ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 804/8302/17

адміністративне провадження № К/9901/56496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018, ухвалене у складі головуючого судді Царікової О.В., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018, прийняту у складі колегії суддів: Бишевської Н.А. (головуючий), Добродняк Ю.І., Семененко Я.В.

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (далі - ГУНП у Дніпропетровській області), в якому просив суд:

1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713, яким за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, на начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

1.2. - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП;

1.3. - стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28.11.2017 по дату поновлення на посаді.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 послався на безпідставність та необґрунтованість притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки підставою для звільнення стало порушення кримінального провадження за вчинення корупційного правопорушення. Проте, на час звільнення позивача зі служби розслідування означеного кримінального провадження не закінчено та вироку суду про визнання ОСОБА_1 винним, не постановлено. Таким чином, без вироку суду в кримінальній справі позивача фактично визнано винним в інкримінованому йому діянні та звільнено зі служби, у той час як статтею 62 Конституції України гарантований принцип презумпції невинуватості. Окрім того, позивач вказав, що відповідачем під час службового розслідування не встановлено факту вчинення позивачем будь-яких інших дій, які б виходили за межі висунутої підозри про вчинення кримінального правопорушення.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.12.2016 №352 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», підполковника поліції ОСОБА_1 призначено начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського відділу поліції.

4. Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено заступника начальника ДКЗ - Начальника УІОС Національної поліції України полковника поліції Хоменка О.В. шляхом направлення спецповідомлення від 24.10.2017 № 18/21-138 про обставини відкриття кримінального провадження №42017040010000112 за частиною третьою статті 368 КК України.

5. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 25.10.2017 №4360 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , результати якого викладені у висновку від 17.11.2017.

6. Згідно з висновком про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 встановлено, що 28.04.2017 військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України за заявами громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 42017040010000112 за частиною третьою статті 368 КК України за фактом вимагання начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 та старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №4 УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НПУ підполковником поліції ОСОБА_4 від заявників неправомірної вигоди за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у рамках кримінального провадження №12016040160000298, відкритого 10.12.2016 СВ Кам`янського ВП ГУНП за частиною другою статті 367 та частиною першою статті 388 КК України та прийняття процесуальних рішень та проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у вказаному провадженні в інтересах ОСОБА_3 з метою повернення йому майнового комплексу Дніпродзержинської швейної фабрики, розташованої за адресою: Дніпрпопетровська область, м. Кам`янське, вул. Спортивна, 36, що на даний час входить до установчого фонду ряду суб`єктів господарювання, пов`язаних із ОСОБА_2 .

7. У ході здійснення кримінального провадження №42017040010000112 встановлено, що 23.10.2017 приблизно о 13.00 знаходячись у м.Дніпро неподалік будинку №13 по вул.Харківська поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , незаконно запропонували громадянину ОСОБА_3 передати їм неправомірну вигоду в сумі 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, повідомивши останньому, що обумовлену суму неправомірної вигоди йому необхідно буде передати посереднику на ім`я ОСОБА_5 у строк до 24.10.2017 у визначені ними час та місці.

8. 24.10.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , залучили до своєї злочинної діяльності в якості посередників невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який представляючись ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_6 засоби зв`язку та інформацію про час та місце зустрічі з ОСОБА_3 , направився з м.Кам`янське Дніпропетровської області до м. Дніпро, де поблизу магазину «Ля Сільпо», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно о 14.36 зустрівся з останнім. Під час зустрічі ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 раніше обумовлену з поліцейськими ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суму 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України, станом на 24.10.2017 становило 540000 грн, за прийняття процесуальних рішень та проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12016040160000298 в інтересах ОСОБА_3 з метою повернення йому майнового комплексу Дніпродзержинської швейної фабрики, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що на даний час входить до установчого фонду ряду суб`єктів господарювання, пов`язаних із громадянином ОСОБА_8 ОСОБА_7 в подальшому мав передати отриману неправомірну вигоду, слідуючи злочинному плану поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім`я ОСОБА_6 в районі автозаправки «ОККО» по вул. Запорізьке шосе, м. Дніпро, а той у свою чергу безпосередньо поліцейським ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ..

9. 24.10.2017 підполковника поліції ОСОБА_1 та підполковника поліції ОСОБА_4 затримано у порядку статті 208 КПК України.

10. 25.10.2017 кримінальне провадження №42017040010000112 перекваліфіковане за частиною четвертою статті 368 КК України, в якому зазначено, що начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, за попередньою змовою зі старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №4 УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НПУ підполковником поліції ОСОБА_4 , висунув незаконну вимогу громадянину ОСОБА_3 передати їм неправомірну вигоду у вигляду 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, що є неправомірною вигодою в особливо великому розмірі, за вчинення дій в інтересах останнього в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016040160000298, відкритого СВ Кам`янського ВП ГУНП 10.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 388 та частиною другою статті 367 КК України, з використанням наданої їм влади та службового становища, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

11. 25.10.2017 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України капітаном юстиції Іщенком С.В. у кримінальному провадженні за ознаками частини четвертої статті 368 КК України в порядку статті 278 КПК України складено повідомлення про підозру щодо начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .

12. Позивач в ході проведення службового розслідування від дачі письмових пояснень відмовився, що підтверджується його підписом від 26.10.2017 на бланку пояснень.

13. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.11.2017 №351 о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_1 начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського відділу поліції, звільнено з 28.11.2017 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

14. Указаний наказ прийнятий на реалізацію наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 17.11.2017 № 4713 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції», за яким, зокрема, наказано за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1,2 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно - етичних якостей поліцейського, накладено на начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам`янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

15. Не погодившись з винесеним наказом, уважаючи його протиправним та необґрунтованим позивач вернувся до суду з вимогами про скасування оскаржуваного рішення та поновлення на роботі з виплатою грошового утримання за час вимушеного прогулу.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.03.2018 у задоволенні позову відмовив.

17. Суд першої інстанції виходив із того, що спірним наказом відповідача на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами до професійно-етичних якостей поліцейського. За наслідками службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 встановлено, що всупереч приписам законодавства, що регламентують поведінку поліцейського позивачем вчинено дисциплінарний проступок - вимагання неправомірної вигоди за не притягнення до кримінальної відповідальності особи. За наведених обставин, цей суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність звільнення позивача за порушення службової дисципліни.

18. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.06.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

20. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення порядку проведення службового розслідування та відсутність вироку суду у кримінальному провадженні №42017040010000112.

21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 580-VIII).

24. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

25. Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

26. За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

27. На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

28. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

29. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

30. Закон України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» набрав чинності 07.10.2018. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнято в установленому Законом порядку як нормативно-правовий акт.

31. Разом із тим, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

32. Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» законодавець визначив, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут ОВС).

33. Отже, станом на момент прийняття оскаржуваних наказів діючим був Дисциплінарний статут ОВС, який регулює питання дисципліни поліцейських.

34. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

35. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

36. Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

37. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку (стаття 7 Дисциплінарного статуту ОВС).

38. Системний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту ОВС дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею цього Статуту, у тому числі, щодо дотримання законодавства і неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, закріпленої статтею 64 Закону № 580-VIII.

39. Зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

40. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

41. За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

42. Стаття 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачає, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

43. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

44. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

45. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

46. Із наведених положень статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС слідує, що обставини дисциплінарного проступку підлягають з`ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

VI. Оцінка Верховного Суду

47. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

48. Предметом спору у цій справі є правомірність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам`янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_9 .

49. Так, статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

50. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

51. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

52. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

53. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення (підпункти 2.2.1 та 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції).

54. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку (пункт 2.5 Інструкції).

55. Розділ VІІІ Інструкції містить вимоги щодо оформлення матеріалів службового розслідування. Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа РНС скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

56. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.

57. Проте висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ґрунтується на повідомленні прокуратури Миколаївської області про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

58. Посилаючись виключно на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні та повідомлення про підозру, відповідач дійшов висновку що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження.

59. Колегія суддів зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про наяність підстав для застосування дисциплінарного проступку без оцінки інших доказів, як-то пояснень осіб, які були опитані під час проведення сужбового розслідування.

60. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не перевірив дотримання відповідачем вимог розділу VІІІ Інструкції при складанні висновку службового розслідування, а також дотримання процедури проведення такого розслідування.

61. Крім того, колегія суддів зазанчає, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

62. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

63. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

64. Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності та накладення на них дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника міліції такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ.

65. За таких обставин та правового регулювання, Верховний Суд зазначає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідачем всупереч статті 14 Дисциплінарного статуту та пункту 6 Інструкції № 230 не встановлено наявності вини позивача у скоєнні дисциплінарного порушення, мети та мотивів порушення, обставин, які впливають на ступінь і характер його відповідальності як ті, що її пом`якшують чи обтяжують, причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених збитків.

66. Водночас слід зазначити, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ).

67. Отже, набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення є окремою підставою для звільнення особи зі служби. випадку звільнення відбулось за порушення службової дисципліни, вина у скоєнні проступку встановлюється у визначеному законом порядку, а тому посилання позивача на відсутність судового рішення у кримінальній справі та у зв`язку з цим неможливість проведення службової перевірки на підставі повідомлення прокуратури, є безпідставним.

68. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі №814/334/17, від 29.04.2020 у справі №820/5543/17, від 30.07.2020 у справі №802/1767/17.

69. Частинами першою, третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

70. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обмежилися згодою з висновками службового розслідування без надання йому оцінки на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та не навели обґрунтування наявності ознак такого дисциплінарного проступку.

71. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

73. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

74. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

76. Керуючись статтями 345 353 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,-

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року скасувати, а справу №804/8302/17 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко