ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №803/727/14

адміністративне провадження №К/9901/26200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєва В.І. Пасічник С.С. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКовельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській областіна постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 (суддя - Н.Б.Плахтій)та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 (колегія у складі суддів: І.О. Яворський, Р.В. Кухтей, С.П. Нос)у справі № 803/727/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Зендер-Україна»доКовельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зендер-Україна» (далі - Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ), якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000342200 від 24.01.2014.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача, викладені в акті документальної позапланової виїзної, яким встановлено неправомірне коригування Товариством податкових зобов`язань по товару, який був повернутий внаслідок невиконання контрагентом позивача - ТОВ «Брок Бізнес Транс» своїх зобов`язань по договору поставки є протиправними. Зазначає, що підтвердив факт повернення товару належними первинними документами і правомірно відобразило коригування показників податкових зобов`язань по податковому обліку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 24.01.2014 №0000342200, у зв`язку із тим, що позивач не допустив порушення вимог податкової дисципліни під час коригування показників податкової звітності з підстав незавершеності господарських правовідносин.

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову скасувати, в задоволені позову відмовити. Вказується на висновки акту перевірки, які не підлягають повторному зазначенню.

Письмового відзиву на касаційну скаргу позивача до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 11.10.2013 по 17.10.2013 ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий-липень 2013 року, про що складено акт від 28.10.2013 №376/22/33579789, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо заниження за червень 2013 року суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 119860,00 грн., яке виникло в результаті коригування податкових зобов`язань ТОВ «Зендер-Україна» по причині повернення товару від покупця ТОВ «Брок Бізнес Транс» у червні 2013 року, так як позивачем при перевірці не представлено первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження даної господарської операції із повернення товару. Крім того, встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192 ПК України щодо заниження товариством за липень 2013 року суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 70200,00 грн., яке виникло в результаті коригування податкових зобов`язань товариства по причині повернення товару від покупця ТзОВ «Брок Бізнес Транс» у липні 2013 року, так як позивачем при перевірці не представлено первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження даної господарської операції із повернення товару. За висновками акту перевірки податковий орган зазначив про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 34303,00 грн., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за липень 2013 року на 224363 грн.

З 10.12.2013 по 16.12.2013 ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень-липень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 23.12.2013 року №622/22-33579789. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192 ПК України щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 34303,00 грн., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за липень 2013 року на 224363 грн. Даним актом перевірки не спростовано встановлені в ході попередньої перевірки порушення щодо непідтвердження ТзОВ «Зендер-Україна» повернення товару від покупця ТОВ «Брок Бізнес Транс» у червні та липні 2013 року.

На підставі останнього акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 №0000342200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року на 190060,00 грн.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом, який задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Верховний Суд вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень пункту 192.1 статті 192 ПК України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Як установлено судами під час судового розгляду позивач в 2012 та 2013 році мав правовідносини із ТОВ «Брок Бізнес Транс», які полягали у поставці останньому продукції, що засвідчено договорами поставок та податковими накладними за реквізитами, які були досліджені.

Проте, у зв`язку із несплатною позивачу його контрагентом коштів за продукцію, яка не відвантажувалась з підприємства і перебувала на позабалансовому рахунку позивача (договори про відповідальне зберігання), фактичного виконання таких правочинів не було, що стало підставою для коригування кількісних та якісних показників до податкових накладних, які були ним складені під час оформлення договірних відносин із ТОВ «Брок Бізнес Транс».

Отже, підсумовуючи наведене, та з урахуванням встановлених судами обставин справи, у Верховного Суду не має правових підстав вважати, що позивачем був порушений порядок, передбачений приписами статті 192 ПК України в частині коригування податкової звітності із підстав повернення йому товару.

Всі сумніви, які ОДПІ зазначило в акті перевірки стосуються лише відсутності документів, які на думку перевіряючих, мали були надані позивачем на підтвердження обставин повернення від ТОВ «Брок Бізнес Транс» товару. Вказани доводам надана досліджувались судами попередніх інстанцій. Крім того Суд визнає, що ОДПІ касаційною скаргою просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних взаємовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду