№ 806/2609/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 806/2609/16

адміністративне провадження № К/9901/31855/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 (суддя Попова О.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (судді: Мацький Є.М. (головуючий), Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі №806/2609/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ Агро» до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДФУ Агро» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2016:

- №0009961200, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) на суму 2 724 635,00 грн;

- №0009941200, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 258 012,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64 503,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення №0009961200 від 02.11.2016, яким зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 2 724 635,00 грн є незаконним, оскільки відповідач в якості порушення вказує неврахування Товариством при поданні декларації з ПДВ за серпень 2016 року результатів акту перевірки від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000841401 від 23.08.2016, яким зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 2 689 654,00 грн, і таке податкове повідомлення- рішення оскаржується Товариством в судовому порядку, а отже сума грошового зобов`язання є неузгодженою. Таким чином, на думку позивача, контролюючим органом безпідставно по одних і тих же операціях прийнято два податкових повідомлення-рішення. Стосовно податкового повідомлення-рішення №0009941200 від 02.11.2016, позивач зазначає, що ним виконані всі умови, передбачені п.200.4 статті 204 Податкового кодексу України та вказує, що контролюючим органом були допущені арифметичні помилки при обрахунку, які призвели до заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за результатами камеральної перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано незаконними та скасовано.

4. Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009961200 від 02.11.2016 сума грошового зобов`язання, встановлена відповідно до акту перевірки від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791 (податкове повідомлення - рішення від № 0000841401 від 23.08.2016), була неузгодженою, а отже контролюючий орган неправомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення з посиланням на не врахування позивачем при поданні звітності результатів перевірки контролюючого органу, а саме: акт від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0009941200 від 02.11.2016 суди дійшли висновку, що у всіх періодах, за які позивачем заявлялося бюджетне відшкодування, залишок від`ємного значення відповідав вимогам п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, згідно додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року встановлено, що Товариство заявило до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 9 043 057,00 грн, а сума ПДВ, сплаченого під час ввезення товару на митну територію України складала 9 178 578,00 грн, тобто позивачем були дотримані всі обов`язкові умови для бюджетного відшкодування ПДВ .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт №1405/12-01/38577791 від 18.10.2016 та встановлено, що Товариством при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень місяць 2016 року порушено вимоги п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та розділу III Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 "Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289; п. 187.1 ст. 187, п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст. 198, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст. 201, розділу перехідні положення п.11 підрозділу 2 та п.201.12 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що при поданні декларації за серпень 2016 року та уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2016 року Товариством не враховано результати перевірки контролюючого органу, а саме: акт від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791 "Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ "ДФУ АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.01.2013 року по 31.12.2015 року", в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19) та суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 V розділу Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19- рядок 19.1), рядок 20 на суму ПДВ 2 688 047,00 грн. Також, на думку контролюючого органу, Товариством невірно визначено періоди виникнення від`ємного значення та суму ПДВ за відповідний період.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкове повідомлення-рішення.

Судами також встановлено, що контролюючим органом було проведено планову перевірку позивача, результати якої було оформлено актом від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791 на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000841401 від 23.08.2016, яким позивачу зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 2 689 654,00 грн.

Позивач з вказаним податковим повідомленням - рішенням не погодився та оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 було відкрито провадження у адміністративній справі №806/1706/16 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000841401 від 23.08.2016.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 у вказаній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро" були задоволені частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000841401 від 23.08.2016 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 3 060,00 грн та визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2015 року в розмірі 1 685 750,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000841401 від 23.08.2016 щодо визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 869 479,09 грн. за платежем податок на додану вартість.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Також судами встановлено, що згідно податкових декларацій позивача, зокрема, за серпень 2014 року від`ємне значення ПДВ на кінець періоду склало 8 143 855,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 410 023,25 грн; за березень 2015 року від`ємне значення ПДВ на кінець періоду становило 9 974 669,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 18 545,79 грн; за липень 2015 року - 13 140 414,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 221 962,46 грн; за серпень 2015 року - 14 632 788,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 1 212 181,18 грн; за вересень 2015 року - 15 311 185,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 161 840,98 грн; за жовтень 2015 року - 15 857 220,00 грн., сума бюджетного відшкодування - 222 400,39 грн; за квітень 2016 року - 17 947 406,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 877 125,71 грн; за травень 2016 року - 22 022 644,00 грн., сума бюджетного відшкодування - 3 319 130,48 грн; за червень 2016 року - 23 186 058,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 823 952,36 грн; липень 2016 року - 25 702 082,00 грн, сума бюджетного відшкодування - 1 775 985,04 грн; за серпень 2016 року - 25 537 933,00 грн, сума заявленого бюджетного відшкодування - 9 043 057,00 грн.

Таким чином, відповідно до п.20 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, при сумі бюджетного відшкодування у розмірі 9 043 057,00 грн від`ємне значення ПДВ складало 25 537 933,00 грн.

З додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року встановлено, що Товариство заявило до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 9 043 057,00 грн, сплаченого до Державного бюджету України при імпорті товару. Суми сплати ПДВ до Державного бюджету України підтверджуються Витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1 на запит від 20.09.2016 №1 у розмірі 8 614 578,60 грн. (а.с. 77), копією платіжного доручення №223 від 18 серпня 2014 року на суму 542000,00 грн. (а.с. 81), копією платіжного доручення №571 від 13 березня 2015 року на суму 22 000,00 грн. (а.с. 82).

Отже, на момент заявлення бюджетного відшкодування, сума ПДВ, сплаченого під час ввезення товару на митну територію України складала 9 178 578,00 грн.

Відповідно до п. 19.1 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації складала 26 914 185,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на безпідставне неврахування судами доводів щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні звітності за серпень 2016 року та неврахування результатів планової перевірки позивача.

Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

10.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

10.2. Частина п`ята статті 254.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

10.3. Стаття 255.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 56.18 статті 56.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

11.2. Пункт 198.2 статті 198.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11.5. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

11.6. Пункт 200.2 статті 200.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

11.7. Пункт 200.4 статті 200.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

12. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 4 Розділу І «Загальні положення»

Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

11.2. Розділ V «Порядок заповнення податкової декларації».

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110;

- зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Постанова, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, а встановлені в ній обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

13. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

14. Для бюджетного відшкодування ПДВ встановлені наступні умови: наявність від`ємного значення ПДВ у сумі не менше суми бюджетного відшкодування; сума бюджетного відшкодування не повинна перевищувати суми податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; сума бюджетного відшкодування не повинна перевищувати суми, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

18. Враховуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009961200 від 02.11.2016 сума грошового зобов`язання, встановлена відповідно до акту перевірки від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791 (податкове повідомлення - рішення від № 0000841401 від 23.08.2016), була неузгодженою, оскільки була оскаржена в судовому порядку (ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 про відкриття провадження у адміністративній справі №806/1706/16), а відтак висновки контролюючого органу щодо безпідставного неврахування позивачем результатів перевірки при поданні декларації за серпень 2016 та уточнюючої декларації за серпень 2016 є помилковими.

Крім того, як встановлено судами, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 та постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №806/1706/16 податкове повідомлення-рішення №0000841401 від 23.08.2016 було визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення №0009961200, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) на суму 2 724 635,00 грн суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали протиправним та скасували.

19. Суди також обґрунтовано визнали протиправним та скасували і податкове повідомлення-рішення №0009941200 від 02.11.2016, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що:

- у податкових деклараціях з податку на додану вартість позивача за серпень 2014 року, березень 2015 року, липень 2015 року - жовтень 2015 року, квітень 2016 року - серпень 2016 року, у періодах, за які заявлялося бюджетне відшкодування, залишок від`ємного значення був вищим суми заявленого бюджетного відшкодування за ці періоди, за рахунок податкового кредиту, що виник у попередніх періодах на підставі п.200.4 (в) Податкового кодексу України;

- відповідно до п.20 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, при сумі бюджетного відшкодування у розмірі 9 043 057,00 грн від`ємне значення ПДВ складало 25 537 933,00 грн;

- на момент заявлення бюджетного відшкодування, сума ПДВ, сплаченого під час ввезення товару на митну територію України складала 9 178 578,00 грн.

- відповідно до п. 19.1 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації складала 26 914 185,00 грн.

Таким чином, враховуючи положення ст. 200, ст. 200-1 Податкового кодексу України, Розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та вищезазначені встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем фактично були дотримані всі обов`язкові умови для бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого в декларації за серпень 2016 року.

Посилання відповідача на порушення, встановлені актом перевірки від 09.08.2016 №30/06-30-14-01/38577791 (що і були підставою для іншого арифметичного обрахунку бюджетного відшкодування заявленого позивачем у декларації за серпень 2016 року) суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище, прийняте на підставі вказаного акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000841401 від 23.08.2016 було в судовому поряду визнано протиправним та скасовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 806/2609/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова