ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 804/9172/16
адміністративне провадження № К/9901/31353/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ»
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (головуючий суддя - Божко Л.А.)
у справі № 804/9172/16
за позовом Приватного підприємства «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ»
до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Приватне підприємство «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» (далі - позивач, платник, Підприємство, ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач 1, контролюючий орган, ГУ ДФС у Харківській області), Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2, ДПІ у Жовтневому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач 1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з огляду на невідповідність її вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною до 15.12.2017) та зобов`язано ГУ ДФС у Харківській області усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1760,00 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 03 травня 2015 року відповідач 1 подав заяву, до якої додав оригінал платіжного доручення від 19.04.2017 № 837 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі № 804/9172/16 у розмірі 1760,00 грн.
Вважаючи, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року прийнята судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою апеляційну скаргу залишити без руху та зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області усунути недоліки апеляційної скарги, надавши суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 180474,67 грн. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі № 804/9172/16 складає 180474,67 грн, а не 1760,00 грн, як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
07 липня 2017 року від відповідача 1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких контролюючий орган зазначає про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 185 КАС України (далі - КАС України, тут і надалі в редакції, чинній на момент вирішення справи судами) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (частина третя статті 189 КАС України).
Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що була чинною на момент звернення до суду з цим адміністративним позовом) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 3 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що була чинною на момент подання апеляційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 180474,67 грн (10937858,50*1,5%*110%).
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000441460 від 22 вересня 2016 року, прийняте ГУ ДФС у Харківській області, в частині визначення ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» грошового зобов`язання за платежем: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за основним грошовим зобов`язанням - 8726250,41 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2181562,60 грн.
Отже, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача в частині визначення Підприємству суми грошового зобов`язання у розмірі 10907813,01 грн.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року має розраховуватися саме з цієї суми та мала становити 179978,92 грн (10907813,01*1,5%*110%).
Суд касаційної інстанції погоджується з доводами Підприємства про неправильність наведеного в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року розрахунку належної до сплати суми судового збору.
Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року було відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача 1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - без змін.
За таких обставин відсутні підстави для направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного підприємства «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова