ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №805/3079/17-а

адміністративне провадження №К/9901/22903/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (суддя-доповідач Компанієць І.Д., судді Гайдар А.В., Ястребова Л.В.),

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області) про визнання протиправними і скасування наказів від 20.03.2017 №519 і від 20.03.2017 №141о/с про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області з 20.03.2017, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 25000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, що мало наслідком його незаконне звільнення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та відмовлено у задоволенні клопотання ГУНП в Донецькій області про залишення позову без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано накази ГУНП в Донецькій області від 20.03.2017 №519 "Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" та від 20.03.2017 №141 0/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено позивача на займаній посаді з 21.03.2017; стягнуто з ГУНП в Донецькій області на користь позивача суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.03.2017 по 24.10.2017 в розмірі 59 528, 56 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково не взято до уваги постанову Жовтневого районну суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року, якою встановлено відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні. Вважає, що судом апеляційної інстанції надана правильна правова оцінка обставинам справи і доказам на їх підтвердження, зокрема, враховано лист медичного огляду позивача та відхилено як доказ постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2017 року, оскільки цим рішення надавалась оцінка доказам наявності у позивача алкогольного сп`яніння, тоді як позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів уважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 11.08.2013 по 06.11.2015, з 07.11.2015 - обіймав посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області у спеціальному званні лейтенанта поліції.

12.03.2017 о 03:50 годині по пр. Будівельників у м. Маріуполі працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Причиною зупинки стала технічна несправність автомобіля (не працював правий світловий прилад). Під час спілкування з патрульними поліцейськими у водія було помічено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від пропозиції пройти випробування за допомогою алкотестера на місці зупинки або медичного огляду позивач відмовився, аргументуючи це тим, що протягом останніх 10 діб вживав сироп від кашлю на спиртовій основі.

У зв`язку з цим відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП.

У той же день о 05:50 ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння, за результатами якого лікарем КЛПУ "Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя" 12.03.2017 складено акт медичного огляду та видано довідку №601, в яких зазначено, що вміст алкоголю в сечі позивача становить 1,25‰, діагноз - "гостра інтоксикація внаслідок вживання алкогольного неускладнена".

Відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 13.03.2017 №478 призначено службове розслідування за фактом порушення службової та транспортної дисципліни, проведення якою доручено заступнику начальника ВП - начальнику ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області полковнику поліції Сандросяну М.А .

17.03.2017 ОСОБА_1 надав письмове пояснення, в якому підкреслив, що відмовився пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із вживання протягом 10 днів ліків на спиртовій основі.

Під час проведення службового розслідування відібрані письмові пояснення від співробітників ВКП Центрального ВП: майора поліції Помогайба Г.Г. і майора поліції Нечаєвої В.П. , а також інспекторів патрульної поліції: лейтенанта поліції Туманова О.В. і капрала поліції Молчанова В.С . Всі зазначені особи, які спілкувалися з позивачем 12.03.2017, підтвердили наявність запаху алкоголю з ротової порожнини останнього.

За результатами проведення службового розслідування за вказаним фактом заступником начальника ВП - начальником ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області складено висновок від 18.03.2017, який затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником ГУНП в Донецькій області, про вчинення ОСОБА_1 вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби, та запропоновано звільнити його зі служби в поліції.

20.03.2017 ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №519 "Про порушення службової дисципліни оперуповноваженого ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання", яким за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила етичної поведінки), що виразилося у скоєнні вчинку, який є несумісним з подальшим проходженням служби, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, вирішено звільнити зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 20.03.2017 №141 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за служби) з 20.03.2017.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Закону України "Про національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, тому на час виникнення спірних правовідносин на поліцейських поширювалася дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, шляхом дотримання законності і статутного порядку.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Правил етичної поведінки за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені у статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Рішення про задоволення позову суд першої інстанції мотивував тим, що постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31.07.2017 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Оскільки вказаним судовим рішенням не встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп?яніння, то окружний суд дійшов висновку, що ця обставина при розгляді цієї справи не доказується (частина перша статті 72 КАС України), а докази, що підтверджують протилежне, зокрема, довідка медичного огляду, не підлягають врахуванню.

У свою чергу суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а за вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у тому, що на законну вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння позивач, усупереч статті 16 Закону України "Про дорожній рух" і пункту 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження такого огляду відмовився, чим порушив вимоги чинного законодавства України, а також норми професійної та службової етики щодо допущення поведінки, яка дискредитує його як представника поліції та може зашкодити авторитету правоохоронного органу.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 78 КАС України).

ОСОБА_1 не заперечив факту відмови від проходження огляду на стан сп?яніння ні під час розгляду цієї справи, ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що зазначено в описовій частині постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31.07.2017. Водночас рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю його складу, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, прийнято районним судом фактично внаслідок надання правової оцінки правомірності відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду у контексті досліджених судом доказів на підтвердження відсутності у нього явних ознак алкогольного сп?яніння.

Отже, інша, відмінна юридична кваліфікація факту відмови від проходження огляду на стан сп?яніння, надана у справі про адміністративне правопорушення, не може бути підставою для скасування дисциплінарного стягнення, застосованого за той же факт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що матеріали службового розслідування, проведеного з дотриманням установленого чинним законодавством порядку, підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яка є самостійним видом юридичної відповідальності і може бути застосована незалежно від того, чи притягнута особа за ті самі дії до іншого виду відповідальності, зокрема, адміністративної.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська