ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2020 року
м.Київ
справа №804/1217/18
адміністративне провадження №К/9901/62382/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за участю третьої особи Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про зупинення виконавчих дій, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року ухвалене у складі головуючого судді Павловського Д.П. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року ухвалену у складі головуючого судді Сафронової С.В., суддів Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У лютому 2018 року Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року з адміністративним позовом до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову просило:
- скасувати постанови державного виконавця заступника начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулеби Віри Олександрівни про відкриття виконавчого провадження № 55666295 від 30 січня 2018 року та про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 55666295 від 30 січня 2018 року.
2. На обґрунтування позову зазначає про протиправність оскаржених постанов з огляду на встановлення судовим рішенням відстрочення стягнення заборгованості.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. 18 вересня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» на користь Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та № 2 за січень-березень 2017 року в сумі 3078304,89 грн, яке відстрочено судом до 01 лютого 2019 року.
4. 30 січня 2018 року заступником начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулебою Вірою Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55666295 з виконання виконавчого листа №804/3972/17, виданого 21.11.2017 Дніпропетровським окружним адміністративним судом
5. 30 січня 2018 року постановою заступника начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулеби Віри Олександрівни було приєднано виконавче провадження №55666295 до зведеного виконавчого провадження №52999487, яке веде Чечелівський ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.
6. Також, 30 січня 2018 року заступником начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулебою Вірою Олександрівною було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП№ 55666295 до закінчення строку відстрочки виконання судового рішення у справі №804/3972/17.
7. Незгода з постановами заступника начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулеби Віри Олександрівни про відкриття виконавчого провадження та зупинення вчинення виконавчих дій стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
9. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржені постанови про відкриття виконавчого та про зупинення вчинення виконавчих дій є правомірними, прийнятими на законних підставах, та повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», підстави для їх скасування відсутні.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
10. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
11. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про неправильне тлумачення судами норм Закону України «Про виконавче провадження».
12. У поданому на касаційну скаргу відзиві, третя особа просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
13. Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
14. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності сторін в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 345 КАС України.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. (далі - Закону України «Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17. За змістом частини 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
18. У відповідності до частини п`ятої приведеної статті Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
19. За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
20. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
21. Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені підстави коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а саме, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
22. Пунктом 6 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
23. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
24. Приписами пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
25. Частинами першою-другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) (далі - КАС України) передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" , мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, приватного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
VI.Позиція Верховного Суду
26. Судами попередніх інстанцій встановлено та сторонами не заперечується наявність судового рішення та обізнаність відповідача про відстрочення виконання судового рішення, щодо якого ним в порядку примусового його виконання винесені спірні постанови про відкриття та зупинення виконавчого провадження.
27. Викладеними вище приписами статті 263 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим.
28. Тобто під відстрочкою виконання рішення суду розуміється перенесення судом строку виконання рішення.
29. У справі, що розглядається, в судовому рішенні, яке набрало законної сили, визначено інший (тобто перенесений) строк виконання рішення - до 01.02.2019 року.
30. Відкриття виконавчого провадження в силу статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюється на підставі виконавчого документа, строк на подання якого відповідно до приписів статті 12 цього ж закону встановлений для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
31. Отже рішення повинно виконуватись державним виконавцем після завершення строку, на який була надана судом відстрочка та який станом на 30.01.2018 не настав, що свідчить про відсутність підстави для відкриття виконавчого провадження.
32. Щодо приписів статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", то Суд зазначає, що вказана норма визначає саме вимоги до виконавчого документа, а частина 4 зазначеної статті визначає перелік невідповідностей, у разі наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття.
33. Водночас, відстрочка надана судом складає зміст виконавчого документа, та не є ні вимогою, недоліком чи невідповідністю, у разі наявності яких державний виконавець може повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а є виключним процесуальним інструментом, який застосовується судом (як безпосередньо в рішенні суду, так й окремою ухвалою в процесі виконання рішення) у виконавчому документі за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
34. Натомість приписами пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу у разі якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
35. При цьому, наведена норма не містить конкретного визначення на якій стадії виконавчого провадження (перед відкриттям виконавчого провадження чи під час його проведення) державному виконавцю її слід застосовувати.
36. Водночас, пункт 6 частини першої статті 34 Закону зобов`язує державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
37. Вказана норма застосовується у разі надходження до державного виконавця судового рішення про відстрочку виконання рішення саме після відкриття виконавчого провадження.
38. З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства слід дійти висновку, що у разі наявності у судовому рішенні відстрочки виконання судового рішення, виконавче провадження не відкривається та виконавчі дії не проводяться, оскільки момент їх здійснення відстрочений на визначений судом строк і відповідно їх нездійснення є правомірним.
39. З огляду на встановлення у судовому рішенні, яке підлягає виконанню - строку виконання до 01.02.2019, до застосування належали приписи пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
40. Таким чином висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що державний виконавець мав усі підстави для відкриття виконавчого провадження, яке в подальшому було зупинено є помилковим.
41. Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу також на різні правові наслідки, які наступають у зв`язку з прийняттям відповідачем спірних постанов та у разі повернення виконавчого документа стягувачу.
42. Частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
43. Таким чином, Суд дійшов висновку, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
44. Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
45. Відповідно до платіжних доручень від 08 лютого 2018 року №326, від 26 квітня 2018 року №1344 і від 31 липня 2018 року №2307 за подання позову, апеляційної та касаційної скарг позивачем сплачений судовий збір у сумі 7929,00 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
46. Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» задовольнити.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року скасувати.
3. Адміністративний позов Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" задовольнити.
4. Визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника відділу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кулеби Віри Олександрівни про відкриття виконавчого провадження № 55666295 від 30 січня 2018 року та про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 55666295 від 30 січня 2018 року.
5. Стягнути на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" витрати зі сплати судового збору у розмірі 7929,00 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська