ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №804/2994/16
адміністративне провадження №К/9901/31941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (судді: Чередниченко В.Є. (головуючий), Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі №804/2994/16 за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з транспортного податку, яка виникла внаслідок прийнятого податкового повідомлення - рішення та не сплачена відповідачем в добровільному порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, позов задоволено.
4. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджену суму податкового боргу з транспортного податку, а відповідач дотримався процедури її стягнення, що є підставою для задоволення позовних вимог. Також суд апеляційної інстанції вказав, що предметом позову є стягнення податкового боргу, а не правомірність визначення грошового зобов`язання з транспортного податку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог контролюючого органу.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з витягу з облікової картки платника податків - ОСОБА_1 має суму недоїмки у розмірі 25000,00 грн, що виникла внаслідок несплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення - рішення від 15.05.2015 №1070-17 з терміном сплати 30.09.2015.
Судами також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, керуючись пп.267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України 15.05.2015 сформував ОСОБА_1 податкове повідомлення - рішення (форми "Ф") № 1070-17), яким визначено грошове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 № 1070-17 направлено ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням, яке отримано відповідачем, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням від 25.05.2015, що міститься в матеріалах справи.
02.10.2015 на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога № 5093-25 на суму 25000,00 грн. Податкова вимога направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням та отримана 13.10.2015, що підтверджується матеріалами справи.
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми боргу надано не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на неврахування судами тієї обставини, що передбачений нормами Податкового кодексу України транспортний податок підлягає застосуванню лише з 2016 року, крім того, відповідачем оскаржено податкове повідомлення - рішення в судовому порядку, а відтак стягнення податкового боргу є безпідставним. Позивач також вказує, на те, що податкове повідомлення - рішення та податкову вимогу вона не отримувала.
9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
11.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
11.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
11.4. Пункт 57.3 статті 57.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
11.5. Пункт 58.3 статті 58.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
11.6. Пункт 59.1 статті 59.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
11.7. Пункт 87.11 статті 87.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
11.8. Пункт 95.1 статті 95.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
11.9. Пункт 95.2 статті 95.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
13. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
14. Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
17. Суди попередніх інстанцій при вирішенні справи правильно виходив з того, що ОСОБА_1 податковим повідомленням - рішенням №1070-17 від 15.05.2015 було визначено податкове зобов`язання з транспортного податку в сумі 25 000,00 грн, вказане податкове повідомлення - рішення згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України фактично вручене відповідачу та останнім оскаржено не було, а відтак таке податкове зобов`язання з транспортного податку є узгодженим та у зв`язку з несплатою його в добровільному порядку набуло статусу податкового боргу.
Таким чином, враховуючи наявність податкового боргу у ОСОБА_1 , що підтверджено матеріалами справи, а також враховуючи дотримання контролюючим органом порядку стягнення боргу (відповідачу направлено податкову вимогу), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстави для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 25 000,00 грн.
18. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано також зазначив, що предметом позову є стягнення податкового боргу, натомість правомірність визначення контролюючим органом відповідачу грошового зобов`язання з транспортного податку не є предметом доказування у цій справі.
Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на оскарження в судовому порядку податкового повідомлення - рішення №1070-17 від 15.05.2015 (справа №804/68/17), то колегія суддів зазначає, що на час прийняття рішення як судом першої так і судом апеляційної інстанції податкове повідомлення - рішення було узгоджене та не оскаржене відповідачем, як не оскаржено і податкову вимогу, доказів зворотного відповідачем не надавалось як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції.
Суди також обґрунтовано відхилили доводи відповідача про неотримання податкового повідомлення - рішення №1070-17 від 15.05.2015 та вимоги від 02.10.2015 № 5093-25, оскільки судами встановлено факт надіслання позивачем на адресу за місцем проживання відповідача вказаних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги з повідомленням про вручення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копій рекомендованих повідомлень про вручення (а.с. 5, 6). Вказаного відповідачем не спростовано.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
22. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №804/2994/16 залишити без змін.
Поновити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №804/2994/16.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду