ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №804/7047/17
адміністративне провадження №К/9901/53733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2017, ухвалене у складі головуючого судді Букіної Л.Є. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018, прийняту у складі колегії суддів: Шальєва В.А. (головуючий), Білак С.В., Олефіренко Н.А.
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просила суд:
1.1. - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Дніпропетровській області по неведенню табелів обліку служби в понаднормовий час, а також незабезпеченню ведення табелів обліку служби в понаднормовий час підконтрольними йому територіальними підрозділами (відділеннями) поліції;
1.2. - зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області вести табелі обліку служби в понаднормовий час, підконтрольними йому територіальними підрозділами (відділеннями) поліції.
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» зазначила, що відповідач та підконтрольні йому територіальні підрозділи (відділення) поліції, у порушення приписів статті 65 КЗпП України, безпідставно не ведуть табелі обліку служби в понаднормовий час.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 26.01.2016 № 150 «Про затвердження розпорядку дня управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровський області та інших його структурних, відокремлених підрозділів, порядку компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний) час, у вихідні, святкові та неробочі дні» визначено, зокрема порядок компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний) час, у вихідні, святкові та неробочі дні.
4. Вказаний наказ втратив чинність згідно із наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 року № 2786.
5. 09.12.2016 Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» подала до ГУНП в Дніпропетровській області запит з питання надання завірених копій табелів обліку служби в понаднормовий час на працівників Центрального відділення поліції Дніпровського відділу поліції, передбачених наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 26.01.2016 № 150, починаючи з 18.08.2016 по 08.12.2016.
6. Листом від 15.12.2016 ГУНП в Дніпропетровській області надало відповідь № 37/8-2039, в якій зазначено про неможливість надання запитуваних документів у зв`язку із тим, що наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 26.01.2016 № 150 втратив чинність.
7. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 в справі № 804/238/17, якою змінено судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 в частині обґрунтування висновків суду, встановлено, що в діях ГУНП в Дніпропетровській області відсутня протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на запит профспілки, а позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушених прав працівників поліції. При цьому суд встановив, що ГУНП в Дніпропетровській області не могло надати запитувані документи у зв`язку з їх відсутністю.
8. Уважаючи, що відповідач безпідставно не веде облік надурочних робіт на кожного працівника, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулася до суду із цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.12.2017 у задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи у задоволенні позову цей суд виходив із того, що членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним та не пов`язане з професійною (галузевою) належністю, а тому у розумінні приписів частини 11 статті 62 та частин 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції. Крім того, між позивачем та ГУНП в Дніпропетровській області колективний договір не укладався, тому суд уважає недоведеним, що заявлений адміністративний позов подано в інтересах членів профспілки.
11. Також суд першої інстанції зауважив, що ним не встановлено порушення прав та інтересів безпосередньо позивача - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни»; натомість позивачем не доведено, що він звернувся до суду з метою забезпечення дотримання суб`єктом владних повноважень чинного законодавства - ГУНП в Дніпропетровській області та підконтрольним йому територіальним підрозділам (відділенням) поліції прав та інтересів членів профспілки, оскільки зі змісту позову не вбачається порушення прав та інтересів членів Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» - працівників поліції. Крім того, матеріали справи не містять доказів порушення прав працівників поліції в частині незабезпечення їх компенсацією за службу в понаднормовий робочий час.
12. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.05.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
14. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що відповідно до вимог статті 65 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен вести облік понадурочних робіт кожного працівника. У зв`язку з тим, що ГУНП в Дніпропетровській області не дотримується вимог чинного законодавства, а також не контролює це дотримання підконтрольними йому територіальними підрозділами (відділеннями) поліції з питань ведення обліку надурочних робіт поліцейських, порушуються права членів Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», а тому порушуються права безпосередньо і профспілки.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, винесені на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045-XIV) встановлено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
18. За приписами частини першої статті 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
19. Частиною першою статті 6 Закону № 1045-XIV передбачено, що громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу вступати до профспілок на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.
20. Частиною другою статті 11 Закону № 1045-XIV встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.
21. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1045-XIV профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.
22. Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1045-XIV представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
23. Колективний договір - це основний інструмент захисту забезпечення прав та інтересів працівників. Він укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця.
24. Статтею 3 Закону № 1045-XIV визначено сферу дії цього закону, яка поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
25. Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.
26. Так, частинами першою-другою статті 104 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
27. Частиною одинадцятою статті 62 цього Закону встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.
28. Статтею 91 Закону № 580-VІІІ встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
29. Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
30. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.
31. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
VI. Оцінка Верховного Суду
32. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо протиправної бездіяльності ГУНП у Дніпропетровській області по неведенню табелів обліку служби в понаднормовий час.
33. Як убачається з матеріалів справи Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулася до суду з цим позовом оскільки вважає, що ГУНП у Дніпроперовській області та його територіальні підрозділи безпідставно не ведуть табелі обліку служби в понаднормовий час чим порушуються права її членів та самої профспілки.
34. Відповідно до частини одинадцятої статті 62 Закону Закону № 580-VIII установлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.
35. Частинами першою-другою статті 104 Закону № 580-VIII передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
36. Згідно з пунктом першим частини першої статті 1 Закону 1045-XIV професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
37. Частиною другою статті 11 Закону № 1045-XIV встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.
38. Відповідно до статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.
39. Пунктом 1.5 Статуту визначено, що статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону № 1045-XIV означає, що профспілка об`єднує своїх членів, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб. Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності.
40. Тобто, членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним та не пов`язане з професійною (галузевою) належністю.
41. Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1045-XIV представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
42. Колективний договір - це основний інструмент захисту забезпечення прав та інтересів працівників. Він укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця.
43. У своєму рішенні від 29.10.1998 у справі № 14-рп/98 Конституційний Суд України вказав, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.
44. Судами попередніх інстанцій установлено, що між Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» та ГУНП в Дніпропетровській області колективний договір не укладався. Також зі Статуту позивача не вбачається належності профспілки до ГУНП в Дніпропетровській області.
45. Отже, Верховний Суд підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що Первинна професійна спілка ««Правозахисники країни»» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів частини одинадцятої статті 62 та частин першої-другої статті 104 Закону № 580-VIII, що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.
46. Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 804/2581/16.
47. У той же час, судами не встановлено, а позивачем не доведено порушення прав та інтересів безпосередньо позивача - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» та те, що він звернувся до суду з метою забезпечення дотримання суб`єктом владних повноважень чинного законодавства - ГУНП в Дніпропетровській області та підконтрольним йому територіальним підрозділам (відділенням) поліції прав та інтересів членів профспілки, оскільки зі змісту позову не вбачається порушення прав та інтересів членів Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» - працівників поліції. Крім того, матеріали справи не містять доказів порушення прав працівників поліції в частині незабезпечення їх компенсацією за службу в понаднормовий робочий час.
48. З аналізу наведеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
49. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки установлених судами обставин справи.
50. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
51. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
53. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко