ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №804/3559/17

адміністративне провадження №К/9901/1024/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Головко О.В. Суховаров А.В.) у справі № 804/3559/17 за позовом Фермерського господарства "Агрос" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Агрос» звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0003121201 від 27.03.2017р.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство «Агрос» посилається на те, що фактично було позбавлене можливості вчасно зареєструвати податкову накладну з незалежних від нього підстав, а саме через несвоєчасне поповнення електронного рахунку платника податку та зазначає, що ним були вчинені усі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкової накладної.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено адміністративний позов: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 року за №0003121201, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відносно Фермерського господарства «Агрос».

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної здійснено за відсутності вини позивача, внаслідок чого застосування штрафних санкцій до платника податку є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 року. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно надавши оцінку змісту ст. 120-1 ПК України, згідно якої платник ПДВ несе відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків, коригування до податкових накладних незалежно від будь-яких обставин, у тому числі за наявності чи відсутності умислу.

Позивач у своєму запереченні вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фермерським господарством «Агрос» складено податкову накладну від 24.12.2015 за №2/2 на суму податку на додану вартість 137 565,47 грн.

04.01.2016 з метою поповнення свого рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для здійснення подальшої реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2/2 від 24.12.2015р., позивач сформував та подав до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» платіжне доручення за №1 від 04.01.2016р. на суму 220 232,00 грн., яке згідно відтиску печатки банку було прийнято до виконання банком та проведено банком - 05.01.2016р., що підтверджується копією відповідного платіжного доручення, а також і копією виписки банку.

Разом з тим, згідно копії витягів щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних №569709 від 05.01.2016р., №669723 від 06.01.2016р., №869735 від 08.01.2016р., №969738 від 09.01.2016р., №1169751 від 11.01.2016р. о 9:14:44, №1169756 від 11.01.2016р. об 11:36:51 вбачається, що загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку у сумі 220 232,00 грн. відбулася лише 11.01.2016р. об 11:36:51 годині.

Відповідно до квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних видно, що податкова накладна №2/2 від 24.12.2015р. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9269496272 11.01.2016р.

09.03.2017 посадовими особами контролюючого органу на підставі п.п. 19-1.1 п. 19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Фермерського господарства «Агрос» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за грудень 2015 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з 01.12.2015р. по 15.01.2016р., за результатами якої було складено акт за №79/04-19/30851918 та встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної №2/2 від 24.12.2015р. з граничним строком реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 08.01.2016р., зареєстрована - 11.01.2016р., тобто з простроченням на 3 дні, що підтверджується копією відповідного акту.

На підставі вказаного вище акту перевірки контролюючим органом 27.03.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003121201, за яким до позивача відповідно до ст.120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 13756,55 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене шляхом подання скарги до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та за результатами її розгляду податковим органом прийнято рішення про залишення скарги позивача без розгляду.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Приписами статті 75 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, у тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов`язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з недостатністю грошових коштів на електронному рахунку платника податків та з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 24.12.2015 №2/2 позивач здійснив перерахунок коштів на свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2016 за №1 .

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних від 11.01.2016 за №1169758, встановлено, що перерахована господарством сума у розмірі 220232,00грн. зарахована на рахунок ФГ «Агрос» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 11.01.2016р. об 11:36:51 годині, при цьому вказано, що дата реєстрації загальної суми поповнення електронного рахунку з поточного рахунку господарства 05.01.2016.

Оскільки, сума податку на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ була визначена на рівні лише 11 січня 2016 року, що підтверджується відповідним витягом , податкова накладна від 24.12.2015 №2/2 , граничним терміном подачі якої є 08.01.2016, була подана 11.01.2016, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1 .

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від від 24.12.2015 №2/2 було вчинено всі необхідні дії, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме через несвоєчасність зарахування на електронний рахунок позивача перерахованих коштів, що призвело до затримки коригування суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, та унеможливило реєстрацію податкової накладної в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації.

Із врахуванням обставин справи, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, вимоги Податкового Кодексу України, принцип правомірності дій платника податків, на думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 341 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №804/3559/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду