ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 804/902/16
адміністративне провадження № К/9901/12865/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/902/16
за адміністративним позовом Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним розпорядження,
за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Р. А. Барановський) від 04 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. Ю. Добродняк, Н. А. Бишевська, Я. В. Семененко) від 06 вересня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 16 лютого 2016 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд (далі - Суд, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області, Держфінінспекція) щодо проведення з 02 листопада 2015 року по 14 грудня 2015 року перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року;
- визнати протиправним розпорядження Держфінінспекції про зупинення Дніпропетровському апеляційному господарському суду операцій з бюджетними коштами № 23 від 10 лютого 2016 року за кодами програмної класифікації видатків та кредитуванню бюджету 05001020 «Здійснення правосуддя апеляційними загальними судами».
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається відсутністю законних підстав для проведення перевірки, оскільки функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції. Крім того, позивач зазначає про відсутність повноважень у ДФІ в Дніпропетровській області приймати в 2016 році оскаржуване розпорядження як захід впливу за порушення, встановлені у 2015 році з огляду на те, що бюджетним періодом для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України є один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, а отже відповідач мав прийняти дане розпорядження у строк до 31 грудня 2015 р. Також позивач вважає відсутніми по суті виявлені ревізією порушення.
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 26 жовтня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
5. Після усунення недоліків вказаної касаційної скарги, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держфінінспекції.
6. 09 березня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 31 січня 2018 року касаційну скаргу Держфінінспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 804/902/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Хохуляк В. В. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Шипуліна Т. М.).
11. 20 серпня 2018 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшов лист щодо розгляду справи, у якому висловлено прохання у найкоротший термін вирішити питання щодо призначення до розгляду касаційної скарги у справі № 804/902/16. Разом з листом скаржником подано клопотання про заміну відповідача у справі правонаступником, шляхом заміни Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на її правонаступника - Східний офіс Держаудитслужби.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 69/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до Cпеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Хохуляка В. В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
14. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд створено відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 року № 511/2001 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України.
16. На адресу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов лист 14 вересня 2015 року № 01-17/852/15 з проханням провести ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду у жовтні 2015 року.
17. Листом від 28 жовтня 2015 року № 04-08/-03-17/9084 відповідач повідомив позивача про проведення позапланової ревізії у термін з 02 листопада 2015 року.
18. На підставі направлення № 1226 від 28 жовтня 2015 року проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року.
19. Ревізію проведено в термін з 02 листопада 2015 року по 14 грудня 2015 року (15 робочих днів), з призупиненням з 09 листопада 2015 року по 17 листопада 2015 року та з 01 грудня 2015 року по 11 грудня 2015 року (для проведення зустрічних звірок) у відповідності до питань програми ревізії, та за результатами позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року складено відповідний Акт № 08-20/20 від 21 грудня 2015 року.
20. Позивач, не погодившись з висновками ревізії, подав заперечення від 04 січня 2016 року № 05-07/4/16 на вищезазначений акт перевірки.
21. Заперечення відповідачем розглянуто, висновки на заперечення до акту ревізії направлено на адресу позивача листом від 25 січня 2016 року за № 04-08-03-17/663, отримані позивачем 27 січня 2016 року.
22. Листом від 29 січня 2016 року № 04-08-03-17/785 відповідачем складено та направлено на адресу позивача вимоги про усунення виявлених ревізією порушень та надано строк до 24 лютого 2016 року для надання інформації щодо вжитих заходів.
23. Також, враховуючи, що під час ревізії не забезпечено усунення виявлених порушень та те, що орган ДФІ може розпочинати проведення реалізації матеріалів ревізії та вжиття інших заходів впливу лише після надання висновків на заперечення, а саме: після 25 січня 2016 року (дата надіслання висновків на заперечення), ДФІ в області прийнято розпорядження від 28 січня 2016 року № 22 про зупинення операцій з бюджетними коштами за КПКВ 0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами», яке надіслано до виконання ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області листом від 29 січня 2016 року № 04-08-05-15/807.
24. Згідно листа ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 05 лютого 2016 року № 07-08/41-1018 у зв`язку з тим, що у 2016 році ДАГС за КПКВ 0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами» рахунки закрито, розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 28 січня 2016 року № 22 не застосовано.
25. Враховуючи зазначене, відповідачем прийнято Розпорядження від 10 лютого 2016 року № 23 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках за КПКВ № 0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами», яке ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області застосовано лише 15 лютого 2016 року.
26. Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведенням перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду та прийнятим Розпорядженням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про протиправність здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності суду Держфінінспекцією та, відповідно, розпорядження останньої про зупинення операцій з бюджетними коштами з огляду на відсутність у відповідача повноваження на проведення перевірки Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
29. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
31. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.
32. Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
33. Зі змісту зазначеного положення Закону № 2939-ХІІ вбачається, що в останньому закріплено вичерпний перелік підконтрольних контрольно-ревізійній службі установ. Серед вказаного переліку судові органи відсутні.
34. Разом з тим, відповідно до Конституції України (статті 6, 126, 129) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Її органи реалізують свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, що означає самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень.
35. Органи судової влади та професійні судді, як носії цієї влади є незалежними. Конституцією України встановлюються гарантії такої незалежності, а особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, закріпленої у статті 126 Конституції України.
36. Суди не є підприємствами чи установами, які входять до сфери управління Державної судової адміністрації України, з урахуванням положень статті 81 Цивільного кодексу України, суди є юридичними особами публічного права.
37. Таким чином, суди, як суб`єкти публічного права не підпадають під суб`єктний склад Закону № 2939-XII, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення ревізій фінансово-господарської діяльності в судах України органами контрольно-ревізійної служби України.
38. Разом з тим, приписами статті 1 «Про судоустрій і статус суддів» 07 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2453-VI) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
39. Згідно пунктом 2 частини другої статті 17 Закону № 2453-VI систему судів загальної юрисдикції складають, зокрема, апеляційні суди.
40. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частина перша стаття 18 вказаного Закону).
41. У відповідності до частин першої, другої, п`ятої статті 145 Закону № 2453-VI фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів;
Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації України.
Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.
42. В свою чергу у частині першій статті 148 Закону № 2453-VI встановлено, що Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
43. Відповідно до положень статті 8 Закону № 2939-XII до основних функцій органу державного фінансового контролю належить:
1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;
3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством..
44. З урахуванням викладеного, Дніпропетровський апеляційний господарський суд є судом загальної юрисдикції, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто є бюджетною установою, фінансове забезпечення, якої організовує Державна судова адміністрація України.
45. При цьому відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України № 12 від 22 жовтня 2010 року, Державна судова адміністрація України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, територіальних управліннях, на підприємствах, що належать до сфери управління ДСА України, аналізує ефективність використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами на основі поданих ними звітів в установленому законодавством порядку.
46. Наказом Державної судової адміністрації України від 04 лютого 2005 року № 11 «Про затвердження інструкції про порядок проведення контрольних заходів контрольно-ревізійним сектором Державної судової адміністрації України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 липня 2005 року № 749/11029 встановлено порядок проведення контрольно-ревізійних заходів.
47. Відтак, Суд вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.
48. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Державної фінансової інспекції не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством, перевірки фінансово-господарської діяльності в господарських судах апеляційної інстанції здійснюються Державною судовою адміністрацією України, через яку фінансуються органи судової влади, а також органами Рахункової палати України.
49. Крім того, Суд зазначає, що судами не було встановлено на підставі наданих доказів з посиланням на норми чинного законодавства, які б зобов`язували відповідача здійснити ревізію установ, підприємств, організацій на підставі звернень та за участі громадян.
50. Водночас, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у справі 2а/0470/9480/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, та яка набрала законної сили.
51. Судами встановлено, що вказаною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у справі № 2а/0470/9480/11 за результатами розгляду справи за участю Дніпропетровського апеляційного господарського суду та Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (яке реорганізовано у ДФІ в Дніпропетровській області) встановлено, що Суд є бюджетною установою, проте не є підконтрольним об`єктом органів державної контрольно-ревізійної служби України.
52. Врахування цих судових рішень під час розгляду цієї справи, лише додатково підтвердило правомірність прийнятих оскаржуваних скаржником судових рішень. Суть правового регулювання щодо підзвітності та підконтрольності судів, не зважаючи на реорганізацію органу КРУ на ДФІ, не змінилась.
53. Відтак, зважаючи на встановлені судами на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв`язку доказів фактичні обставини цієї справи, Верховний Суд погоджується з позицією судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог Дніпропетровського апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій ДФІ в Дніпропетровській області щодо проведення з 02 листопада 2015 року по 14 грудня 2015 року перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року, і, як наслідок, визнання протиправним розпорядження ДФІ в Дніпропетровський області щодо зупинення операцій з бюджетними коштами № 23 від 10 лютого 2016 року.
54. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
55. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
56. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
57. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.
58. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
59. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
60. З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне замінити Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області її правонаступником - Східним офісом Держаудитслужби.
61. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Допустити заміну відповідача (Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області) його правонаступником - Східний офіс Держаудитслужби.
Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 804/2054/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов