ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 803/919/16
адміністративне провадження № К/990/2243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №803/919/16
за позовом Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 (суддя Валюх В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Глушко І.В., Довга О.І.),
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року Державне підприємство «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» (далі також - позивач, Підприємство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000011700/915 від 01.02.2016, №0000022200/914, №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913 від 02.02.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на помилковій оцінці операцій з контрагентом позивача - Компанією "Zortex Business LLP" (Великобританія), оскільки у Підприємства не було жодних підстав вважати, що контрагент з 15 липня 2014 року ліквідований, враховуючи, що оплата за поставлену продукцію проведена, від банківських установ не надходило інформації про ліквідацію контрагента, а на митниці жодних зауважень при митному оформленні товару не отримувалось, відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню; крім того, податок на доходи фізичних осіб перераховувався Підприємством одночасно із виплатою заробітної плати, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена статтею 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), санкція ж встановлена статтею 127 ПК України застосовується лише в разі ненарахування, неутримання та/або несплати податків до або під час виплати доходу, у тому числі податковим агентом, проте позивачем таких порушень допущено не було.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, адміністративний позов було задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 18.11.2021 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Володимир-Волинської ОДПІ від 02.02.2016 №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції на новий розгляд; в решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 залишено без змін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 02.02.2016 №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913.
В ході розгляду справи судами встановлено, що посадовими особами відповідача в період з 15.12.2015 по 05.01.2016 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань дотримання порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та дотримання вимог податкового законодавства, в тому числі по взаємовідносинах з Компанією "Zortex Business LLP" за період з 01.01.2014 по 01.04.2015, результати якої відображено в акті від 14.01.2016.
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення Підприємством вимог законодавства, зокрема:
- пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290; підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 135.5.4, 135.5.15 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України, у зв`язку із чим занижено доходи за 2014 рік на суму інших доходів (сум безповоротної фінансової допомоги) в загальній сумі 1 696 680,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 305 402,00 грн. - за 2014 рік;
- пунктів 1, 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", пункту 153.3 статті 153 ПК України, внаслідок чого занижено відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 255 126,00 грн., у томі числі за 2014 рік - в сумі 254 002,00 грн. та за І квартал 2015 року - в сумі 1 124,00 грн.;
- підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у І кварталі 2015 року в сумі 346 500,00 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню у розмірі 51 504,25 грн. та штрафні санкції в сумі 259 875,00 грн.;
- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185) із врахуванням вимог Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №270;
- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і контролю" (із змінами і доповненнями) та пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01 жовтня 2014 року, 01 жовтня 2015 року та 01 квітня 2015 року.
На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 01 лютого 2016 року №0000011700/915, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 259 875,00 грн, з яких за штрафними санкціями - 259 875,00 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000022200/914 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" в розмірі 382 689,00 грн., з яких: 255 126,00 грн - за основним платежем та 127 563,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 02 лютого 2016 року №0000012200/912/22, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 649 386,04 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000022200/911/22, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 020,00 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000012200/913 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 458 103,00 грн, з яких: 305 402,00 грн - за основним платежем та 152 701,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємство звернулось до суду з цим позовом.
Як уже було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 18.11.2021 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011700/915 від 01.02.2016 було залишено без змін, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали новий розгляд справи в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913 від 02.02.2016.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, зазначив, що твердження контролюючого органу про ліквідацію Компанії "Zortex Business LLP" не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі, а самим відповідачем жодних порушень щодо оформлення первинних фінансово-господарських документів за взаємовідносинами позивача з вказаним вище контрагентом не виявлено; факт реального постачання товару відповідно до укладеного контракту підтверджується первинними документами встановленої форми; після 15.07.2014 Компанію "Zortex Business LLP" обслуговували іноземні банки, а митні органи України з урахуванням виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України, отже отримані від Компанії "Zortex Business LLP" кошти відповідачем безпідставно кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік на вказану в акті перевірки суму є необґрунтованими, як і висновки щодо заниження частини чистого прибутку (доходу) та порушення останнім термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і порядку декларування валютних цінностей.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до інформації, отриманої від компетентного органу Великобританії, Компанія "Zortex Business LLP" ліквідована 15.07.2014, що, відповідно, ставить під сумнів вчинення між нею та Підприємством правочинів і експортних операцій після цієї дати; Компанія "Zortex Business LLP" (Шотландія) не є правонаступником Компанії "Zortex Business LLP" (м.Лондон, Великобританія), це два різні партнерства з обмеженою відповідальністю, які не пов`язані між собою та мають різні реєстраційні дані; крім того в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015000000000072 від 08.04.2015 за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ "С.Т.К. "Полісся" за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, встановлено, що Компанія "Zortex Business LLP" здійснювала свою діяльність без мети настання реальних наслідків господарських операцій, а відтак всі первинні документи, видані та підписані від імені цієї компанії, не створюють юридичних наслідків.
Правовою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі контролюючим органом зазначено пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За змістом підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).
Пунктом же 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Розглядаючи справу, суди встановили, що 05.01.2014 між Підприємством (як продавцем) та Компанією "Zortex Business LLP", Великобританія (як покупцем) укладено контракт №ZB-BB-1 (з наступними доповненнями №3 від 31 березня 2014 року, №8 від 02 квітня 2014 року, №6 від 06 травня 2014 року, №9 від 15 липня 2014 року, №10 від 14 жовтня 2014 року, №12 від 19 листопада 2014 року), згідно з умовами якого продавець продає, а покупець - купує (відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) пиловник сосновий (товар) в кількості 1 300 м куб.; за якістю деревини пиловник сосновий повинен відповідним вимогам 2-го і 3-го сортів ГОСТ 9463-88, ГОСТ 2292-88, ГОСТ 2292-88; загальна сума контракту складає 25 000,00 доларів США; платіж за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця й всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, пов`язані з виконанням даного контракту, оплачуються продавцем; поставка товару здійснюється залізничним транспортом у напіввагонах; відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах СРТ-Одеса за відповідними реквізитами; термін поставки - з 03 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року; термін дії контракту - до 31 грудня 2014 року.
Факт реального постачання товару відповідно до контракту від 05.01.2014 №ZB-BB-1, як констатовано судами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами встановленої форми: копії рахунків-фактур №24 від 20.10.2014, №25 від 11.11.2014, №1 від 20.01.2015, №2 від 06.02.2015; копії вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) №205100000/2014/010186 від 22.10.2014, №205100000/2014/011380 від 12.11.2014, №205100000/2015/000199 від 21.01.2015, №205100000/2015/000464 від 06.02.2015; копії платіжних доручень.
Також, на підтвердження реальності вказаних вище господарських операцій, Підприємством додатково було подано копії карантинних сертифікатів, специфікацій-накладних на відправлення лісопродукції та транспортних накладних на перевезення товару залізничним транспортом зі станції Володимир-Волинський Волинської області до станції Одеса.
В той же час відповідач стверджує, що покупцем товару, вивезеного позивачем за митну територію України у період після 15.07.2014, фактично є інша фірма-нерезидент, яку не ідентифіковано, а кошти, які надійшли позивачу від Компанії "Zortex Business LLP", не можуть бути зарахованими як оплата за поставлений відповідно до контракту товар та є безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути оподаткована відповідно до чинного законодавства, оскільки згідно витягу з сайту companieshouse.gov.uk, а також листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 "Щодо перевірки Компанії "Zortex Business LLP"" остання з 15.07.2014 ліквідована.
Відповідно до підпункту 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Статтею 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.
Відповідно до частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Як передбачено частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем законодавства у вигляді заниження доходу за 01.01.2014 по 01.04.2015 на загальну суму безповоротної фінансової допомоги стало те, що Компанія "Zortex Business LLP" з 15.07.2014 ліквідована. При цьому, підставою для таких висновків слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, та лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490.
Під час розгляду справи судами було досліджено копію протоколу зборів партнерів Компанії "Zortex Business LLP" від 14.07.2014 про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландію: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. Також про наявність діючої Компанії "Zortex Business LLP" з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).
Щодо посилань відповідача, що протокол позачергових зборів партнерів «Zortex Business LLP» від 14.07.2014 про перереєстрацію компанії з Англії до Шотландії не може бути взятий до уваги з тих підстав, що містить відтиск печатки з реєстраційним номером компанії SO305036, який був наданий перереєстрованій компанії лише у вересні 2014 року, а на момент проведення таких позачергових зборів партнерів компанії її реєстраційний номер був - ОС370510, судами до уваги не взято, оскільки наявність відтиску печатки із номером SO305036 вбачається лише з перекладу даного протоколу зборів, вчиненого Бюро перекладів ДП «Інтурс-сервіс». Крім того, посилання відповідача на факт реєстрації компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» засновниками Компанії «Zortex Business LLP» лише 30.09.2014, а відтак неможливість даних компаній брати участь в позачергових зборах партнерів 14.07.2014, судами також до уваги не прийнято, адже протоколом позачергових зборів партнерів від 14.07.2014 лише констатовано приєднання компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» до партнерства, а 30.09.2014 - дата уповноваження даних компаній (призначення офіційно уповноваженими учасниками «Zortex Business LLP»).
Судом також звернуто увагу, що викладена у листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 інформація базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній, жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію Компанії «Zortex Business LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати податків суду не надано.
Колегія суддів, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права у взаємозв`язку з встановленими обставинами справи та в межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України та інформацію із сайту, як на доведення безтоварності укладених договорів між позивачем та його контрагентом, не може бути безумовною підставою, яка ставить під сумнів здійснення господарських операцій.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинними документами, тоді як відповідачем не було доведено та надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та компанією "Zortex Business LLP".
Щодо окремих доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які базувались на посиланнях на наявність кримінального провадження №32015000000000072 від 08.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, то колегія суддів зазначає, що суди аргументовано відхилили такі доводи відповідача, оскільки Коростенським РУП ГУНП в Житомирській області на запит суду листом від 18.02.2022 №2471/208/-2022 повідомлено, що досудове розслідування триває; будь-яким особам про підозру повідомлено не було; будь-якими відомостями або документами щодо Компанії "Zortex Business LLP" слідче відділення не володіє.
Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судові рішення відповідають вимогам статті 242 КАС України, а викладені у них висновки про задоволення позовних вимог ґрунтуються на оцінці сукупності наведених сторонами доводів та долучених на їх підтвердження доказів. Натомість, обґрунтування касаційної скарги зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.
В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав стверджувати про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Щодо посилань у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 15.02.2022 у справі №806/1801/16, від 27.05.2021 у справі №806/5143/15, від 22.04.2021 у справі №825/1169/16, від 02.02.2021 у справі №809/775/16 та від 14.09.2021 у справі №803/8123/16, то колегія суддів зазачає, що в усіх випадках справи були направлені на новий розгляд, а тому стверджувати про остаточний висновок щодо відповідних норм права Верховного Суду є недоцільним.
Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 803/919/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон