ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 807/19/18
адміністративне провадження № К/9901/4810/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області,
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Стефанишина Романа Ігоровича
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді - Нос С.П., Шевчук С.М.) у справі №807/19/18,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - позивач, ГУ НП в Закарпатській області), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача - начальник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - Стефанишин Р.І. (далі - тертя особа), якою просить:
- Визнати протиправним застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в «Національній поліції України».
- Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу №2088 від 06.12.2017 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України та наказу №256 о/с від 11.12.2017 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1
- Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області. 4. Виплатити ОСОБА_1 заробітну плату, яка належала йому на вказаній посаді з дати звільнення - 13 грудня 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника ГУ НП в Закарпатській області від 06 грудня 2017 року № 2088 на позивача відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України. Наказом ГУ НП в Закарпатській області від 11 грудня 2017 року №256 о/с позивача звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Вказані накази вважає протиправними, оскільки в наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не зазначено, які саме вимоги Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України ним порушено. Крім того, на момент прийняття відповідачем оскаржуваних наказів вина позивача у вчиненні кримінального правопорушення не доведена у законному порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду, як це визначено статтею 62 Конституції України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання поліцейським встановлених для нього відповідно до характеру служби вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд визнав, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Суд визнав безпідставними твердження позивача про незаконність рішень щодо його звільнення у зв`язку із недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, оскільки позивача звільнено саме за вчинення дисциплінарного проступку. Судом також встановлено, що на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 мав діюче дисциплінарне стягнення «догана» оголошене наказом ГУНП від 25.09.2017 року №1623 (а.с.81). Таке не оскаржувалось в судовому порядку та не скасоване. З урахуванням фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року по справі №807/19/18 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Стефанишина Романа Ігоровича) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
Визнано протиправним та скасовано п.2 Наказу №2088 від 06 грудня 2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
Визнано протиправним та скасовано Наказ №256 о/с від 11 грудня 2017 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 14 грудня 2017 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 40108913, вул. Ф.Ракоці, 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 102 023 (сто дві тисячі двадцять три гривні) гривні 32 копійки, з вирахуванням податків та обов`язкових платежів.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та присудження з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7 690 (сім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 20 копійок звернуто до негайного виконання.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало виключно повідомлення про підозру ОСОБА_1 за наведеними вище фактами. Жодних інших проступків, які не пов`язані із обвинуваченням позивача у вчинені злочину та могли б бути визнані дисциплінарними під час проведення службового розслідування комісією не виявлено. Висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, причини та умови вчинення саме дисциплінарного проступку не встановлені. Суд вказав, що ні у висновку службового розслідування, ні в наказі №2088 від 06.12.2017 (п.2) про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не зазначено, які саме вимоги Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України порушено позивачем. Суд зазначив, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Націоналну поліцію», а тому наказ про звільнення позивача за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» є передчасним. Таким чином, суд дійшов висновку, що жодного іншого діяння, яке не створює склад кримінального правопорушення та підпадає під визначення дисциплінарного проступку, висновок службового розслідування не містить, а оспорювані рішення відповідач прийняв без доведення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
19 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, в якій відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що службовим розслідуванням підтверджено скоєння позивачем вчинку, що компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому. Вказує, що законодавцем висунуто до поліцейських підвищені вимоги, що пов`язані з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю поліції служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Зазначає, що законодавством чітко розмежовано випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності в якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Вказує, що в даному випадку позивач несе саме дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку.
Ухвалою Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Того ж дня ухвалою Суду за клопотанням скаржника зупинено виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, старший лейтенант ОСОБА_1 перебував на службі в поліції на посаді інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області.
18 листопада 2017 року прокуратурою Закарпатської області в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017070000000090 позивачу вручено повідомлення про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 396 та ч. 3 ст. 368 КК України.
Наказом ГУ НП в Закарпатській області «Про призначення судового розслідування» від 20 листопада 2017 року № 1964 призначено службове розслідування за фактом повідомлення про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема ОСОБА_1 . Службове розслідування проводилось у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230.
Про результати службового розслідування складено Висновок від 04 грудня 2017 року, який затверджений начальником ГУ НП в Закарпатській області.
Під час службового розслідування встановлено, що 17 серпня 2018 року працівниками Закарпатського управління ДВБ НП України спільно із працівниками УСБУ в Закарпатській області та прокуратури Закарпатської області викрито протиправну діяльність поліцейських Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП, які вимагали та отримали грошові кошти від громадянина за прикриття його незаконної діяльності з приводу вирощування наркотичної речовини.
У ході проведення негласних слідчо-розшукових дій у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 310 КК України, Закарпатським управлінням ДВБ НП України отримано інформацію, про те, що 16 серпня 2017 року окремі поліцейські Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП провели обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявили наркотичну речовину. У подальшому вказані поліцейські, маючи на меті незаконне збагачення, вимагали незаконну грошову винагороду у сумі 50000 доларів США від винних осіб за не притягнення їх до кримінальної відповідальності.
17 серпня 2017 року Закарпатським управлінням ДВБ Національної поліції України відповідні матеріали скеровано до прокуратури Закарпатської області, за результатами розгляду яких відкрито кримінальне провадження №42017070000000301 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Крім того, встановлено, що 24 квітня 2017 року до слідчого управління ГУНП надійшов рапорт заступника начальника відділу ЗУ ДВБ НП України Демборинського П.В. про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів задокументовано факт збуту наркотичних речовин громадянином ОСОБА_3 . За даним фактом СУ ГУНП відкрито кримінальне провадження №1201700000000090, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 310 КК України.
11 вересня 2017 року кримінальне провадження №42017070000000301 було об`єднано з кримінальним провадженням №12017000000090 та присвоєно спільний № НОМЕР_2 .
У ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні працівниками прокуратури Закарпатської області встановлено, що 06 серпня 2017 року слідчим відділенням Виноградівського ВП розпочато кримінальне провадження № 12017070080000722 за ч. 3 ст. 185 КК України за зверненням ОСОБА_4 про те, що в ніч з 04 серпня 2017 року на 05 серпня 2017 року двоє невідомих осіб проникли до будинку її сестри звідки викрали особисті речі, грошові кошти та золоті вироби. Під час супроводження вказаного кримінального провадження 14 серпня 2017 року до органу досудового розслідування надійшли три рапорти від начальника сектору кримінальної поліції Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції Максимовича Р.М., про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів ним отримано інформацію, щодо скоєння даного правопорушення можуть бути причетні гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Разом із зазначеними рапортами ОСОБА_7 надав слідчому протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 14.08.2017.
У той же час, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201700000000090 встановлено, що гр. ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12017070080000722 від 06 серпня 2017 року в якості свідка не допитувався, протокол його допиту від 14.08.2017 сфальсифікований, підписи у цьому документі йому не належать, з ОСОБА_7 він не знайомий. Сфальсифікованими є також рапорти ОСОБА_7 про те, що до вчинення зазначеної крадіжки можуть бути причетні гр.гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які фактично є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення вказаними особами.
Таким чином, 16 серпня 2017 року старшим слідчим слідчого відділення Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП капітаном поліції Фущичем С.В. діючи у рамках кримінального провадження № 12017070080000722 від 06.08.2017 року за фактом крадіжки з будинку гр. ОСОБА_9 , спільно з начальником СКП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_7 , старшим оперуповноваженим СКП цього ж відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , інспектором з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції цього ж відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 цього є відділення поліції майором поліції ОСОБА_11 згідно ухвали слідчого судді проводився обшук у домоволодінні по АДРЕСА_2 .
Прокуратурою Закарпатської області у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201700000000090 за ч. 3 ст. 368, ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 383 КК України встановлено, що під час проведення вказаного обшуку поліцейськими Виноградівського відділення поліції було виявлено понад 100 сироростущих рослин коноплі та спеціальне обладнання для їх вирощування. У подальшому поліцейські стали вимагати у гр-н ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неправомірну вимогу у розмірі 50000 доларів США, за не притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Цього ж дня, ОСОБА_7 отримав від невстановленої слідством особи, яка є знайомим ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 50000 доларів США за те, що поліцейські не будуть складати процесуальні документи про виявлення та вилучення наркотичних речовин, а вказані особи не будуть притягнуті до відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного з обігом наркотичних речових.
У той же час, слідчий Виноградівського відділення поліції ОСОБА_12 перебуваючи на місці події, cклав завідомо неправдивий протокол обшуку від 16.08.2017, у якому зазначив, що ним проведено обшук житла та іншого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого нічого не виявлено та не вилучено.
Зазначений протокол обшуку підписала особа у якої проводився обшук - ОСОБА_6 , слідчий ОСОБА_12, поняті, а також учасники слідчої дії - поліцейські ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1
17 листопада 2017 року працівниками прокуратури Закарпатської області вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 371 та ч. 1 ст. 396 КК України.
Як вбачається із матеріалів службового розслідування позивачеві було запропоновано дати письмові пояснення в рамках даного службового розслідування, однак відмовився від надання пояснень, скориставшись правом наданим ст. 63 Конституції України.
На підставі встановлених службовим розслідуванням фактів, наказом ГУНП в Закарпатській області від 06 грудня 2017 року за № 2088 «Про звільнення зі служби в Національній поліції окремих працівників Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП» за порушення вимог ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог ст.ст. 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», що призвело до скоєння ОСОБА_1 вчинку, який компрометує його, як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому та проявилося у підписанні протоколу обшуку із внесеними завідомо неправдивими відомостями, приховуванні факту правопорушення, пов`язаного з обігом наркотичних засобів, безпідставному утриманні гр.гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неінформуванні безпосереднього керівництва про виявлене кримінальне правопорушення, інспектора з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнено зі служби в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 11 грудня 2017 року № 256 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції Закарпатської області звільнено зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13 грудня 2017 року.
Згідно довідки про доходи ГУ НП в Закарпатській області, дохід ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2017 року складає 15636,48 грн за 61 календарний день, відповідно середньоденний заробіток останнього становить 256,34 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №№580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №№580).
Згідно зі статтею 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Як визначено ч. 2 ст. 19 Закону №580, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
У відповідності до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За приписами ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до частини першої якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Відповідно до наведених вище правових норм, кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України. Дисциплінарна ж відповідальність поліцейського є окремим видом юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до вказаного виду юридичної відповідальності здійснюються за окремою процедурою, урегульованою Законом №580 та Дисциплінарним статутом. Таким чином, законодавець розмежовує випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності у якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби.
Суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Отже, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
З матеріалів справи слідує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за фактом отримання неправомірної винагороди окремими працівниками Виноградівського відділення поліції.
Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Суд першої інстанції правильно зауважено, що у даній адміністративній справі позивача - ОСОБА_1 , було звільнено відповідно до п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, зокрема за грубе порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог ст.ст. 18, 64 Закону України «Про національну поліцію», а саме: за підписання протоколу обшуку із внесеними завідомо неправдивими відомостями, приховання факту правопорушення, пов`язаного з обігом наркотичних засобів, безпідставне утримання гр.гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неінформування безпосереднього керівництва про виявлене кримінальне правопорушення.
При цьому, обираючи саме такий вид дисциплінарного стягнення, відповідачем взято до уваги те, що на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 мав діюче дисциплінарне стягнення «догана» оголошене наказом ГУНП від 25.09.2017 №1623 (а.с.81), яке не оскаржувалось в судовому порядку та не скасоване.
Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
Таким чином, зважаючи на встановлені судами обставини, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції стосовно наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та правомірності наказу відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №807/1223/17.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
В межах розгляду даної справи Суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень Закону №580, Дисциплінарного статуту, що призвело до скасування цим судом рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 352 КАС України Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року залишити в силі.
Також Суд зазначає, що у зв`язку з тим, що під час розгляду цієї справи Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції, необхідність поновлення виконання вказаного судового рішення відсутня.
Керуючись статтями 341 345 349 350 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року скасувати, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова