ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа №805/3983/17-а
провадження №К/9901/51227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, треті особи: прокурор Донецької області Бондаренко Євген Вікторович, заступник прокурора Донецької області Ромасько Віталій Олександрович, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року (суддя Мозгова Н.А.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (судді Василенко Л.А., Гайдар А.В., Сіваченко І.В.)
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до прокуратури Донецької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: прокурора Донецької області Бондаренко Є.В. , заступника прокурора Донецької області Ромасько В.О. про визнання незаконним та скасування наказу прокурора Донецької області №1390-к від 04 серпня 2017 року, зобов`язання відповідача нарахувати заробітну плату з урахуванням вказаної надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи 70% щомісячно та виплатити її, починаючи з 01 серпня 2017 року, відшкодування за рахунок відповідача на користь позивача 5000 гривень завданої моральної шкоди.
2. Пояснила, що вказана набавка є складовою частиною заробітної плати, отже, відповідно до частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), відповідач не міг в односторонньому порядку припинити її виплату. Зауважила, що не вчинила нічого, що могло б слугувати підставою для зменшення оплати праці.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
3. ОСОБА_1 з липня 1995 року працювала в органах прокуратури Донецької області, зокрема з 14 квітня 2016 року працювала на посаді начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді.
4. Наказом Генерального прокурора України від 06 липня 2017 року № 73ш ліквідовано у структурі та штатному розписі управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Донецької області, зокрема, відділ організації представництва, в якому працювала ОСОБА_1 та скорочено посаду, яку вона обіймала - прокурор відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді.
5. На підставі табелів обліку використання робочого часу та листків непрацездатності суди попередніх інстанцій з`ясували, що позивач перебувала на лікарняному з 10 липня 2017 року до 31 липня 2017 року, з 02 жовтня 2017 року до 17 жовтня 2017 року та з 23 жовтня 2017 року до 06 листопада 2017 року.
6. Про наказ Генерального прокурора України від 06 липня 2017 року № 73ш та про звільнення із займаної посади, як і про наслідки ліквідації структурного підрозділу прокуратури позивача повідомлено попередженням від 01 серпня 2017 року, що підтверджується її підписом.
7. У справі встановлено, що 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 стала до роботи й того самого дня відповідачем винесено попередження від 01 серпня 2017 року про звільнення позивача з займаної посади, а також їй запропоновано перелік вакантних і тимчасово вакантних посад в органах прокуратури області, жодної з яких позивачка не обрала.
8. Наказом прокуратури Донецької області від 04 серпня 2017 року №1390-к начальник відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області старшому раднику юстиції ОСОБА_1 . скасовано з 01 серпня 2017 року надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи (яка була призначена наказом прокуратури Донецької області від 22 лютого 2017 року №581-к) - до вирішення питання про проходження нею подальшої служби в органах прокуратури.
9. Мотивом такого рішення відповідача, як зазначили суди попередніх інстанцій, стало те, що ОСОБА_1 перебувала поза штатом прокуратури, не визначилася з подальшим працевлаштуванням та фактично не виконувала функціональних обов`язків прокурора (що виключає інтенсивність, складність та напруженість у роботі).
10. Наказом прокуратури Донецької області від 08 серпня 2017 року № 1243 позивачу надано відпустку з 09 серпня 2017 року тривалістю 45 календарних днів.
11. Наказом прокуратури Донецької області від 05 вересня 2017 року № 1430 ОСОБА_1 надано відпустку з 25 вересня 2017 року тривалістю 14 календарних днів.
12. Наказом прокуратури Донецької області від 18 жовтня 2017 року за № 1672 ОСОБА_1 надано відпустку з 18 жовтня 2017 року тривалістю 7 календарних днів.
13. ОСОБА_1 не перейшла на іншу посаду, що стало для відповідача підставою для звернення до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з проханням розгляду питання про внесення подання щодо звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора.
14. За результатами розгляду цього питання подання Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів прийняла подання про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Донецької області.
15. Наказом прокуратури Донецької області від 09 листопада 2017 року № 1879-к позивачку звільнено з посади начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Донецької області та посади прокурора згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 11/2/4-2435 вих-17 від 19 жовтня 2017 року, наказу Генерального прокурора України № 73ш від 06 липня 2017 року.
16. Спірним у цій справі є наказ прокурора Донецької області № 1390-к від 04 серпня 2017 року, яким позивачці скасовано з 01 серпня 2017 року надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи до вирішення питання про проходження нею подальшої служби в органах прокуратури, з яким пов`язано вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві заробітну плату з урахуванням надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи 70% щомісячно, починаючи з 01 серпня 2017 року та відшкодування моральної шкоди.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
17. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 10 січня 2018 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
18. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
19. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що надбавка встановлюється та виплачується на підставі наказів керівників прокуратури, зокрема, прокурорів обласного рівня. При прийнятті рішення відповідач виходив з того, що надбавка по суті є стимулюючою доплатою і виплачується як заохочення з метою посилення мотивації працівників до професійної, результативної та високоякісної роботи.
20. Розмір надбавок та премій прокурорам залежить, зокрема, від обсягу роботи, яку вони виконують на займаній посаді.
21. Даючи правову оцінку спірному наказу суди взяли до уваги те, що структурний підрозділ, в якому працював позивач ліквідований, а відповідна посада виведена зі штату органу прокуратури. Тож ОСОБА_1 вважалася такою, що не перебуває на діючий посаді і не виконувала функціональних обов`язків.
22. Понад те, з 10 липня 2017 року до 31 липня 2017 року, з 02 жовтня 2017 року до 17 жовтня 2017 року та з 23 жовтня 2017 року до 06 листопада 2017 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а з 09 серпня 2017 року до 01 жовтня 2017 року, з 18 жовтня 2017 року до 22 жовтня 2017 року, з 07 листопада 2017 року до 08 листопада 2017 року включно позивач перебувала у відпустці. Начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області склала рапорт на ім`я в.о. прокурора Донецької області Ромасько В.О. з проханням прийняти рішення щодо скасування ОСОБА_1 встановленої надбавки та не виплачувати їй премії до вирішення питання про її працевлаштування.
23. З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що підстав для встановлення позивачеві надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за період роботи протягом серпня-листопада 2017 року не було. Водночас, встановлення надбавок є дискреційним повноваженням керівника прокуратури.
24. Посилання позивачки на абзац 7 підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року № 505 (далі - Постанова № 505) суди попередніх інстанцій визнали безпідставними, зауваживши, що трудові порушення є однією з підстав, але не виключною для зміни або скасування надбавки.
25. Керівник прокуратури не погіршував умов оплати праці ОСОБА_1 , передбачені законом, а лише реалізував дискреційне право на встановлення надбавки, яке йому надано законом. Між тим, зважаючи на частину першу статті 81 Закону України «Про прокуратуру» норми КЗпП не можуть застосовуватись до відносин щодо визначення заробітної плати прокурорів, оскільки заробітна плата прокурора регулюється лише Законом України «Про прокуратуру» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
V. Касаційне оскарження
26. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
27. зазначила, що суди попередніх інстанцій неправильно трактують суть спору, відтак дійшли хибного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
28. З посиланням на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 ствердила, що відповідач не мав підстав для позбавлення її надбавки до посадового окладу, адже жодної винної поведінки з її боку (як підстави для позбавлення надбавки) не було. Не погоджується з тим, що відповідач може на власний розсуд позбавляти надбавки, а також про те, що положення загального трудового законодавства не поширюються на спірні правовідносини.
29. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.
30. Наголосив, що керівник прокуратури реалізував свої дискреційні повноваження щодо встановлення надбавки. Це є його правом, а з огляду на те, що після організаційних змін, які відбулися в прокуратурі позивач фактично не виконувала функціональних обов`язків, підстав для виплати надбавки за високі досягнення не було.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
31. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
32. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
33. Відповідно до частини першої статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
34. За частиною другою статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
35. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
36. Відповідно до пункту 2 Постанови № 505 керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: прокурорам та слідчим органів прокуратури, а також іншим працівникам прокуратури, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи) - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.
37. Згідно з пунктом 2.8 Положення про порядок встановлення і виплати надбавок і доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 85 від 18 червня 2015 року (далі - Положення № 85) при визначенні розміру надбавки повинні бути враховані: 1) функціональне навантаження та особистий внесок працівника у загальні результати роботи; 2) термін перебування на займаній посаді; 3) стан дотримання службової та трудової дисципліни; 4) своєчасність і якість виконання завдань та особливих доручень; 5) інтенсивність та напруженість у роботі; 6) рівень ініціативності і творчого підходу до виконання службових обов`язків; 7) складність виконуваної роботи; 8) участь у нормотворчій діяльності.
38. Надбавка встановлюється та виплачується на підставі наказів керівників прокуратури, зокрема, прокурорів обласного рівня.
39. Відповідно до пункту 1.4 Положення № 85 встановлені надбавки та доплати працівникам виплачуються щомісячно пропорційно відпрацьованому часу.
VІ. Висновки Верховного Суду
40. З огляду на наведене правове регулювання колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи охоплюється заробітною платою прокурора, але її встановлення є правом прокурора, для реалізації якого має бути певне об`єктивне підґрунтя. Тобто право отримати таку надбавку не може бути безумовним і пов`язуватися лише з фактом перебування на посаді в органі прокуратури.
41. Вище зазначено, що враховується при визначенні розміру надбавки, з чого можна зробити висновок, що ця виплата передбачає виконання хоча б певного обсягу роботи.
42. Зі встановлених в цій справі обставин справи висновується, що позивач, після того, як її посаду (у зв`язку з реорганізацією) ліквідовано, а її як працівника виведено поза штат, не виконувала і об`єктивно не могла виконувати функціональних обов`язків за посадою.
43. У такій ситуації відповідач мав обґрунтовані підстави не виплачувати позивачці надбавки за виконання особливо важливої роботи, яку їй було встановлено раніше. Тут не йдеться про вчинення нею винних чи протиправних дій, які б дискредитували її як працівника прокуратури. Безперечно, що припинення виплати такої надбавки вплинуло на матеріальне становище позивачки, але це не свідчить про протиправність дій відповідача. У цьому зв`язку треба додати, що положення КЗпП мають субсидіарне застосування до спірних правовідносин і позаяк заробітна плата прокурора є предметом спеціального правового регулювання, то норми статті 97 КЗпП, до яких апелює позивач, застосуванню в цій частині не підлягають.
44. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
45. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
46. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Переглянувши оскаржені судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 в цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
О. В. Калашнікова