ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2020 року

Київ

справа №807/1102/16

адміністративне провадження №К/9901/16280/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколов В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року (суддя Павлова О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (судді: Бруновська Н.В., Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Ужгородського міського Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2016 року у виконавчому провадженні № ВП 51856555, видану Ужгородським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про примусове виконання виконавчого напису № 741, виданого 21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Сергеєв О.О. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з пропуском строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Суди вказували, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята в межах повноважень та у спосіб передбачений законом. При цьому вказували, що строки пред`явлення виконавчого документа стягувачем не порушені, оскільки вони в розумінні статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» переривались, а тому перебіг строку поновлюється з моменту останнього пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Скаргу обґрунтовують доводами, аналогічними викладеними у позовній заяві.

На переконання позивачів, заява про примусове стягнення подана до виконання більше ніж через рік після завершення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, а тому незаконними є дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження по документу, строк пред`явлення до виконання якого сплив.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 807/1102/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. видано виконавчий напис № 741 про звернення стягнення на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначений будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Митровцій Ю.Ю.

22 березня 2006 року за реєстровим № 598, передане у заставу публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, строк платежу за яким настав з 12 червня 2007 року по 21 серпня 2009 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Висока, буд. 27, задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" у розмірі: кредит в сумі, еквівалентній 144 966,96 доларам США; відсотки в сумі, еквівалентній 21696,58 доларам США, пеня в сумі, еквівалентній 26655,10 доларам США, що становить еквівалент 193318,64 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 1524201,49 грн.

З метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати стягнути з боржника 1700,00 грн. Виконавчий напис може бути пред`явлений до стягнення протягом року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення.

28 вересня 2009 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15040069 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.

29 грудня 2009 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року, оскільки, актом державного виконавця від 25 грудня 2009 року засвідчено, що стягувачем не здійснено авансування витрат на проведення виконавчих дій.

25 січня 2010 року АТ "Родовід Банк" повторно звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року та постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 16890158 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року.

Постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. від 29 грудня 2010 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року, оскільки, відповідно до рішення суду від 18 листопада 2010 року виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

01 вересня 2011 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року та заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28449607 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року.

25 червня 2013 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.

15 липня 2013 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року та постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38903903 від 18 липня 2013 року з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року.

Постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. від 20 червня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, оскільки, відповідно до ухвали суду від 23 травня 2014 року відмовлено у наданні дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право користування яким мають неповнолітні.

03 липня 2014 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та 07.07.2014 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. відкрито виконавче провадження № 43917515 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.

22 лютого 2014 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.

19 листопада 2015 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року та 23 листопада 2015 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. відкрито виконавче провадження № 49420803 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 1009 року.

17 червня 2016 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.

03 серпня 2016 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741, виданого 21 серпня 2009 року.

05 серпня 2016 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. відкрито виконавче провадження № 51856555 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року.

Не погодившись із зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження № 51856555 від 05 серпня 2016 року позивачі звернулися до адміністративного суду з цим позовом за захистом порушених, на їх думку, прав та інтересів.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (чинний та в редакції з 05 жовтня 2016 року, далі - Закон 1404).

Статтею 1 Закону 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст. 18 Закону 1404 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документу як виконавчий напис нотаріусів.

Відповідно частини першої статті 22 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (чинного на момент пред`явлення виконавчого напису до виконання, далі - Закон 606), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404 передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина 2 статті 51 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2016 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжегою М.В. відкрито виконавче провадження № 51856555 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року.

З постанови вбачається, шо стягувачем за виконавчим провадженням № 51856555 виступає ПАТ «Родовід банк».

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, при розгляді справи щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, до участі в цій справі не залучено ПАТ «Родовід банк», що є стягувачем у виконавчому провадженні № 51856555, та на користь якого звернуто стягнення майна позивачів, а саме будинок за адресою: м. Ужгород, вулю Висока, 27.

При цьому, суди дійшли висновку про правомірність прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи ПАТ «Родовід банк», не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ПАТ «Родовід банк». При цьому, результат розгляду даної справи безпосередньо впливає на права та інтереси ПАТ «Родовід банк» як учасника виконавчого провадження.

Також всупереч пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України апеляційний адміністративний суд не скасував рішення суду першої інстанції та не ухвалив нового рішення суду, через незалучення до участі у справі ПАТ «Родовід банк», оскільки судове рішення може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі.

За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме ПАТ «Родовід банк».

Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси юридичної особи, яка не була залучена до участі в справі.

Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом четвертим частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ПАТ «Родовід банк» до участі в справі в якості третьої особи.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов