ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 805/1315/16
адміністративне провадження № К/9901/41314/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у Харківській області)
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (Суддя: Кірієнко В.О.),
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (Судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.),
у справі №805/1315/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядька»
до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Шахта ім. О.Ф.Засядька» (далі - позивач, ПАТ «Шахта ім. О.Ф.Засядька) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Слобожанська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2016 року №0000261503, №0000271503, №0000281503, №0000291503 (т. 1 а.с. 4-12).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено (т. 1 а.с. 190-193, т. 2 48-50).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, з огляду на порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами, передбачених вимогами п. 257.4 статті 257 ПК України за І і ІІ квартал 2015 року, що зафіксовано актом перевірки № 19/20-11-1503-35/00174846 від 14.01.2016 року, а також посилався на те, що податкові зобов`язання є узгодженими і додатково вказував про те, що позивач, вважаючи що форма декларації не містить графи для визначення авансових внесків, передбачених п. 46.4 статті 46 ПК України доповнень до контролюючого органу не подавав. Отже, відповідачем в автоматичному режимі визначалися суми щомісячних авансових внесків із суми узгодженого податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний квартал. Більш детальніше в доводах касаційної скарги відповідач посилався на те, що позивач сплачував своєчасно авансові внески (по 1/3), але не в повному обсязі, що спричинило виникнення податкового боргу, на який в подальшому нараховані штрафні санкції. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 2 .а.с. 63-64).
Позивачем надіслало на адресу Вищого адміністративного суду заперечення проти доводів касаційної скарги, з врахуванням яких просило суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, прийнято її до провадження, закінчено підготовку справи до касаційного розгляду, а також призначено порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної контролюючим органом 14.01.2016 року камеральної перевірки податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І-ІІ квартали 2015 року, складено акт перевірки № 19/20-11-1503-35/00174846 від 14.01.2016 року із висновками про порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (газового конденсату та природного газу), визначених п. 257.4 статті 257 Податкового кодексу України, що є підставою для притягнення до відповідальності на підставі ст.126 Податкового кодексу України (т.1 а. с. 14-18).
05.02.2016 року враховуючи висновки акта перевірки, контролюючим органом на підставі статті 126 ПК України були прийняті податкові повідомлення - рішення:
- № 0000261503, яким застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 793458,86 грн. за затримку від 50 до 57 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (в сумі 3 967 294,31 грн);
- № 0000271503, яким застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 965493,64 грн. за затримку від 5 до 28 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (в сумі 9654936,18 грн);
- № 0000281503, яким застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 44 678,39 грн. за затримку від 24 до 28 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату (в сумі 446783,87 грн);
- № 0000291503 у розмірі 20% в сумі 70 319,24 грн. за затримку від 50 до 79 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату (в сумі 351596,19 грн) (т.1 а.с. 63, 65, 68, 70).
За наслідками адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення, рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 24.03.2016 року та Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 року залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (т.1 а. с. 72-76, 78-82, 84-88, 90-94, 96-100, 101-106, 109-110, 183-186).
Задовольняючи адміністративний позов, та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за відсутності узгодженого податкового зобов`язання зі сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за перший та другий квартали 2015 року, податковий орган протиправно застосував до позивача штраф за затримку сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування: природного газу та газового конденсату у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа), оскільки додаток 2 до Розрахунку податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачав тільки суму щоквартального зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин). При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили посилання контролюючого органу на необхідність подання позивачем на виконання п.46.4 ст.46 ПК України доповнень до податкової декларації, оскільки такі дії є правом платника податків, а не обов`язком. Крім цього, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції за результатами апеляційного перегляду справи також встановив, що як на дату складання податковим органом акту перевірки від 14.01.2016, так і на дату прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 05.02.2016, норма п.257.4 ст.257 ПК України, яка передбачала сплату авансових внесків з рентної плати у податковому (звітному) періоді, втратила чинність. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ст.126 ПК України за порушення терміну сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно п.257.4 ст.257 ПК України як за відсутності порушень з боку позивача на дату сплати податкових зобов`язань за перший та другий квартали 2015 року з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, так і через відсутність правової норми на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, яка встановлювала термін сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до пунктів 257.1, 257.2 статті 257 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.
У відповідності до пункту 257.3 статті 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: 257.3.1. з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що додаток 2 до Розрахунку податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачав тільки суму щоквартального зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що узгоджувалося з нормами п.257.1 ст.257 ПК України, які діяли на час виконання позивачем податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший та другий квартали 2015 року, і якими було встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Поряд із тим, пунктом 257.4 ст.257 Податкового кодексу України (чинній до 01.01.2016 року) було встановлено, що у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
У відповідності до п. 126.1 п. 126 ПК України (в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014, чинній до 01.01.2016 року), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подавав відповідачеві щоквартальний розрахунок податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин природного газу та газового конденсату, а саме, за перший та другий квартали 2015 року, і сплатив ці узгоджені щоквартальні зобов`язання частками протягом відповідного кварталу, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а. с. 31-32, 34, 44-52) і не заперечується відповідачем. Але відповідачем в автоматичному режимі визначалися суми щомісячних авансових внесків із суми узгодженого податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний квартал.
Поряд із тим, колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що сума авансових внесків не була узгоджена, оскільки не визначалась позивачем в поданих деклараціях, внаслідок того, що додаток 2 до Розрахунку податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачав тільки суму щоквартального зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що узгоджувалося з нормами п.257.1 ст.257 ПК України і не передбачав суму авансових внесків.
При цьому, посилання відповідача на те, що позивач, вважаючи, що форма декларації не містить графи для визначення авансових внесків, не подавав до контролюючого органу доповнень до податкової декларації на виконання п. 46.4 статті 46 ПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, надання доповнень до податкової декларації є правом платника податків, а не його обов`язком. Крім цього, платник податку не заперечував проти щоквартального розрахунку податкового зобов`язання та його сплати.
Але відповідачем в автоматичному режимі визначалися суми щомісячних авансових внесків із суми узгодженого податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний квартал. В доводах касаційної скарги відповідач посилався на те, що позивач сплачував своєчасно авансові внески (по 1/3), але не в повному обсязі, що спричинило виникнення податкового боргу, на який в подальшому нараховані штрафні санкції.
Контролюючий орган, встановивши порушення п.257.4 ст.257 Податкового кодексу України, прийняв спірні податкові повідомлення-рішення на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (газового конденсату та природного газу).
Поряд із тим, пунктом 71 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII (набрав чинності 01.01.2016 року) було виключено пункт 257.4 статті 257 ПК України, також і виключені слова в абзаці першому пункту 126.1 статті 126 слова «та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати».
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що як на дату складання податковим органом акту перевірки від 14.01.2016, так і на дату прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 05.02.2016, норма п.257.4 ст.257 ПК України, яка передбачала сплату авансових внесків з рентної плати у податковому (звітному) періоді, втратила чинність.
Отже висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правової норми на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, яка встановлювала термін сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, як підстава для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірними.
До того ж, у відповідності до п.11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Станом на день прийняття податкових повідомлень-рішень, Законом № 909-VIII від 24.12.2015 (чинний з 01.01.2016 року) в абзаці першому пункту 126.1 статті 126 слова "та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати" виключено. Тобто станом на станом день прийняття податкових повідомлень-рішень були відсутні законодавчі підстави для застосування штрафу за затримку сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (газового конденсату та природного газу).
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акта перевірки і є ідентичними апеляційній скарзі, і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 341 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у Харківській області) залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №805/1315/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко