ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №804/9265/14

адміністративне провадження №К/9901/26104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдія» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 (суддя - Озерянська С.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі № 804/9265/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдія» до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гільдія» (далі - ТОВ «Гільдія») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральної ОДПІ) від 16.05.2014 № 0001362201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016, в позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з протиправності формування позивачем податкового кредиту по господарській операції, реальний характер якої не доведено, оскільки відсутні докази використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» колінчастого валу, не встановлено технічні можливості позивача та його контрагента щодо транспортування даного валу через його надто велику вагу, а первинні документи, надані позивачем, містять багато недоліків та не можуть в повному обсягу підтвердити реальність здійснюваної господарської діяльності.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Гільдія» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, ТОВ «Гільдія» зазначає, що в матеріалах справи містяться всі необхідні первинні документи, що свідчать про дотримання позивачем усіх вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами укладеного правочину; відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Криворізька центральної ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Криворізькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ГІЛЬДІЯ» щодо документального підтвердження господарських відносин із суб`єктами господарської діяльності: ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» за період з 01.06.2012 по 30.06.2012.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №478/04-81-22-01/20275360, в якому відображено висновок про порушення ТОВ «ГІЛЬДІЯ» частин 1, 5 статті 203, статей 228 234 664 Цивільного кодексу України; пунктів 198.6, 198.3 статті 198, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1., 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, внаслідок чого ТОВ «ГІЛЬДІЯ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 66666,67 грн. за червень 2012 року, з огляду на непідтвердження реальності здійсненого правочину з ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» в червні 2012 року.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 0001362201, згідно з яким ТОВ «ГІЛЬДІЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 100000,50 грн., з яких 66667,00 грн. - за основним платежем, 33333,50 грн. - за штрафними санкціями.

В силу приписів статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Наведені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, між ТОВ «ГІЛЬДІЯ» та ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» 11.06.2012 укладено договір купівлі - продажу № 11/06, згідно якого ТОВ «ГІЛЬДІЯ» (покупець) зобов`язується прийняти товар, а саме вал колінчастий ПД 1М (Д50) і своєчасно здійснити оплату на умовах договору. Вал колінчастий ПД 1М (Д50), згідно умов договору, у кількості 1 штука вартістю 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано суду копії наступних первинних документів: договору купівлі-продажу № 11/06 від 11.06.2012, видаткової накладної, рахунку-фактури та податкової накладної від 11.06.2012 № 544, договору № 10-01 від 10.01.2011 про надання транспортних послуг, укладеного між ТОВ «Гільдія» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 , товарно-транспортної накладної від 11.06.2012, акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.06.2012 наданих у доказ транспортування колінчастого валу.

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із зазначеним підприємством суди попередніх інстанцій встановили, що вони не підтверджують реального виконання господарської операції, оскільки складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарська операція реально відбулася і тягне настання реальних правових наслідків.

Так, видаткова накладна не містить прізвища та посад осіб, які підписали документ що не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищевказаної ТТН пункт навантаження - м.Дніпропетровськ та пункт розвантаження - м.Дніпропетровськ, транспортування здійснюється транспортним засобом ЗИЛ НОМЕР_1 , згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від зазначений транспортний засіб 11.06.2012 за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Дніпропетровськ виконав пробіг у 7,1 км на загальну суму 29,82 грн.

При цьому вал колінчастий ПДГ 1М (Д50) згідно технічної документації має вагу 1780 кг, тобто для його завантаження та розвантаження необхідним є застосування навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів (пристроїв), що скаржником не заперечується.

Разом з тим, допитаним судом першої інстанції свідок ОСОБА_1 , який за вищевказаними документами, здійснював транспортування колінчастого валу, не було надано чіткої відповіді на питання щодо навантаження зазначеного товару, а також свідок не дав конкретної відповіді про місцезнаходження пункту відвантаження товару.

На підтвердження використання валу колінчастого ПДГ 1М (Д50) у власній господарській діяльності позивачем надано копії наступних документальних доказів:

договору підряду від 01.05.2012, укладеного між ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (замовник) та ТОВ «Гільдія» (підрядник), за умовами якого підряднику доручено виконати своїми силами роботи по ТР-3 тепловозу ТЕМ-2 № 2191; об`єм та список робіт, які повинен виконати підрядник визначається на підставі Технічних вимог (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору; вартість робіт є приблизною та визначається на підставі кошторисно-фінансового розрахунку (додаток № 2), який є невід`ємною частиною договору, та становить 1782242,12 грн.; ремонт здійснюється за адресою місто Дніпропетровськ, вул.Автотранспортна, 9;

звідної калькуляції ремонту тепловозу ТЕМ-2 в обсязі ТР-3, та калькуляції № 1 від 02.02.2012, згідно яких вартість робіт з ремонту тепловозу ТЕМ-2 складає 1782242,11 грн., що складається, зокрема, з покупних і комплектуючих виробів (запасні частини, вузли і комплектуючі);

розшифровки з запасних частин, вузлів і комплектуючих для ремонту ТЕМ-2 в обсязі ТР-3, яка є додатком № 1 до калькуляції № 1 від 02.02.2012; кошторису, за яким загальна сума складає 1782 242,11 грн.; гарантійного листа ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» № 10/56 від 02.02.2012; акту виконаних робіт по ремонту тепловозу ТЕМ-2 № 2191 в обсязі ТР-3 № 20 від 27.06.2012 на загальну суму робіт 1782242,11 грн.; податкової накладної № 38 від 30.06.2012, виписаної ТОВ «Гільдія».

договору оренди нежилого приміщення № 30/03-12 від 30.03.2012, укладеного між ТОВ «ДП «Залізничник» (орендодавець) та ТОВ «Гільдія» (орендар), за умовами якого орендар прийняв у тимчасове користування ремонтне стійло площею 125 кв. м у будівлі депо (ДП «Залізничник») для ремонту тепловозу ТЕМ-2 № 2191, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Автотранспортна, 8; рахунку № 44 від 26.06.2012 для оплати оренди, акт прийому-передачі зазначеного приміщення орендодавцю від 27.06.2012 (тобто повернення орендарем після оренди нежитлового приміщення).

Однак, в ході судового розгляду, не віднайшов підтвердження використання валу колінчатого ПД 1М (Д50) у власній господарській діяльності ТОВ «ГІЛЬДІЯ» оскільки, на умовах договору підряду від 01.05.2012 ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» було поручено виконати роботи по ТР - 3 тепловоза ТЕМ - 2 № 2191 за об`ємом та переліком робіт, які повинні бути виконані, на підставі Технічних вимог, що є додатком № 1 до договору та є невід`ємною її частиною.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДІЯ» не були надані зазначені технічні вимоги ані під час перевірки, ані під час судового розгляду.

Акт приймання-передавання тепловозу в ремонт складено 28.03.2012, в той час як сам договір на здійснення ремонту укладено лише 01.05.2012, а договір оренди ремонтного стійла 30.03.2012. Акт приймання-передавання тепловозу з ремонту складено 09.08.2012, в той час як приймання передавання орендованого ремонтного стійла підписано вже 27.06.2012. Акти не містить підписів посадових осіб та печаток, а має лише підписи машиністів.

Копія акту виконаних робіт, за договором підряду з ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», від 27.06.2012 № 20 не містить інформацію про використані запчастини та комплектуючі.

Отже, враховуючи сукупний аналіз наведених вище обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдія» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду