ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/5054/16
адміністративне провадження № К/9901/31655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 (колегія суддів: Верба І.О., Гончарова І.А., Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (колегія суддів: Лукманова О.М., Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі №804/5054/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кормових добавок» до Державної фіскальної служби України, треті особи: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Завод кормових добавок» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кормових добавок» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2408201 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кормових добавок» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2408201 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що після подання декларації за червень 2015 року сума, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму задекларованого позивачем від`ємного значення автоматично збільшена не була. Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень з боку відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації за червень 2015 року, вона вважається прийнятою, а сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2408201 грн. - задекларованою, що в свою чергу є підставою для автоматичного збільшення на цю суму відповідачем реєстраційної суми.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кормових добавок» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2408201 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кормових добавок» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2408201 грн.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач мав непогашене від`ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів, яке було сформовано до 01.02.2015 та відображене у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року. Суми непогашеного від`ємного значення були заявлені у деклараціях за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та у зв`язку з відсутністю у позивача можливості, до моменту поновлення його реєстрації платника ПДВ, подання декларацій з ПДВ за період лютий-жовтень 2015 року у встановлені законодавством строки, декларації за цей період були подані ним тільки 21.12.2015 та 23.12.2015. Таким чином, сформовані позивачем показники у декларації з ПДВ за червень 2015 року мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в яких він просив їх скасувати, у задоволені позову відмовити, зазначаючи що у разі анулювання реєстрації особи платником ПДВ за ініціативою контролюючого органу, то така особа з цього моменту і до прийняття судом рішення про скасування відповідного рішення контролюючого органу втрачає право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування, і податкову звітність у зазначений період не подає, а тому вважає, що підстави для збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з лютого 2015 року по червень 2015 року відсутні. В письмовому запереченні, який надійшов ще до Вищого адміністративного суду України відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без змін, а оскаржувані нею рішення - без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що рішенням ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.01.2015 №9 було анульовано ТОВ «Завод кормових добавок» реєстрацію платника ПДВ. ТОВ «Завод кормових добавок» не погодившись з рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ оскаржило його у судовому порядку.
Встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 по справі №804/3047/15, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 року залишена без змін, визнано протиправними дії Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Садиленко Олени Володимирівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 27.01.2015 №12241440016029339 «Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «Завод кормових добавок»; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області №9 від 29.01.2015 про анулювання реєстрації платника ПДІ щодо ТОВ «Завод кормових добавок».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2015 №К/800/39238/15 по справі №804/3047/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надіслано позивачу лист від 09.12.2015 №11229/10/04-61-11-01, яким повідомлено про відновлення 04.12.2015 реєстрації ТОВ «Завод кормових добавок» платником ПДВ з дати реєстрації - 18.09.2006 та індивідуальним податковим номером платника ПДВ - 345886004615.
Станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, позивач мав непогашене від`ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 2408201 грн., яке було сформовано до 01.02.2015 та відображене у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Також позивачем було подано податкові декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та сума, на яку збільшується сума податкового кредиту, була перенесена у рядок 20.2 та рядок 24 декларації за липень 2015 року, у декларації включено суми непогашеного від`ємного значення.
Окрім того ТОВ «Завод кормових добавок» звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з заявою про збільшення реєстраційної суми ПДВ. Листом №3372/10/04-36-12-01-16 від 10.06.2016 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області відмовлено у занесенні від`ємного значення до системи електронного адміністрування ПДВ, яке здійснювалося лише згідно податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року, та погодилось зі збереженням права ТОВ «Завод кормових добавок» на врахування залишку від`ємного значення за податковою декларацією з ПДВ за останній звітний період до скасування його реєстрації (січень 2015 року), у зв`язку з тим, що дата реєстрації підприємства як платника ПДВ після його відновлення за рішенням суду не змінилася.
02.02.2016 ТОВ «Завод кормових добавок» було направлено до ДФС України звернення щодо можливості врахування непогашеної суми від`ємного значення податку попередніх звітних періодів при обрахунку суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування.
Листом від 25.03.2016 №6555/6/9999/903-02-15 ДФС України повідомила позивача, що після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення, що задекларована платником податків включно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, та не перераховується надалі у зв`язку з уточненням показників такої звітності.
Не погоджуючись із бездіяльністю до ДФС, в частині відновлення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування, на яку платних може реєструвати податкові накладні, позивач звернувся до суду з позовом, який був задоволений з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01 січня 2015 року.
Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.
На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно пункту 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.
Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку №569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.
Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VIII, яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.
Як вже згадувалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство подало до Інспекції податкові декларації з ПДВ за лютий - жовтень 2015 року, в якій задекларовано непогашене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Обставин невизнання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ податковою звітністю або ж встановлення невідповідності задекларованих Товариством показників судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідачі на такі не посилалися.
Причиною ж невідображення у системі електронного адміністрування ПДВ задекларованої позивачем у декларації з ПДВ за червень 2015 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), слугував факт анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ за рішенням Інспекції від 29.01.2015 №9.
У зв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з приписами частини першої статті 72 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Водночас рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За встановлених у цій справі обставин набрання законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 у справі №804/3047/15, у відповідності до якої визнано протиправними та скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ від 24.03.2015 №9, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податкова декларація за червень 2015 року, подана позивачем до податкового органу, є податковою звітністю з ПДВ, а отже сформовані у ній показники мали б бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення. Нездійснення таких дій свідчить про допущення протиправної бездіяльності.
До аналогічного висновку під час оцінки релевантних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2020 року, м. Київ, справа № 804/3109/16, адміністративне провадження № К/9901/37886/18. Наведені ж у касаційній скарзі доводи ДФС не спростовують висновків суду попередніх інстанцій, а також не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення процесуальних норм.
згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 344 345 349 350 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 - без змін.
2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк