ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

м. Київ

справа № 805/2067/17-а

адміністративне провадження № К/9901/41215/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року (головуючий суддя - Кониченко О.М.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.)

у справі №805/2067/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративний позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі відповідач, контролюючий орган, ОВПП) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про помилковість висновків контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства, зокрема, подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку поза межами граничного строку, визначеного Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2015 №111/26556. Вказує, що відповідний розрахунок був поданий Товариством за допомогою комп`ютерної програми «M.E.Doc» 09.02.2017 о 18:13 год, тобто у межах визначеного законодавством строку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОВПП від 28 березня 2017 року №0001764708 про застосування до Товариства штрафної (фінансової) санкції у сумі 510,00 гривень;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОВПП ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий розрахунок був поданий Товариством у межах встановленого законом строку, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що податковий розрахунок поданий Товариством 10.02.2017, тобто поза межами визначеного законом граничного строку його подання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

27 грудня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2017 за допомогою засобів електронного зв`язку (комп`ютерна програма «M.E.Doc») позивач подав до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Приморське відділення Маріупольської ОДПІ) та до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС (оригінал звіту) (далі - Запорізького управління ОВПП) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою №1ДФ за IV квартал 2016 року.

Згідно з квитанцією № 2, податковий розрахунок був прийнятий Приморським відділенням Маріупольської ОДПІ 09.02.2017 о 18:13 год.

Посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Товариством за ІV квартал 2016 року, за результатами якої складено акт від 06.03.2017 №209/28-10-47-08/24819472 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення Товариством вимог:

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасного подання звітності, а саме податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою №1 ДФ за IV квартал 2016 року.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 28 березня 2017 року №0001764708, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2015 № 4 (далі - Порядок № 4).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 4 Податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 4 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 2.3 Порядку № 4 встановлено, що податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів: засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством; на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації; на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Подання податкового розрахунку засобами електронного зв`язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (далі - Інструкція № 233).

Ця Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 1 Розділу І Інструкції № 233 Інструкції № 233 квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов`язкового платежу).

Відповідно до пункту 7.3 Розділу ІІІ Інструкції № 233 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з пунктом 4.1 Розділу ІІІ Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Пунктом 7.5 Розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пункт 7.6 Розділу ІІІ Інструкції № 233).

Згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Крім того. відповідно до пункту 49.5 статті 49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, граничним строком подання Товариством податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку є 09.02.2017.

Згідно з відомостями квитанції № 1 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за ІV квартал 2016 року доставлений до Державної фіскальної служби України 09 лютого 2017 року о 18:13:10 год.

При цьому, відповідно до квитанції №2 податковий розрахунок прийнятий Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 09 лютого 2017 року о 18:13:10.

З огляду на вищевикладене, а також те, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за ІV квартал 2016 року був поданий позивачем в останній день визначеного законом терміну, що підтверджується відповідними квитанціями № 1 та № 2, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.

Крім того, постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 24 квітня 2017 року у справі №266/1219/17 справу про притягнення ОСОБА_1 (головний бухгалтер Товариства) до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю у її діях події адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова