ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

справа № 804/150/16

адміністративне провадження № К/9901/43057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (у подальшому товариство змінило назву на ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"; далі - ПАТ "ДМК", товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2015 №110010000/2015/20068 та визнання недійсним і скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2015 №110010000/2015/600409/1 (т. І, а.с.20-27).

На обґрунтування позовних вимог позивач доводив, що надав митниці усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (МК), та інші (додаткові) документи. Надані документи не містили розбіжностей, піддавалися обчисленню і підтверджували ціну товару, у зв`язку із чим у митниці не було підстав для витребування додаткових документів, не передбачені умовами контракту та які не містили реквізити, необхідні для ідентифікації відомостей щодо ціни товару. А відхилення рівня задекларованої митної вартості товару від митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2016 у задоволенні позову відмовив.

Суд погодився з позицією митниці, що надані декларантом документи містять розбіжності. Такі сумніви були зумовлені наявністю у покупця (ПАТ "ДМК") імпортованого товару у межах непрямого контракту від 14.02.2014 №DTH 013-14/14-0315-12 договору комісії між виробником (ТОВ ''Група ''Магнезит'' (Росія)) і контрактоотримувачем (Компанія ''Dalmond Trade House Limiited'' (Кіпр)) та відсутністю документів на підтвердження врахування при визначенні митної вартості товарів витрат, понесених комітентом (ТОВ ''Група ''Магнезит'' (Росія)) на сплату комісійної винагороди комісіонеру (Компанія ''Dalmond Trade House Limiited'' (Кіпр)). У підсумку суд дійшов висновку про наявність у митниці обґрунтованих сумнівів, не спростовані декларантом, у правильності зазначеної ним митної вартості товару за ціною угоди, що стало обґрунтованою підставою для відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару за резервним методом.

Суд апеляційної інстанції поставною від 26.12.2016 постанову суду першої інстанції скасував та позов ПАТ "ДМК" задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2015 №110010000/2015/600409/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2015 №110010000/2015/20068.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару: контракт; рахунки; залізнична накладна із зазначенням номеру контракту і вантажоодержувача; сертифікат якості; рахунок на відвантажений товар із зазначенням номеру контракту, номера вагона, ваги, ціни і вартості товару; сертифікат походження товару; копію експортної митної декларації; пакувальний аркуш із розбивкою по видам пакування. Надані документи не містили розбіжностей і підтверджували ціну товару, у зв`язку із чим у митниці не було підстав для витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості та її коригування.

Митниця оскаржила судове рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, у якій просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2016.

Правовою підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права зокрема, статей 31 33 52 53 54 58 64 337 Митного кодексу України (МК), частини першої статті 86 206 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводив правомірність своїх дій щодо витребування додаткових документів у декларанта та проведеного коригування митної вартості товару, оскільки, як вважає скаржник, у спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товару.

Заперечуючи проти змісту та вимог касаційної скарги, у запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 02.07.2015 товариство з метою розмитнення товару (Магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку темно-коричневого кольору та дрібних камінців (товар №1); аналогічні суміші: маса периклазофорстеритова для торкретування (товар №2)), що імпортований на підставі зовнішньоекономічного непрямого контракту із Компанією ''Dalmond Trade House Limiited'' (Кіпр) від 14.02.2014 №DTH 013-14/14-0315-12, подало митну декларацію (МД) №110010000/2015/021384 (відправник ТОВ ''Група ''Магнезит'') в режимі ІМ 40АА. Митна вартість товару була визначена товариством за першим методом - ціною договору, а саме: товар №1 - 0,286 доларів США/кг; товар №2 - 0,400 доларів США/кг (т. І, а.с. 18-19).

Разом з МД для підтвердження задекларованої митної вартості товару були надані документи: контракт від 14.02.2014 № DTH 013-14/14-0315-12, додаткові угоди №№5, 7 та додатки до нього №№7, 8; рахунки фактури (інвойси), виставлені виробником (ТОВ ''Група ''Магнезит''); залізнична накладна із зазначенням номеру контракту і вантажоодержувача; сертифікат якості; рахунок на відвантажений товар із зазначенням номеру контракту, номеру вагона, ваги нетто, ціни і вартості товару; сертифікат походження товару; копія експортної митної декларації; пакувальний аркуш із розбивкою по видам пакування.

За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками митницею встановлено можливе заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів, та за митною декларацією №110010000/2015/021384 сформовано профіль ризику: 105-2 ''Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках передбачених частинами третьою четвертою статті 53 МК, здійснити запит додаткових документів. У випадках передбачених частиною шостою статті 54 МК, прийняти рішення про коригування митної вартості товару №1. Витребувати у декларанта заявлені у гр. 44 МД документи, що підтверджують митну вартість товарів.''

За наслідками митного контролю декларанту повідомлено про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості для митниці стали такі обставини: Зовнішньоекономічний контракт укладався з посередником, що було підтверджено наданим декларантом договором комісії від 23.11.2011 №DTH-090-11 між виробником (ТОВ ''Група ''Магнезит'' (Росія)) і контрактоотримувачем (Компанія ''Dalmond Trade House Limiited'' (Кіпр)). Враховуючи наявність договору комісії, відповідно до частини десятої статті 58 МК до митної вартості додається комісійна винагорода, яка є складовою митної вартості, однак декларантом не надано документів, що підтверджують врахування комісійної винагороди комісіонера у митній вартості товару. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту (пункт 12) передбачено авансовий платіж у розмірі 95%, однак банківські платіжні документи на суму 16' 146,18 доларів США щодо оцінюваного товару не надано. ТОВ ''Група ''Магнезит'' (Росія) є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товару Компанію ''Dalmond Trade House Limiited'' (Кіпр), тому наявні підстави вважати, що ці відносини вплинули на формування ціни імпортованого товару. Вартість товару, зазначена у рахунках виробника, дорівнює вартості, зазначених у інвойсах продавця, не зважаючи на наявність посередницької угоди. Надані рахунки виробника та продавця товару не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.

Декларант повідомив митницю про неможливість надати додаткові документі в термін, визначений частині третій статті 53 МК, зазначивши, що витребувані документи будуть надані у термін, встановлений частиною восьмою статті 55 МК.

02.07.2015 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 53 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК.

Частиною першою статті 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, зокрема, але не виключно, у постановах від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Цьому правовому висновку постанова апеляційного суду у даній справі відповідає.

Висновок суду апеляційної інстанції, що позивач усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною контракту), а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару відповідає обставинам у справі.

При вирішенні спору судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та додаткової угоди до нього №5 (т.І, а.с. 36-37) строк дії контракту продовжено до 31.01.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за контрактом. До того ж за умовами контракту (пункт 12.3) авансовий платіж за кожну замовлену партію мав здійснюватися протягом 20-ти банківських днів після отримання декларантом оригіналу рахунку-фактури (інвойсу). Отже, на момент поставки у декларанта не було обов`язку подавати одночасно з митною декларацією платіжне доручення, як доказ митної вартості товару.

Суд також обґрунтовано відхилили довід відповідача стосовно комісійної винагороди комісіонеру як складової митної вартості імпортованого позивачем товару. За умовами договору комісії від 23.12.2011 №DTH-090-11 між виробником ТОВ ''Группа ''Магнезит'' (комітент) та продавцем Компанією ''Dalmond Trade House Limited'' (Кіпр) (комісіонер) комітент сплачує комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 5% від вартості відвантаженої продукції, яку комісіонер самостійно утримує із коштів, отриманих від покупців за реалізований товар. Відтак у позивача не виникає обов`язку зі сплати комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору, відповідно суми комісійної винагороди не є складовою митної вартості.

Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції стосовно доводу митниці про можливість впливу на формування ціни імпортованих товарів з урахуванням пов`язаності ТОВ ''Группа ''Магнезит'', яке є керуючою компанією міжнародного холдингу, та продавця товарів - Компанії ''Dalmond Trade House Limited'' (Кіпр), зважаючи на те, що МК регулює питання можливої пов`язаності покупця і продавця, а не виробника і продавця. До того ж, спірне рішення митниці не містить обґрунтувань такого висновку та, як встановлено судом, такі відносини не вплинули на ціну товару, що був імпортований.

Також суд вірно зазначив, що не можна вважати розбіжностями відсутність печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць на скан-копії інвойса, на що посилався відповідач. Тим більш, як встановлено судом, печатка прикордонної служби міститься на залізничній накладній, яка подана митному органу при митному оформленні товару. Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн передбачає проставлення печаток і штампів митними органами на перевізних документах, якими є транспортні та комерційні документи. Тобто перевезення товару може здійснюватися або за транспортними документами, і/або за комерційними. Також рахунок-фактура (інвойс) вказаний у додатку до залізничної накладної і на цій накладній містяться усі необхідні печатки митних органів.

Необґрунтованими є і посилання відповідача в підтвердження недостовірності заявленої позивачем митної вартості товарів на результати аналізу баз даних митного органу, згідно з якими рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже завершено, є більшим.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих/подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій. Натомість, зводяться лише до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що, згідно з положеннями статті 341 КАС виходить за межі повноважень касаційного суду.

Оскільки суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, у задоволенні касаційної скарги митниці слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу митниці слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції- без змін.

Керуючись статтями 349 343 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова