ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 804/10982/14

адміністративне провадження № К/9901/12910/18, К/9901/21459/18, К/9901/18503/18, К/9901/39118/18

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяви Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/27919/17, № К/800/29105/17, № К/800/293825/17) у справі № 804/10982/14

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Фліссака Ігоря Ярославовича, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Фліссака Ігоря Ярославовича, Державної казначейської служби України, у якому, з врахуванням уточнень, просить:

- визнати незаконною бездіяльність начальника Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Фліссака І. Я. щодо неприйняття рішення, передбаченого Постановою Кабінету міністрів України № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» після отримання від ОСОБА_1 для виконання постанови слідчого управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди;

- визнати незаконними дії начальника Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Фліссака І. Я. щодо відмови у виконанні завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди;

- визнати незаконними дії начальника Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Фліссака І. Я. щодо офіційного інформування ОСОБА_1 про можливість виконання постанови СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди, лише на підставі її оригіналу;

- визнати незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щодо невиконання завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої шкоди у сумі 1260 гривень;

- зобов`язати Державну казначейську службу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, грошові кошти, сума яких вказана у завіреній гербовою печаткою постанові СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди, негайно перерахувати у готівковій формі ОСОБА_1 через відділення «Укрпошти» № 82, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Державну казначейську службу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, негайно нарахувати і виплатити компенсацію за порушення строку перерахування коштів на користь позивача згідно завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди, за весь час прострочення, з 11 березня 2014 року (момент настання права на нарахування компенсації) до моменту фактичного виконання завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у порядку статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590, у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять у зв`язку із прибуттям до суду - за всі дні коли ОСОБА_1 з`являвся до суду у даній справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої шкоди у сумі 1260 гривень.

Зобов`язано Державну казначейську службу України грошові кошти, сума яких вказана у завіреній гербовою печаткою постанові слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди, перерахувати у готівковій формі ОСОБА_1 через відділення «Укрпошти» № 82, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Державну казначейську службу України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку перерахування коштів згідно завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди за весь час прострочення з 11 березня 2014 року до моменту фактичного виконання завіреної гербовою печаткою копії постанови слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року про відшкодування шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

11 травня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 804/10982/14, в обґрунтування якої вказано, що Державною казначейською службою України протягом тривалого часу не виконується постанова слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2013 року, тому у суду є всі законні підстави допустити негайне виконання постанови та встановити 15-денний строк для подання відповідачем звіту про виконання постанови, у зв`язку з чим просить суд прийняти додаткову постанову щодо встановлення 15-денного строку для подання відповідачем звіту про виконання постанови з дня набрання додатковою постановою законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 804/10982/14 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» звернулась до Вищого адміністративного суду України в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 . із касаційними скаргами, в яких просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 15 серпня 2017 року повернув вищезазначені касаційні скарги, аргументувавши це тим, що Згідно з витягу з протоколу № 1 (єдиного статутного документа ГО «ДНПЦ») Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» створена та здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи, а тому на момент звернення до суду з касаційною скаргою не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» повторно звернулась до Вищого адміністративного суду України в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 із аналогічними касаційними скаргами.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 07 вересня 2017 року повторно повернув касаційні скарги, з підстав, аналогічних тим, що викладені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з ухвалами суду касаційної інстанції, Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України в порядку, передбаченому пунктами 1, 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент такого звернення) із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року з підстав неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції.

У заяві про перегляд просить скасувати ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду касаційної інстанції, аргументуючи це тим, що заявник є громадською організацією, яка легалізована шляхом внесення запису про її утворення до Реєстру громадських об`єднань. Даний факт вказує на наявність у касатора відповідної адміністративно-процесуальної дієздатності представляти інтереси своїх учасників у судових органах. На підтвердження наведених у заяві доводів Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 надала ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 804/7125/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 804/7651/16, від 15 травня 2017 року у справі № 804/803/17, висновки яких, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VІ (далі - Закон України «Про громадські об`єднання»), статей 211 213 214 КАС України у подібних правовідносинах.

Верховний Суд України ухвалами від 15 вересня 2017 року, 09 жовтня 2017 року, від 03 листопада 2017 року та 07 листопада 2017 року відкрив провадження у справі за заявами громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/29105/17, № К/800/27919/17, № К/800/293825/17).

З початком роботи Верховного Суду зазначену справу, на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

31 січня 2018 року заяви Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Хохуляк В. В. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Шипуліна Т. М.).

Верховний Суд ухвалою від 16 березня 2018 року прийняв до провадження справу за вказаними заявами Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 та об`єднав заяви Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/27919/17, № К/800/29105/17, № К/800/293825/17) в одне провадження для спільного розгляду.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 69/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Хохуляка В. В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/10982/14, закінчено підготовку даної справи до розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

03 лютого 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення та заяви Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про відмову від заяв про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/27919/17, № К/800/29105/17, № К/800/293825/17), аргументовані втратою зацікавленості у розгляді даних заяв.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що нормами КАС України в редакції до 15 грудня 2018 року, яка регулювала питання перегляду Верховним Судом України рішень судів касаційної інстанції, не передбачено можливості заявника відмовитися від заяви про перегляд судових рішень.

Таке нормативне регулювання пов`язане з тим, що основним завданням перегляду судового рішення є усунення випадків неоднакового правозастосування норм матеріального та процесуального права судами касаційної інстанції, а не вирішення справи по суті. Зважаючи на викладене, заявлені заяви не підлягають задоволенню.

Отже, розгляд заяв Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 . здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

Перевіривши доводи, викладені в заявах про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 237 КАС України підставами для перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних;

правовідносинах та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Обґрунтовуючи різне застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права при вирішенні відповідно до статті 214 КАС України питання про відкриття касаційного провадження, заявник послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 804/7125/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 804/7651/16, від 15 травня 2017 року у справі № 804/803/17, якими відкриті касаційні провадження за скаргами Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на судові рішення у подібних справах.

На підтвердження наявності неоднакового застосування норм матеріального права Господарська організація посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року (справа №К/800/12853/15), 18 червня 2015 року (справа №К/800/9911/15), 18 вересня 2017 року (справа К/800/12417/17).

Аналіз зазначених судових рішень свідчить про те, що Вищим адміністративним судом України було перевірено касаційні скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, на відповідність їх вимогам статті 213 КАС України, та прийнято рішення про відкриття касаційного провадження без перевірки наявності у особи, яка подала касаційну скаргу, адміністративно-процесуальної дієздатності.

Зі змісту рішень, про перегляд якого подано заяву, вбачається, що Вищий адміністративний суд України перевірив касаційну скаргу на відповідність її вимогам статті 213 КАС України та на наявність у особи, яка подала скаргу, адміністративно-процесуальної дієздатності. На підставі частини третьої статті 214, пункту 3 частини третьої статті 108 КАС України було прийнято рішення про повернення касаційної скарги у зв`язку з тим, що Господарська організація не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких обставин, Вищим адміністративним судом України було по-різному застосовано статтю 214 КАС України зокрема, частину третю у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про правильність застосування вказаної процесуальної норми судова колегія зазначає, що частина третя статті 214 КАС України на час прийняття ухвал, про перегляд яких просить заявник, встановлювала, щодо касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У свою чергу стаття 213 КАС України мала таку редакцію:

«Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім`я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судові рішення, що оскаржуються;

4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;

5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.»

Аналіз даних правових норм свідчить, що у цій справі Вищий адміністративний суд України вийшов за межі своїх повноважень, оскільки стаття 213 КАС України не містила вимоги щодо перевірки адміністративно-процесуальної дієздатності особи, яка подала касаційну скаргу.

Більш того, повернувши касаційні скарги на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій з посиланням на відсутність у особи, яка її подала, адміністративно-процесуальної дієздатності Вищий адміністративний суд України створив ситуацію правової невизначеності для позивача, оскільки не було перевірено належним чином її доводи викладені в касаційних скаргах. Це, на переконання Суду, є порушенням гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що Вищим адміністративним судом України було допущено порушення норм процесуального права та передчасно прийнято рішення про повернення касаційних скарг Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 . , що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За правилами підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС України у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Оскільки судові рішення суду касаційної інстанції, які переглядаються, не ґрунтується на вимогах процесуального закону, який встановлює порядок прийняття касаційної скарги на рішення суду попередніх інстанцій, їх слід скасувати, а справу передати на розгляд до суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяв Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про відмову від заяв про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/27919/17, № К/800/29105/17, № К/800/293825/17).

Заяву Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 та 07 вересня 2017 року (№ К/800/27723/17, № К/800/27919/17, № К/800/29105/17, № К/800/293825/17) у справі № 804/10982/14 скасувати, а справу передати на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов