ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 803/812/16

адміністративне провадження № К/9901/32620/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №803/812/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 (суддя Костюкевич С.Ф.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Кузьмич С. М., судді: Гулид Р. М., Улицький В. З.),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі також - Волинська митниця, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2016 №2050000/2016/000024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2016 №205070000/2016/00034.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що усі вимоги митного органу ним були виконані, подані первинні документи не містять розбіжностей, а зазначені митним органом розбіжності є надуманими та ніяким чином не мають відношення до митної вартості товарів. Відповідачем безпідставно було скориговано митну вартість і декларант був змушений здійснити розмитнення товару за скоригованою вартістю, при цьому не погоджуючись з такою вартістю. Таким чином, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару.

Відповідач про позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі відомості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у митного органу були всі підстави ставити під сумнів заявлену митну вартість товару. У зв`язку з відсутністю обґрунтованих та законних підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів відповідачем правомірно було скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів із застосуванням резервного методу, що виключає підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №803/812/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №803/812/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 20.10.2020.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, відповідачем було встановлено, що в міжнародній автомобільній накладній, як перевізник зазначений ОСОБА_2 , проте в поданому позивачем договорі на перевезення у якості перевізника зазначений ТОВ "Галексім". Проте, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Галексім" був укладений разовий договір-замовлення на здійснення транспортного перевезення, відповідно до якого позивач просив надати автомобіль, а експедитор підтвердив надання автомобіля для виконання перевезення згідно умов договору. Договірні відносини між експедитором та особою, що безпосередньо здійснювала перевезення вантажу, є договірними відносинами окремих юридичних осіб, що здійснюються на підставі договору, що є власністю вказаних осіб, а тому представник позивача при розмитненні вказаного товару не зміг надати договір з особою, що вказана у міжнародній автомобільній накладній CMR, як перевізник ( ОСОБА_2 ), так як відповідний договір укладався між експедитором та перевізником і не є власністю позивача. Неточності у словосполученнях, відсутність договору перевезення з ОСОБА_2 - жодним чином не впливають на числове значення митної вартості товару. Разом з тим, подані декларантом документи ідентифікували товар та містили достовірні дані, що піддавались обчисленню, які підтверджували ціну товару, що були сплачені на користь продавця і перевізника. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній зауважує, що відповідно до разового договору перевізником є ТОВ "Галексім", експедитор діє від свого імені для доставки вантажів автомобільним транспортом. Як зауважує відповідач, разовий договір-замовлення передбачає виконання перевезення, а не його організацію, у даному договорі обумовлено транспортний засіб, ПІБ водія, який здійснюватиме перевезення, і ним не є ОСОБА_3 . Митним органом запропоновано декларанту подати додаткові документи для підтвердження числових значень митної вартості, проте такі документи подані не були. Крім того, поданий прайс-лист від виробника товару поданий компанії Pack-Trade, судами враховано, що Pack-Trade є знаком для товарів і послуг, що знаходяться на даний час у процесі реєстрації за заявою позивача, при цьому, даний знак перебуває у процесі реєстрації, а тому позивач не може його використовувати, відповідач уточнює, що згаданий товарний знак перебуває на стадії кваліфікаційної експертизи. У касаційній скарзі, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2016 для митного оформлення товару заявлено частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові; декларантом ( ОСОБА_4 ) на митний пост "Луцьк" було подано електронну митну декларацію №205070000.2016.005110 та комплект документів (контракт, рахунок-фактуру, CMR, інвойс, експортну декларацію, декларацію про походження, платіжний документ, специфікацію №1 до контракту, договір про перевезення, інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару). Вказаний товар надійшов на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно з контрактом від 13.01.2016 №13012016, укладеним між компанією "VETTER Umformtechnik GmbH" (Німеччина) та позивачем.

При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації №205070000/2016/005110, частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові були задекларовані за першим методом, тобто за ціною контракту.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, декларанту було запропоновано надати додаткові документи: прайс-лист від виробника товару; проформу-інвойс; виписку з бухгалтерської документації; договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_5 ; цінову інформацію щодо ідентичних/подібних товарів з спеціалізованих каталогів, інтернет-джерел; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларантом було надано витребувані митницею документи не в повному обсязі, а саме не подано договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_2

17.02.2016 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00034. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п "Луцьк" повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв`язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості - рішення про визначення митної вартості №205070000/2016/000024/2 від 17.02.2016.

Згідно з графою 30 рішення про коригування митної вартості товару митним органом було визначено митну вартість частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові за ціною 2,4000 Євро за 1 кг (замість 1,1896 Євро за 1 кг, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларантом було надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_3 . Також прас-лист виробника товару наданий для компанії Pack-Trade, а не для ОСОБА_1 , у пакувальному листі теж значиться компанія Pack-Trade. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі, МД №100270004/2015/300179 від 07.07.2015.

Вважаючи прийняті митним органом рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявність у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У справі, що розглядається, декларантом було вказано митну вартість зазначеного вище товару у розмірі 188984,21грн., що визначена за ціною контракту.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зрозуміло, що митним органом митна вартість товарів не визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, декларанту було запропоновано надати додаткові документи: прайс-лист від виробника товару; проформу-інвойс; виписку з бухгалтерської документації; договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_5 ; цінову інформацію щодо ідентичних/подібних товарів з спеціалізованих каталогів, інтернет-джерел; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Позивачем, в межах строків, визначених статтею 55 МК України, були надані пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, декларантом було надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_3 . Також прас-лист виробника товару наданий для компанії Pack-Trade, а не для ОСОБА_1 , у пакувальному листі теж значиться компанія Pack-Trade.

Судами встановлено, що до митного оформлення позивачем подано CMR №0009206 від 15.02.2016, відповідно до якої перевізником виступає ОСОБА_3 .

Разом з МД декларантом надано договір-замовлення на здійснення транспортного перевезення, який укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "Галексім" від 11.02.2016 №2185 та рахунок на оплату транспортного перевезення від 16.02.2016 №23. У даному договорі обумовлено сторонами транспортний засіб, яким буде здійснюватися перевезення товару, а також ПІБ водія, який здійснюватиме таке перевезення.

Як констатовано судами на підставі матеріалів справи, перевізником є ТОВ "Галексім".

Слід враховувати, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (стаття 53 МК України).

Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем виявлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах щодо здійснення перевезення товару, які були підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки в іншому випадку неможливо встановити хто фактично здійснював перевезення, і хто поніс витрати по транспортуванню товару.

Крім того, суди встановили, що поданий прайс-лист від виробника товару наданий для компанії Pack-Trade, а не для ФОП ОСОБА_7 , також в пакувальному листі теж значиться компанія Pack-Trade.

На підставі пояснень позивача з`ясовано, що Pack-Trade являється знаком для товарів та послуг, що знаходиться на даний час в процесі реєстрації у ДП «Укрпатент» за заявою ФОП ОСОБА_7 , знак перебуває у процесі реєстрації. Наведене також підтверджується витягом з відомостей за заявкою на знак для товарів і послуг №m201510973 (Pack-Trade), відповідно до якої даний знак перебуває на стадії кваліфікаційної експертизи.

Необхідно вказати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, виявлені під час перевірки числового значення заявленої митної вартості розбіжності, а також не подання на вимогу митного органу договору на здійснення перевезення з перевізником, який відповідно до транспортної накладної фактично здійснював доставку товару, у сукупності стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене, зважаючи на ненадання декларантом у повному обсязі документів, витребуваних митним органом на підтвердження заявленої митної вартості товару за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності рівня митної вартості, визначеного декларантом, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позиції митного органу щодо наявності підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару.

У даній справі, обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не спростував належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах розбіжностей, що ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, у яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №803/812/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду