ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 804/4702/17
адміністративне провадження № К/9901/28503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Стародуба О.П.,
суддів: Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 (судді - Дадим Ю.М., Уханенко С.А., Богданенко І.Ю. )
у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (правонаступника Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про стягнення заборгованості,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом в якому просило стягнути з Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 7869,02 грн. та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в розмірі 596,63 грн. на загальну суму 8438,65 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ДВНЗ «Криворізький національний університет» є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Криворізькому південному об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
На виконання приписів чинного законодавства, пенсійним органом було сформовано та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» по списку №1 та списку №2 за червень 2017 рік всього на суму 8438,65 грн.
Також судами встановлено, що пенсіонери, стосовно яких ДВНЗ «Криворізький національний університет» має заборгованість перед відповідачем були працівниками СУ «Спецмонтажшахтпроходка», яке з 01.10.1987 року реорганізовано в Дослідне виробництво та зазначається в картках як УСМШП та ОП.
Відповідно до п. 1.3 Статуту Спеціалізованого управління "Спецмонтажшахтопроходка" управління є самостійною господарською організацією, яка діє на засадах повного господарського розрахунку в межах завдань НДРГІ та директив Міністерства чорної металургії УРСР та користується правами юридичної особи, має свою власну печатку із зображенням Державного гербу СРСР та позначенням "ОП НИГРИ", розрахунковий рахунок у Криворізькому відділенні Держбанку та є юридичною особою та має самостійний баланс.
Відповідно до наказу НДГРІ №139 від 24.01.1996, структурний підрозділ «Дослідне виробництво НДГРІ» ліквідовано та введено в штатний розклад НДГРІ.
ДВНЗ «Криворізький національний університет» утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 №280 «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів та наукових установ», наказів Міністерства освіти і науки України №501 від 30.05.2011 та №576 від 14.06.2011, Указу Президента України №599/2011 від 24.05.2011, відповідно до яких до його складу увійшли Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний університет ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Криворізький металургійний факультет Національної металургійної академії України, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості», Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут».
До приєднання до ДВНЗ «Криворізький національний університет», ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» було окремою юридичною особою, до якого входило Дослідне виробництво.
У зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що внаслідок невиконання ДВНЗ «Криворізький національний університет» покладеного на нього пенсійним законодавством обов`язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 відповідно до пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень 2017 року відповідач має заборгованість яка підлягає стягненню.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості визначена позивачем відносно відповідача складається з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали в СУ «Спецмонтажшахтпроходка» створеного при Науково-дослідному гірничорудному інституті (далі - НДГРІ), в подальшому реорганізованого в Дослідне виробництво НДГРІ, яке наказом НДГРІ №139 від 24.12.1996 року ліквідоване та введене в штатний розпис НДГРІ. Докази переходу майна, прав та обов`язків даних підприємств до відповідача відсутні, що свідчить про те, що він не є їх правонаступником та не несе щодо них будь - яких зобов`язань.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.
Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» на користь Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 7869.02 грн. та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в розмірі 596.63 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що ДВНЗ «Криворізький національний університет» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, який, як правонаступник ДП "НДГРІ", зобов`язаний сплатити до УПФУ збір у розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що доставляються особам, що були відображені в наданих пенсійним органом розрахунках та які працювали в Спеціалізованому управлінні "Спецмонтажшахтопроходка".
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Зокрема, посилається на те, що Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" не є правонаступником підприємств роботавців пенсіонерів, а тому заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали в СУ «Спецмонтажшахтпроходка», є неправомірною.
Покликається на те, що виплата пенсій по зазначеним особам має здійснюватись виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки спірна сума заборгованості складається з витрат на виплату та доставку пенсій особам, яким було призначено пенсії за списком №1, та які, згідно з відомостями, вказаними у довідках, були зайняті повний робочий день на підземних роботах та були працівниками Спеціалізованого управління "Спецмонтажшахтопроходка",
Просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п`ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону №1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
При цьому, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону №1788-XII.
Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663) відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Згідно положень пункту 6.4 наведеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Спірним у цій справі є правомірність нарахування відповідачу суми заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, як правонаступнику підприємств роботавців таких пенсіонерів, зокрема, СУ «Спецмонтажшахтпроходка».
Верховний Суд вже розглядав справи, в яких поставало таке питання.
Зокрема у постанові від 11.11.2021 у справі №804/1498/17, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«…відповідно до норм ст.37 38 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час ліквідації державного підприємства «Науково-дослідний гірничорудний інститут» визначено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Припинення державних організацій, що є юридичними особами, проводиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються.
Судами встановлено, що архівні документи як спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка», так і Дослідного виробництва знаходилися на зберіганні в НДГРІ, який в 2005 році змінив назву на Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут» (наказ міністра промислової політики України №381 від 12 жовтня 2005 року).
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про те, що у процесі ліквідації дослідного виробництва НДГРІ (колишнє спеціалізоване управління «Спецмонтажшахтопроходка») визначався його правонаступник, зокрема НДГРІ (ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут») зі складанням відповідних документів, які свідчать про перехід до нього усього його майна, а також прав і обов`язків.
Аналогічні висновки викладені також в листі Міністерства промислової політики України №12/6-1-56 від 23.02.2010 року, де зазначено про відсутність підстав для твердження, що Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут» є правонаступником ліквідованих підприємств Управління «Спецмонтажшахтопроходка» при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ.
При цьому, суди обгрунтовано зазначили, що зберігання державним підприємством «Науково-дослідний гірничорудний інститут» архівних документів Дослідного виробництва НДГРІ (колишнє СУ «Спецмонтажшахтопроходка») не є підставою вважати, що інститут є його правонаступником, оскільки за приписами чинного законодавства правонаступництво визначається за іншими ознаками та підставами, а саме, повинно бути закріплено нормативно з передачею відповідних прав та обов`язків.
Таким чином, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції, що позивачем не доведений обов`язок відповідача відшкодовувати понесені ним витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відносно колишніх працівників Дослідного виробництва НДГРІ (СУ «Спецмонтажшахтопроходка»).»
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що в процесі ліквідації Дослідного виробництва Міністерство чорної металургії УРСР не визначало правонаступником жодних структурних підрозділів відповідача, або самого відповідача, а останні, в свою чергу, не приймали від Дослідного виробництва основні фонди, працівників, не були стороною передавального акта або іншого документу, який би свідчив про таке правонаступництво.
При цьому, судом було враховано лист Міністерства промислової політики України від 23.02.2010 року № 12/6-1-56 (а.с.70), в якому зазначено, що наказом Міністерства чорної металургії Української РСР від 06.07.1987 №241 на базі УСМШП при НДГРІ та експериментально-виробничих майстерень НДГРІ створено Дослідне виробництво НДГРІ на правах шахти з обсягом робіт 3,1 млн. руб. Дані підприємства фінансувались за рахунок коштів РВО «Укрруда» та ДВО «Південруда», були самостійними юридичними особами, зі своїми розрахунковими рахунками, статутами, печатками з гербом Української РСР та мали самостійний баланс, тому Міністерство промислової політики не знаходить жодних підстав стверджувати, що Державне підприємство "Науково-дослідний гірничорудний інститут" є правонаступником ліквідованих підприємств Управління "Спецмонтажпроходка" при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ.
У вказаному листі, крім іншого, зазначено, що на теперішній час ДП «НДГРІ» є зберігачем архівів ліквідованих підприємств Управління «Спецмонтажшахтопроходка» при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ з правом видачі довідок в пенсійний та інші цільові державні Фонди.
За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу витрат на доставку пільгових пенсій пенсіонерам, колишнім працівникам СУ «Спецмонтажшахтпроходка».
Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене касаційна скарга підлягає задовленню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Керуючись ст. 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук