ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 804/772/16

касаційне провадження № К/9901/33096/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 (суддя - Турлакова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених коштів,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі у тексті - Інспекція, відповідач, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі у тексті - Казначейство), у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн та не направлення його для виконання Казначейству; зобов`язати Інспекцію подати до Казначейства висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн з Державного бюджету України; стягнути з Державного бюджету України через Казначейство суму надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 339 335, 00 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на наявність у нього переплати з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн, яку просило повернути на поточний рахунок Товариства відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим зверталось до податкового органу з відповідною заявою, проте Інспекція не здійснила будь-яких дій, спрямованих на повернення Товариству наявної у нього переплати з податку на прибуток підприємств.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн, зобов`язав Інспекцію підготувати та направити Казначейству висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн з Державного бюджету України, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: податковий орган не виконав покладеного на нього чинним законодавством обов`язку щодо надання органу казначейства висновку про повернення платнику податків суми переплати з податку на прибуток, з урахуванням того, що наявність у Товариства переплати з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн підтверджена актами звірення розрахунків платника з бюджетом і податковим органом не заперечувалась, що призвело до порушення права Товариства на вільне користування своїми коштами.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.08.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: вимог статей 43, 57 ПК України, статей 7 9 86 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що листом від 29.10.2015 Інспекція не відмовляла Товариству у повернені суми надміру сплаченого податку на прибуток підприємств, а повідомила, що платник податку має право подати заяву до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, за висновком якого Державна казначейська служба України повертає кошти.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 22.11.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди установили, що за підсумками 2013 року у Товариства (головне підприємство) виникла переплата по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств в розмірі «-25 958 020, 00 грн» (рядок 14 декларації з податку на прибуток за 2013 рік), що була подана до Інспекції 07.03.2014.

З акту звірки від 24.01.2014 № 6686-20 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 підписаного Інспекцією та Товариством вбачається, що розмір переплати становить 25 958 022, 00 грн, що не заперечувалось Інспекцією.

02.03.2015 Товариство засобами електронної пошти подало декларацію з податку на прибуток за 2014 рік до Інспекції, в якій за підсумками 2014 року у Товариства (головне підприємство) виникла переплата з податку на прибуток в розмірі «-4 851 059, 00 грн». Джерелом формування переплати слугувала сплата протягом 2014 року щомісячних авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 231 752, 00 грн в січні та лютому 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 626 від 24.01.2014 та № 1707 від 28.02.2014. В інших місяцях в рахунок сплати була використана переплата авансових внесків з податку на прибуток, що виникла за результатами декларування за 2013 рік.

З акту звірки від 13.10.2015 №3370-20 за період з 01.01.2015 по 12.10.2015 вбачається, що розмір переплати за даними Товариства становить «-10 033 699, 00 грн, тоді як за даними Інспекції «-9 284 765, 00 грн».

Розбіжність в акті звірки в сумі 748 934, 00 грн виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

30.09.2015 Товариство звернулося до Інспекції із заявою про повернення суми переплати на поточний рахунок.

Листом від 26.10.2015 №11698/10/28-01-20-03-23 Інспекція повідомила Товариство, що нерівномірний рівень сплати податку на прибуток призводить до зменшення надходжень до Державного бюджету України та, відповідно, обумовлює зменшення субвенцій, які надходять до бюджетів регіонів та направлені на реалізацію багатьох соціальних програм та запропонувала звернутися до відділу обліку та звітності на звірку стану розрахунків з бюджетом.

Протягом 2015 року за результатами проведення звірки стану розрахунків Товариство (головне підприємство) з податковим органом підписано три акти звірки: від 07.04.2015 №924-20 за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 (1 квартал 2015 року) на суму 10 110 907, 00 грн; від 08.07.2015 № 2222-20 за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 (півріччя 2015 року) на суму 10 072 303, 00 грн; від 13.10.2015 № 3370-20 за період з 01.01.2015 до 12.10.2015 (9 місяців 2015 року) на суму 10 033 699, 00 грн.

Листом від 30.09.2015 № 11/12-0249 Товариство звернулось до Державної фіскальної служби України, з проханням повернути надміру сплачені суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на поточний рахунок.

За наслідками розгляду даного листа Державна фіскальна служба України листом від 29.10.2015 повідомила, що платник податку має право подати заяву до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, за висновком якого Державна казначейська служба України повертає кошти.

Жодних дій щодо повернення коштів податковим органом на момент звернення позивача до суду не здійснено.

Судовими інстанціями установлено, що у Товариства обліковувалась непокрита податковими зобов`язаннями сума авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн, яка виникла у зв`язку з перерахуванням Товариством авансових внесків до Державного бюджету України, з огляду на що сплачені Товариством у вказаних податкових періодах авансові внески з податку на прибуток є сумою надміру сплаченого грошового зобов`язання у розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Також, судами було установлено, що Інспекція не виконала покладених на неї чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення Товариству суми переплати з податку на прибуток. Наявність у інтегрованій картці Товариства переплати з податку на прибуток підприємств була підтверджена Інспекцією у актах звірення розрахунків платника з бюджетом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань встановлений статтею 43 ПК України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що обов`язковою умовою для подання Інспекцією органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення коштів, є подання платником податків податковому органу заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

У справі, що розглядається, суди установили, що право на повернення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток виникло у Товариства на підставі сплачених авансових внесків з податку на прибуток, а також заяви позивача про повернення наявної у Товариства переплати у розмірі 1 339 335, 00 грн. Факт існування у Товариства переплати з податку на прибуток підприємства у зазначеному розмірі підтверджено актами звірення розрахунків платника з бюджетом.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 був затверджений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок 787), який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Пунктом 12 цього Порядку встановлено, що органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку: 1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п`яти робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами; 2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків, зокрема, за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм та із врахування встановленого судами попередніх інстанцій права Товариства на повернення наявної у неї суми надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 1 339 335, 00 грн, а також невиконання Інспекцією покладеного на неї законодавством обов`язку щодо подання до органу Казначейства висновку про повернення надміру сплаченого податку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання протиправною бездіяльність Інспекції щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн, зобов`язав Інспекцію підготувати та направити Казначейству висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк