ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 804/14569/15

касаційне провадження № К/9901/13487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 (суддя Серьогіна О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 (судді: Сафронова С.В., Чепурнова Д.В., Поплавський В.Ю.) у справі №804/14569/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник Криворізька північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

02.10.2015 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа -підприємець ОСОБА_2 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернулись до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник Криворізька північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області), у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.08.2015 №0011761706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 штрафні санкції на загальну суму 3518, 63 грн; №0011721706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 штрафні санкції на загальну суму 3553, 27 грн; №0011791706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 штрафні санкції на загальну суму 3659, 14 грн; №0011781706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 штрафні санкції на загальну суму 3659, 99 грн; №0011731706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 штрафні санкції на загальну суму 3659, 56 грн; №0011751706, яким нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 штрафні санкції на загальну суму 570, 97 грн.

16.12.2015 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник Криворізька північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) виділені у окреме провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року включно нею було помилково під час перерахування до державного бюджету коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який підлягав зарахуванню для єдиного внеску фізичних осіб - підприємців на рахунок № НОМЕР_1 в УДКС у Дніпропетровській області, фактично здійснено перерахування належної до сплати суми на інший рахунок, а саме на рахунок № НОМЕР_2 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для оплати єдиного соціального внеску на заробітну плату найманих працівників. Позивач звертає увагу, що належні суми єдиного внеску сплачені нею своєчасно. Однак, після виявлення самостійно вказаної вище помилки, позивач звернулась із листами від 13.07.2015 №1 та від 21.07.2015 №2, у яких просила зарахувати кошти на рахунок № НОМЕР_1 в УДКС у Дніпропетровській області.

Однак, відповідачем кошти у сумі 8 826, 37 грн, на підставі заяв від 13.07.2015 та від 21.07.2015, зараховано на вказаний у них рахунок тільки 31.07.2015. На підставі чого, останнім 10.08.2015 винесено рішення № 0011761706 про нарахування позивачеві штрафних санкцій на загальну суму 3518, 63 грн, внаслідок утворення заборгованості по сплаті єдиного внеску на ІІ квартал 2015 року, із яким позивач не погоджується.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.02.2015 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.08.2020 № 0011761706, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3 518, 63 грн. Стягнув з Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39566983) на користь позивачки судовий збір в сумі 92, 08 грн.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.07.2016 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016.

Криворізька північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить замінити Криворізьку центральну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на Криворізьку північну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначає, що судами не було надано належну правову оцінку діям позивача під час розгляду справи, оскільки сплата єдиного внеску не за призначенням (помилково) у зв`язку із неправильно заповненими реквізитами у платіжних документах є непогашенням платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов`язання, а тому такий платник податків несе відповідальність, встановлену законодавством. Також, скаржник зазначає, що судами не прийнято рішення про витребування додаткових документів та матеріалів, які мають суттєве значення для справи, що призвело до ухвалення хибного рішення, проте не зазначає які саме документи на його думку мали витребувати суди.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.10.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог скаржника заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення попередніх судів у даній справі - обґрунтованими та законними. Просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Шипуліна Т.М., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд ухвалою від 05.10.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 06.10.2020.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд допускає заміну відповідача - Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступником - Криворізькою північною об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Криворізькій центральній об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та сплачує податки відповідно до спрощеної системи оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 15.12.2010 № 932668.

Досліджено, що позивачем своєчасно перераховано кошти у рахунок оплати єдиного внеску за наступні періоди 2013 року: квитанція від 07.10.2013 № 30 на суму 398, 01 грн; квитанція від 05.11.2013 № 24 на суму 398, 01 грн; квитанція від 06.12.2013 № 53 на суму 422, 65 грн; 2014 року: квитанція від 08.01.2014 № 0210075 на суму 422, 65 грн; квитанція від 07.02.2014 № 64321236 на суму 422, 65 грн; квитанція від 05.03.2014 № 2834885 на суму 122, 00 грн; квитанція від 05.04.2014 № 0210092 на суму 422, 65 грн; квитанція від 06.05.2014 № 6432805 на суму 422, 65 грн; квитанція від 04.06.2014 № 643235,5 на суму 422, 65 грн; квитанція від 07.07.2014 № 0210064 на суму 422, 65 грн; квитанція від 05.08.2014 № 6432496 на суму 422, 65 грн; квитанція від 03.09.2014 № 0210050 на суму 422, 65 грн; квитанція від 06.10.2014 № 0210066 на суму 422, 65 грн; квитанція від 06.11.2014 № 0210071 на суму 422, 65 грн; квитанція від 08.12.2014 № 0110230 на суму 422, 65 грн; 2015 року: квитанція від 08.01.2015 № 0210040 на суму 422, 65 грн; квитанція від 06.02.2015 № 0.0.345675447.1 на суму 422, 65 грн; квитанція від 06.03.2015 № 0.0.357342899.1 на суму 422, 65 грн; квитанція від 07.04.2015 № 0.0.370182804.1 на суму 422, 65 грн; квитанція від 07.05.2015 № 0.0.382165337.1 на суму 422, 65 грн; квитанція від 04.06.2015 № 0.0.393338664.1 на суму 422, 65 грн, проте на невірно зазначений розрахунковий рахунок в УДКС у Дніпропетровській області.

Самостійно виявивши помилку, 13.07.2015 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою №1 до Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на рахунок № НОМЕР_1 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для єдиного внеску фізичних осіб - підприємців.

21.07.2015 позивач направила заяву №2 до Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на рахунок № НОМЕР_1 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для єдиного внеску фізичних осіб - підприємців.

Однак, відповідачем перераховано кошти на вказаний у заяві рахунок 31.07.2015.

Криворізькою центральною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 10.08.2015 прийнято рішення №0011761706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року: штрафні санкції у розмірі 10% за період до 01.01.2015 у сумі 468, 09 грн та у розмірі 20% з 01.01.2015 у сумі 760, 77 грн, а також пеню за період з 21.01.2015 по 31.07.2015 у сумі 2 289, 77 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI). Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199) (далі - Положення), у відповідності до пункту 2.1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) та територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).

Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.

Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.

У разі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.

Водночас Верховний Суд зазначає, що у відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

За змістом пунктів 3.1-3.4 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь Міндоходів з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я Міндоходів в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Міндоходів, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Як визначено пунктами 1 та 2 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

У справі, що розглядається, суди вірно встановили, що відповідно до перерахованих вище платіжних доручень, у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 здійснено перерахування до державного бюджету коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року включно на рахунок № НОМЕР_2 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для оплати єдиного соціального внеску на заробітну плату найманих працівників помилково, замість рахунку № НОМЕР_1 в УДКС у Дніпропетровській області для єдиного внеску фізичних осіб - підприємців.

Допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я Державної фінансової служби України в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником самостійно, яка вжила відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Верховний Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постановах від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а та від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та, з урахуванням яких, суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України. Обґрунтування касаційної скарги відповідача зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.

У відповідності до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів про ненадання контролюючим органом належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем, а здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в межах встановленого строку має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Враховуючи викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 10.08.2015 №0011761706 , яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3 518, 63 грн.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Криворізьку центральну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступником - Криворізькою північною об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер Т.М. Шипуліна