ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 804/6090/16

касаційне провадження № К/9901/4666/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (суддя - Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (головуючий суддя - Коршун А.О., судді - Чередниченко В.Є., Панченко О.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило: визнати бездіяльність Інспекції протиправною і не законною щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу Товариства із податку на землю за 2002-2003 роки у сумі 1117581,33 грн, який виник до 01.01.2004 (розстроченого згідно з договором від 26.09.2014 №1); зобов`язати Інспекцію вчинити дії, а саме: прийняти рішення про списання безнадійного (розстроченого згідно договору від 26.09.2014 №1) податкового боргу Товариства з податку на землю за 2002-2003 роки у сумі 1117581,33 грн, який виник до 01.01.2004; внести до Інформаційної системи податкового органу відповідні зміни.

В обґрунтування позову позивач посилається на приписи Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого спільним наказами ДПА України від 14.04.2001 №103 та Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, та зазначає, що станом на день звернення із заявою про списання безнадійного боргу, минув строк давності, встановлений законом для стягнення вказаного податкового боргу, а отже є всі підстави для прийняття відповідачем рішення про списання даного податкового боргу як безнадійного. Також позивач зазначає, що у зв`язку з набранням чинності постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі №2а/0470/4865/11 про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 1 005 953,45 грн, 26.09.2014 між сторонами укладено договір про реструктуризацію податкового боргу №1 шляхом розстрочення податкового боргу на загальну суму 1 174 772,53 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо розгляду заяви Товариства про списання податкового боргу із податку на землю від 14.06.2016 №1084/07, зобов`язав Інспекцію розглянути заяву Товариства про списання податкового боргу із податку на землю від 14.06.2016 №1084/07. В задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судами частині, суди дійшли висновку, що за результатами розгляду письмової заяви платника та доданих документів, у разі наявності законодавчо визначених підстав, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, та за наявності рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків. У разі відсутності законодавчо встановлених підстав визнання податкового боргу безнадійним, контролюючий орган має відмовити у списані безнадійного податкового боргу. Проте, контролюючим органом жодних доказів прийняття будь-якого рішення з приводу поданої заяви про списання податкового боргу із податку на землю від 14.06.2016 №1084/07, суду не надано, що свідчить про бездіяльність відносно вирішення порушеного у зверненні питання списання безнадійного податкового боргу.

Інспекція подала до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, відповідач доводить відсутність правових підстав для списання податкового боргу позивача як безнадійного, оскільки підписавши договір про реструктуризацію податкового боргу від 26.09.2014 №1 платник податків перервав перебіг позовної давності, після чого перебіг позовної давності починається заново.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 25.07.2023.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивачем у справі було подано до контролюючого органу податкові розрахунки по земельному податку за 2005-2010 роки, у яких самостійно визначено до сплати податкові зобов`язання зі сплати земельного податку. Внаслідок несплати зазначених податкових зобов`язань у позивача утворилась заборгованість, з метою стягнення якої, контролюючий орган звертався до суду.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі №2а/0470/4865/11 за позовом Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (правонаступник - ПАТ «Дніпровська теплоелектроцентраль») про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 1 005 953,45 грн, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, позов задоволено, було стягнуто податковий борг у розмірі 1 005 953,45 грн за період 2002-2004 роки.

У зв`язку з набранням законної сили 15.07.2014 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі №2а/0470/4865/11, між позивачем та контролюючим органом було укладено договір про реструктуризацію податкового боргу від 26.09.2014 №1, за умовами якого орган Міндоходів реструктурує платнику податковий борг шляхом розстрочення на загальну суму 1 174 772,53 грн, платежем терміном з 26.09.2014 до 26.08.2034 з відстрочкою погашення на перші два роки дії договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частинами, реструктуризації підлягає основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), що залишився непогашеним після застосування механізму взаєморозрахунків, передбачених Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу», сума договору складається з наступних податків: частина чистого прибутку у сумі 103 409,59 грн, земельний податок з юридичних осіб у сумі 1 071 362,94 грн, терміни сплати наведені у додатку 1 до договору.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 скасовані постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 у справі №2а/0470/4865/11 та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Інспекції до Товариства про стягнення податкового боргу відмовлено. Вказане судове рішення мотивоване тим, що сума заборгованості зі сплати земельного податку, заявлена до стягнення податковим органом, утворилась до 01.01.2004, а з урахуванням норм Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 31.12.2010, передбачено, що списанню підлягає податковий борг платника податків, щодо якого минув термін позовної давності 1095 календарних днів, на момент звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу такий борг є безнадійним, а тому підлягає списанню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, на підставі вищезазначеної постанови Вищого адміністративного суду України, статті 102 ПК України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 «Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» позивач 14.06.2016 звернувся до відповідача із заявою про списання податкового боргу із податку на землю №1084/07, у якій Товариство просило прийняти рішення про списання безнадійного (розстроченого згідно договору від 26.09.2014 №1) податкового боргу із податку на землю за 2002-2003 роки у сумі 1 117 581,33 грн, який виник до 01.01.2004, а також просило внести відповідні зміни до договору про реструктуризацію (розстрочення) податкового боргу та внести до Інформаційної системи податкового органу відповідні зміни, однак, станом на момент звернення позивача до суду із цим позовом, відповіді податкового органу щодо прийняття або відмови у прийнятті рішення про списання безнадійного (розстроченого) податкового боргу на адресу Товариства не надходило.

Надаючи оцінку правомірності діям відповідача та прийняття ним оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.

До 01.01.2011 порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу регулювався Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181-ІІІ).

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181-ІІІ визначено, що у разі коли податкове зобов`язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов`язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Відповідно до підпункту 18.2.1 статті 18 Закону №2181-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення боргу), підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

З 01.01.2011 порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу врегульовано положеннями ПК України.

За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №577).

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 17.02.2022 у справі №820/6713/17.

Однак, як встановлено судами, Інспекція не приймала будь-якого рішення стосовно розгляду заяви Товариства від 14.06.2016 №1084/07 про списання податкового боргу із податку на землю.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені у даній справі фактичні обставини, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законами України, повинен розглянути письмову заяву платника та додані до неї документи, та у разі наявності законодавчо визначених підстав, прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу і при наявності такого рішення вирішити питання щодо скасування розстрочення (відстрочення) та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків, шляхом прийняття відповідного рішення, або, в разі відсутності законодавчо визначених підстав для списання безнадійного податкового боргу, відповідач має відмовити у такому списанні, що не було здійснено відповідачем і є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо розгляду заяви Товариства про списання податкового боргу із податку на землю від 14.06.2016 №1084/07 та зобов`язання Інспекцію розглянути зазначену заяву Товариства.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 КАС України (у редакції на час прийняття судами рішень).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк