ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 807/2206/16
адміністративне провадження № К/9901/30956/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (суддя - Гаврилко С.Є.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді: Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі №807/2206/16.
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) податковий борг в розмірі 38709,00 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що орендарями земельної ділянки, за яку нараховано оренду плату, є декілька осіб; відповідач не користувався земельною ділянкою, що виключає наявність у нього податкового боргу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі рішення 22 сесії 6 скликання голови Нижньоапшанської сільської ради від 22.03.2014 №14 орендодавцем в особі в.о. сільського голови укладено з орендарями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 1,0000 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір укладено строком на 49 років, грошова оцінка земельної ділянки становить 318200,00 грн.
ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, а саме :
від 16.06.2015 №1100-20, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 15910,00 грн.;
від 26.05.2016 № 68-1702, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 22799,00 грн.
У зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання, нарахованих згідно вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ГУ ДФС у Закарпатській області звернулась з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 38709,00 грн.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги від 22.09.2016 №14260-17, яка була отримана відповідачем 10.10.2016.
За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку відповідачем до суду не надано.
За наведених обставин та з урахуванням, що заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до його погашення, доказів про сплату податкового боргу відповідачем під час вирішення справи судами попередніх інстанцій не надано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 спірної суми податкової заборгованості.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
Зокрема, щодо посилання відповідача про неправомірність нарахування податкового зобов`язання з орендної сплати з фізичних осіб щодо нього, оскільки орендарями земельної ділянки є також інша особа, яка крім того була надана у користування іншим особам, слід зазначити наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податкового кодексу України, тощо.
Обставини, на які посилається заявник касаційної скарги не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №807/2206/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова