О.Ю. винесла повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого було повернуто без виконання постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради № 727 від 08.08.2017 на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.
3.4. Зазначене повідомлення надійшло на адресу позивача 15.02.2018 за вх. № 1669/1.1/18.
3.5. Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із указаним позовом.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час винесення постанови про притягнення порушника до адміністративної відповідальності адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради є державним органом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», та у разі звернення якого до органів державної виконавчої служби щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення авансовий внесок не стягується.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5.1. У касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так представник відповідача наголошує на тому, що адміністративна комісія при ВК Луцької міської ради не відноситься до органів, які підлягають звільненню від сплати авансових внесків, а постанови адміністративної комісії не відносяться до рішень, за виконання яких не сплачуються авансові внески, оскільки органи місцевого самоврядування за своєю політично-правовою природою не є органами державної влади, а є представницькими органами місцевого самоврядування.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального та матеріального права при ухваленні судових рішень, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
10. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.
11. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
12. Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування», делегованими повноваженнями є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
13. Приписами статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належать власні (самоврядні) та делеговані повноваження.
14. Згідно з підпунктом 4 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.
15. Приписи пункту 2 частини першої статі 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (частини перша - четверта статті 41, статті 44-3, 96-2, 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 127-2, 149 - 152, частини третя - п`ята статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198).
16. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
17. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з пунктом 6 частини першої 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
19. За приписами пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.
20. Відповідно до статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункту 1 частини першої статті 26 Закону).
21. Частиною другою статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
22. Від сплати авансового внеску звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
23. З аналізу приписів частини другої статті 26 Закону № 1404-VIII вбачається, що від сплати авансового внеску звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
24. Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання (підпункт 4 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
25. Норми статті 255 КУпАП визначають перелік органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами.
26. Із указаного переліку вбачається, що законодавець уповноважує, як державні так і не державні органи на вчинення дій щодо складання протоколів про правопорушення.
27. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що реалізовуючи делеговані органом виконавчої влади повноваження адміністративною комісією при ВК Луцької міської ради винесено постанову від 08.08.2017 № 727 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
28. З метою примусового виконання дана постанова пред`явлена до виконання до Першого відділу державної служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
29. Верховний Суд зауважує, що під час прийняття постанови про притягнення порушника до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при ВК Луцької міської ради вчинено дії, право на які їй делеговані державним органом, а отже, в даному випадку адміністративна комісія має всі притаманні державному органу ознаки. В подальшому адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради звернулася до державної виконавчої служби саме з метою примусового виконання цієї постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
30. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що на позивача у спірних правовідносинах поширюється право звільнення від сплати авансового внеску при пред`явленні виконавчого документу до виконання у примусовому порядку.
31. На переконання колегії суддів, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та не містять належних обґрунтувань протиправності дій відповідача при винесенні спірної постанови.
32. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій дотримано норми матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень.
33. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. З огляду на наведене, касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
36. Касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення.
37. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 803/299/18 - залишити без змін.
38. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко