ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2020 року

Київ

справа №806/1819/18

адміністративне провадження №К/9901/67759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (головуючий суддя Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Граб Л.С.) у справі №806/1819/18 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 жовтня 2017 року №227 про відсторонення позивача від виконання службових повноважень, пов`язаних із роботою з інформацією, що становить державну таємницю та персональними даними військовослужбовців;

- зобов`язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити капітана ОСОБА_1 у виконанні службових повноважень, пов`язаних із роботою з інформацією, що становить державну таємницю та персональними даними військовослужбовців, здійснити перерахунок заробітної плати та виплатити недоотримані кошти заробітної плати.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 жовтня 2017 року №227 про відсторонення його від виконання службових повноважень, пов`язаних із роботою з інформацією, що становить державну таємницю та персональними даними військовослужбовців, є незаконним оскільки винесений з порушенням чинного законодавства. Зауважує, що повноваженнями щодо відсторонення його від виконання службових повноважень на підставі статті 91-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі також - Дисциплінарний статут ЗСУ) наділені лише суд (слідчий суддя), в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК України), а тому спірний наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про відсторонення ОСОБА_1 виданий з перевищенням встановлених законом повноважень.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що командир військової частини може відсторонити військовослужбовця від виконання повноважень на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду або у разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочину. Оскільки на момент винесення спірного наказу позивачу вручено обвинувальний акт і він є обвинуваченою особою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною першою статті 368 КК України, то військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_3 приймаючи наказ від 11 жовтня 2017 року №227 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень діяв правомірно та в межах своїх повноважень.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 жовтня 2017 року №227 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таке рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що законодавство України визначає вичерпні випадки, за яких командир військової частини зобов`язаний відсторонити військовослужбовця від виконання повноважень. З тексту спірного наказу слідує, що відсторонення від службових обов`язків ОСОБА_1 здійснено військовим комісаром відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у зв`язку з підозрою у вчиненні ним кримінального злочину. Суд зауважив, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ у поєднанні зі статтями 131 та 154 КПК України, з аналізу яких слідує, що у разі повідомлення військовослужбовцю підозри у вчиненні ним кримінального злочину, рішення про відсторонення від службових обов`язків приймає слідчий суддя або суд, а у разі вчинення адміністративного корупційного правопорушення рішення про відсторонення приймає командир військової частини. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваний наказ виданий з перевищенням встановлених законом повноважень, а тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У грудні 2018 року Житомирський ОВК звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що наказ військового комісара Житомирського ОВК від 11 жовтня 2017 року №227 було видано у відповідності до законодавства та без перевищення встановлених законом повноважень, оскільки відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень на посаді відбувалося не як захід забезпечення кримінального провадження в порядку КПК України, а у відповідності до статі 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

12 грудня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям Єресько Л.О., Загороднюку А.Г.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Згідно з наказом військового комісара Житомирського ОВК від 18 березня 2014 року №50 ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків на посаді офіцера відділу забезпечення подачі мобілізаційних ресурсів Житомирського ОВК оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Згідно з витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01 квітня 2015 року №101 заступника військового комісара по роботі з особовим складом начальника відділу по роботі з особовим складом та громадськістю ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 зобов`язано провести службове розслідування відносно ОСОБА_1

29 квітня 2015 року за результатами проведеного службового розслідування капітана ОСОБА_1 офіцера відділу забезпечення подачі мобілізаційних ресурсів, відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

22 червня 2015 року слідчий спеціальної міліції відділу СУ УМВС України в Житомирській області капітан міліції Хаюк В.А., за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015060360000066 від 04 березня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України, повідомив ОСОБА_1 про нову підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, а також складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

26 червня 2015 року прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону лейтенантом юстиції Молот Д.А. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015060360000066 щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 та частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України.

Згідно з наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 16 грудня 2016 року №262 ОСОБА_1 з 18 грудня 2016 року вибув у відрядження до військової частини польова пошта НОМЕР_1 для виконання службових (бойових) завдань у зоні проведення Антитерористичної операції.

Відповідно до наказу від 08 вересня 2017 року №293, ОСОБА_1 нагороджено відзнакою Президента України «За участь у Антитерористичній операції», згідно з Указом Президента України від 17 лютого 2016 року №53/2016 та заохочено грошовою премією за виконання бойових завдань в День незалежності України.

05 жовтня 2017 року на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків.

11 жовтня 2017 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №227 капітана ОСОБА_1 - офіцера відділу військового обліку та бронювання Житомирського ОВК відсторонено від виконання службових повноважень, відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі також Положення №1153/2008) та наказано виконувати обов`язки військової служби в межах, що не стосується роботи з інформацією, яка становить державну таємницю та персональних даних військовозобов`язаних.

Згідно з витягом із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 21 грудня 2017 року №283 внесено зміни до абзацу 1 пункту 2 наказу військового комісара Житомирського ОВК від 11 жовтня 2017 року №227 та викладено його в такій редакції: «Відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та пункту 122 Положення №1153/2008, капітана ОСОБА_1 , офіцера відділу військового обліку та бронювання Житомирського ОВК, відсторонити від виконання повноважень на посаді».

Вважаючи дії відповідача щодо винесення наказу від 11 жовтня 2017 року №227 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Так, проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція №170) та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Згідно з частиною другою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень у порядку, визначеному законом. Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом.

Порядок усунення військовослужбовців від виконання службових обов`язків, відсторонення від виконання службових повноважень, повноважень на посаді або відсторонення від посади передбачено Положенням № 1153/2008.

Відповідно до приписів пункту 122 Положення №1153/2008 військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, або військове адміністративне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом чи вирішення питання подальшого проходження військової служби.

Військовослужбовець, стосовно якого винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до розгляду справи судом.

Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Військовослужбовці, які усунуті від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень, а також відсторонені від виконання повноважень на посаді або відсторонені від посади (якщо до них не застосовано запобіжних заходів кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою), продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов`язки військової служби в межах, визначених командиром (начальником) військової частини.

З аналізу вищезазначених правових норм слідує, що військовослужбовець може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира лише у випадку вчинення військовослужбовцем корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення і стосовно такого військовослужбовця складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення. Натомість, у разі наявності в діях військовослужбовця ознак кримінального правопорушення здійснюється відсторонення від посади за правилами встановленими КПК України.

Так, за приписами статті 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, у формі відсторонення від посади.

Статтею 154 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Судами встановлено, що в березні 2015 року СУ ГУНП Житомирської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4215060360000066, відповідно до якого, ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366, частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України

На час вирішення справи в судах попередніх інстанцій, обвинувальний акт перебував на розгляді в провадженні Богунського районного суду міста Житомира.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, керувався положеннями Інструкції №170.

Так, відповідно до пункту 4.31 Інструкції №170 на підставі отриманого військовою частиною протоколу про адміністративне правопорушення за фактом вчиненого військовослужбовцем корупційного або військового адміністративного правопорушення командир військової частини або найближчий прямий начальник, який має право видавати накази, може прийняти рішення про відсторонення військовослужбовця від виконання службових повноважень. Тривалість такого відсторонення продовжується до закінчення розгляду справи судом. Наказ про відсторонення військовослужбовця від виконання службових повноважень скасовується, якщо провадження у справі про адміністративне корупційне або військове адміністративне правопорушення закривається у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення. Скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження тягне за собою повернення військовослужбовцю стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов`язаних з цією постановою.

Військовослужбовець, стосовно якого винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та (або) пов`язаного із зловживанням службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень наказом командира військової частини.

Військовослужбовцям, усунутим від виконання службових обов`язків, відстороненим від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, з наступного дня після усунення (відсторонення) за період, протягом якого вони не виконували службові обов`язки за посадою, виплачуються посадові оклади, оклади за військовими званнями та надбавки за вислугу років. У разі скасування наказів про усунення (відсторонення) за період, протягом якого військовослужбовці не виконували службові обов`язки за посадами, їм виплачуються в середньому розмірі додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких вони втратили протягом періоду усунення (відсторонення).

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України відсторонення військовослужбовців від посад, як захід забезпечення кримінального провадження, на підставі отриманого рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження здійснюється наказом командира військової частини або найближчого прямого начальника на строк не більше двох місяців.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції не навів усього змісту пункту 4.31 Інструкції №170 та безпідставно дійшов висновку про правомірність винесеного військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу про відсторонення ОСОБА_1 від службових обов`язків, оскільки адміністративне корупційне правопорушення ним не вчинялося та відповідно протокол про адміністративне корупційне правопорушення відносно нього не складався.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що у ході розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 державний обвинувач звертався до суду з клопотанням про відсторонення позивача від займаної посади та від виконання службових обов`язків. Однак, судом було відмовлено у задоволені такого клопотання.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що на момент винесення відповідачем спірного наказу позивачу вручено обвинувальний акт, тобто досудове розслідування завершено і ОСОБА_1 є обвинуваченою особою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України.

Таким чином, аналіз наведених правих норм, у поєднанні з встановленими у справі фактичними обставинами, дає підстави для висновку, що у разі повідомлення військовослужбовцю підозри у вчиненні ним злочину, рішення про відсторонення від посади приймає слідчий суддя або суд.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 є обвинуваченою особою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України то повноваженнями щодо прийняття рішення про відсторонення його від посади наділений тільки суд (слідчий суддя), а тому суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо визнання протиправним та скасування наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 жовтня 2017 року №227 про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, оскільки такий прийнято з перевищенням встановлених законом повноважень.

За частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другої цієї статті встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі №806/1819/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду