ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №804/18728/14

адміністративне провадження №К/9901/28953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (судді: Головко О.В. (головуючий), Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі № 804/18728/14 за позовом Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 21 641,55 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявна сума заборгованості відповідача з є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2016 (суддя Неклеса О.М.) позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 21 641,55 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що за відповідачем рахується податковий борг, який в добровільному порядку ним не сплачений, а позивач дотримався процедури її стягнення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

4. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог контролюючого органу відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що сума зазначена в податковій декларації, не відповідає сумі розрахунку податкового боргу Підприємця, що унеможливлює встановити наявність боргу саме за самостійно задекларованим зобов`язанням з орендної плати з фізичних осіб відповідно до декларації з плати за землю за 2014 рік.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12. 2016.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована 25.03.2003 як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ як платник податків та зборів, в тому числі, земельного податку.

Відповідачем 17.02.2014 до контролюючого органу подано податкову декларацію по орендній платі за землі державної і комунальної власності на 2014 рік із самостійно визначеною сумою річної суми орендної плати у розмірі 35087,85 грн з помісячною сплатою в розмірі 2923,99 грн

Згідно розрахунку суми грошових вимог наявної в матеріалах справи, сума не сплаченого податкового зобов`язання відповідача по декларації № 9008085109 від 19.02.2014 складає 20467,93 грн, а саме, з квітня 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 2923, 99 грн кожного місяця. Також, відповідачем не сплачено податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації № 9008085109 від 19.02.2014 в сумі 1044,35 грн за березень 2014 року.

Вказані суми на момент звернення позивача з цим позовом відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Крім того, за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу відповідачу було нараховано пеню в розмірі 129,27 грн, яка також є несплаченою на момент звернення до суду з цим позовом.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 192-25 від 03.06.2014 про обов`язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 8074,10 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, проте, конверт повернувся на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 14, 17).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправомірність рішення суду апеляційної інстанції, оскільки Підприємець має борг перед бюджетом, який він в добровільному порядку не сплатив, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема відповідачу надіслано податкову вимогу, яка в силу положень п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України вважається врученою.

9. Підприємцем надано заперечень на касаційну скаргу, в кому відповідач вказує на те, що сума зазначена в податковій декларації не відповідає сумі розрахунку податкового боргу, а також те, що податкову вимогу вона не отримувала, а відтак висновки суду апеляційної інстанції є правильними, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

11.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

11.4. Пункт 42.2 статті 42.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

11.5. Пункт 54.1 статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

11.6. Пункт 58.3 статті 58.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

11.7. Пункт 59.1 статті 59.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.8. Пункт 59.4 статті 59.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.9. Пункт 59.5 статті 59.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

11.10. Пункт 87.11 статті 87.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

11.11. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

11.12. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

13. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

14. Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

15. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. При цьому якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається .

16. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податкового боргу.

Суд першої інстанції при вирішенні справи правильно виходив з того, що відповідачем самостійно визначено, шляхом подання декларації, річну суму орендної плати у розмірі 35087,85 грн з визначеною помісячною сплатою в розмірі 2923,99 грн, проте такі самостійно узгоджені зобов`язання добровільно Підприємцем сплачено не було, доказів сплати до суду надано не було, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема Підприємцю було направлено податкову вимогу листом з повідомленням про вручення, яка згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України фактично вважається врученою відповідачу (вказане спростовує доводи відповідача про неотримання ним вимоги), і така вимога оскаржена не була.

Колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції про те, що сума зобов`язань зазначена в податковій декларації, не відповідає сумі розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1 , що унеможливлює встановити наявність боргу саме за самостійно задекларованим зобов`язанням, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, декларацією № 9008085109 від 19.02.2014, розрахунком суми грошових вимог Підприємця, довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

20. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 підлягає задоволенню.

21. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

22. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 у справі № 804/18728/14 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2016 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду