ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 805/5039/16-а

адміністративне провадження № К/9901/34842/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Донецької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Донецької митниці ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 (суддя - Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі №805/5039/16-а.

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №700080000/2016/00001/2 від 15.03.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2016/00016 від 15.03.2016.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Донецька митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Донецька митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53 54 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 08.02.2016 між METINVEST INTERNATIONAL SA (надалі - Постачальник) та ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - Покупець) було укладено контракт № 089LS-03/585 (надалі Контракт) на постачання гарячебрикетованого заліза (брикети залізної руди) (надалі - Товар) виробництва АТ «Лебединський ГЗК». За Контрактом Позивач є Покупцем, а компанія АТ «Лебединський ГЗК» - постачальником.

Згідно п. 1.1. Контракту, кількість, ціна та умови поставки визначаються Сторонами в додатках до Контракту.

08.02.2016 укладено Додаток № 1 до Контракту, згідно якого Покупець (Позивач) зобов`язувався оплатити та прийняти, а Постачальник поставити в лютому 2016 року наступний Товар: гарячебрикетоване залізо (брикети залізної руди) вищого сорту, виробництва АТ «Лебединський ГЗК» (РФ), код ТН ВЕД 7203 10 00 00, ТУ-0726-003-00186803-2009 зі змінами № 1 від 01.01.2011, № 2 від 24.10.2011, № 3 від 10.12.2013, в кількості 3 930 тон (+/- 5% в опціоні). Умови поставки: DAP станція Соловей (439701)/Тополі (431801 кордон РФ/Україна. Вартість за 1 тону - 134,00 доларів США, загальна вартість 552 951,00 доларів США (з урахуванням опціону).

15.03.2016 позивачем для підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 Митного кодексу України при митному оформленні гарячебрикетованого заліза (брикети залізної руди) вищого сорту, було надано: Контракт № 089LS-03/585 від 08.02.2016 з додатком № 1 від 08.02.2016; накладну УМВС № 21079060 от 09.02.2016; накладна № 46221008 от 12.02.2016; прейскурант цін від 01.01.2016; лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 706 від 24.02.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 160425-1-2 від 09.02.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 77223 від 09.02.2016; контракт № LE/MI 2016-1/160425 від 04.02.2016 з додатком № 1 від 04.02.2016; договір № 089лт/002/2012 от 22.03.2012; сертифікат про походження товару загальної форми № 6141003693 5608602 від 10.02.2016; витяг з російського держреєстру; лист № 40-1271 від 26.02.2016; лист від 16.02.2016; лист № У-6021/549 від 11.03.2016; лист від 11.03.2016; сертифікат якості № 2 від 09.02.2016; митну декларація № 10101050/080216/0000097 від 08.02.2016; митну декларація № 700080000/2016/001018 від 15.03.2016, залізничну накладну № 21079060 від 09.02.2016 з вагою вантажу - 1813000 кг (1813 т.) і рахунок-фактуру (інвойс) на загальну суму 242 942,00 доларів США № 77223 від 09.02.2016р. ( вага 1813 т. ціна в доларах США - 134,00 за т.; загальна сума за рахунком - 242 942,00 доларів США (1813 т. х 134,00 доларів США).

Відповідно до положень статей 52 53 57 58 Митного кодексу України, сума 242 942,00 доларів США - є сумою митної вартості товару за ціною договору, визначена ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» при митному оформленні за митною декларацією № 700080000/2016/001018 від 15.03.2016.

Донецькою митницею ДФС України 15.03.2016 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000016/2, яким збільшено вартість товару за 1 тону до 162,00 дол. США та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00016.

Таким чином, згідно рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000016/2 від 15.03.2016 митна вартість склала 293 706,00 доларів США (1813 тн. х 162,00 доларів США). Різниця митної вартості, визначеної Позивачем та Відповідачем складає 293 706,00 доларів США - 242 942,00 доларів США = 50 764, 00 доларів США.

Згідно оскаржуваного рішення, відповідачем для визначення митної вартості товару застосовано другорядний метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Так, у графі 33 вказаного рішення, зокрема зазначено, що «Виходячи з даних, зазначених у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 706 від 24.02.2016 порівняння ціни горячебрикетованого заліза, здійснено з цінами на переродний чавун та металобрухт, які за своєю суттю не є подібним товаром, а є альтернативним видом сировини. Отже, висновок про вартісні характеристики товарів № 706 від 24.02.2016, виданий ДП «Укрпромзовнішекспертиза», не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна і є неякісним, тому не може бути використаний. Обраний митним постом «Азовсталь» метод визначення митної вартості другорядний на підставі статей 53 55 57 59 Митного кодексу України - 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Джерело інформації, яким скористувався орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: МД від 12.02.2016 № 110120000/2016/401566 (вага партії 979600кг, вартість 158679 дол. США.)».

В подальшому, керуючись частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, позивачем листом № 089лс-03/2957 від 17.05.2016 було надано митному органу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: лист ТОВ УК «МЕТАЛІНВЕСТ» № 40-2430 від 19.04.2016 про формування цін на гарячебрикетоване залізо (ГБЗ); довідка щодо оприбуткування брикетів залізної руди.

Однак, доводи, викладені у вказаному листі та додаткові документи не були взяті відповідачем до уваги, про що позивач був повідомлений листом Донецької митниці ДФС від 25.05.2016.

Відповідно до статей 49 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Крім того, частиною шостою статті 54 Митного кодексу України наведено вичерпний перелік причин, з яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірності відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи з вищевикладеного висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 706 від 24.02.2016 не є обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товару, а відтак, в разі надання митному органу повного переліку документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, посилання на невідповідність, висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 706 від 24.02.2016 вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна і в зв`язку з цим винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару і застосування другорядного методу визначення митної вартості товарі є неправомірним.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

На підставі викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування спірних рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Касаційну скаргу Донецької митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №805/5039/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова