ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №808/2842/17

провадження №К/9901/49342/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (суддя Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (судді Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.),

І. Суть спору

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області Державного Агентства рибного господарства України (далі - Управління ДАРГ у Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ Управління ДАРГ у Запорізькій області №172-К від 23 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

1.2 зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»;

1.3 стягнути з Управління ДРГ у Запорізькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 серпня 2017 року по день поновлення на роботі;

1.4 стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток, що пов`язаний з несвоєчасним розрахунком при звільненні у розмірі 1665,42 грн. за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року включно;

1.5 зарахувати термін, що сплив за час вимушеного прогулу, пов`язаного з безпідставним та незаконним звільненням, до загального строку, що встановлений наказом №29-К від 03 травня 2017 року.

2. Пояснив, що для його звільнення не було обґрунтованих підстав, адже відповідач не визначив персонального завдання на період випробувального терміну, не видав безпосередньо позивачу індивідуального плану-завдання, не проконтролював його виконання та не призначив відповідальних посадових осіб, які мали б контролювати виконання цього плану-завдання. Позивач зазначив, що за весь час роботи не мав зауважень щодо якості роботи, дисциплінарних стягнень, тому зважаючи на наведені обставини в сукупності звільнення з мотивів невідповідності займаній посаді було неправомірним.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до наказу начальника Управління ДРГ у Запорізькій області №29-К від 03 травня 2017 року «Про призначення ОСОБА_1 » його призначено з 04 травня 2017 року на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління ДАРГ у Запорізькій області, як такого, що успішно пройшов конкурс. Водночас ОСОБА_1 встановлено випробування строком шість місяців.

4. Наказом начальника Управління ДАРГ у Запорізькій області № 172-К від 16 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 » останнього звільнено з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління ДАРГ у Запорізькій області відповідно до пункту 11 статті 40 Кодексу законів про працю України та частини шостої статті 35 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.

5. Підставою видання вказаного наказу зазначено доповідну записку заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» від 16 серпня 2017 року.

6. За змістом цієї доповідної записки, начальник відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» повідомив, що 15 серпня 2017 року рейдова група в складі: провідних державних інспекторів ОСОБА_2 (старший групи), ОСОБА_3 та головного державного інспектора ОСОБА_1 були відсутні на закріпленій за ними території (згідно з планом-наказом № 00095). Також повідомив, що на місці несення служби вищезазначених держінспекторів, в період їх відсутності, склад групи оперативного реагування (наказ № 61 від 14 серпня 2017 року) виявив два порушення за частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), про що складено два протоколи №000563, №000564. За результатами перевірки виконання переліку завдань на період строку випробування для державних інспекторів, а саме п. 1.1 «Ведення електронного журналу та електронного щоденника інспекторським складом» встановлено, що ОСОБА_1 до електронного щоденника не вніс результатів роботи за 22 робочі дні (на які виписано план-наказ).

7. На підставі зазначеного начальник відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ствердив, що державні інспектори ОСОБА_13., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не справляються з виконанням посадових обов`язків з охорони водних біоресурсів.

8. Додатково повідомив, що за період з 26 червня 2017 року по 14 серпня 2017 року суди повернули на доопрацювання адміністративні матеріали щодо виявлених правопорушень інспекторами Запорізького рибоохоронного патруля: ОСОБА_1 (№000007);

9. Відтак начальник відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» зазначив, що оскільки вищезазначені державні інспектори перебувають на випробувальному терміні та у зв`язку з неякісним і неналежним виконанням ними своїх посадових обов`язків потрібно розглянути відповідність їх займаним посадам.

10. У повідомленні «Про звільнення» (вих.№02-47/1324 від 16 серпня 2017 року), адресованого ОСОБА_1 , зазначено, що його (позивача) було прийнято на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління ДАРГ у Запорізькій області 04 травня 2017 року з встановленим випробуванням строком шість місяців. Далі йдеться про те, що під час випробування ОСОБА_1 неякісно та неналежним чином виконував свої посадові обов`язки у сфері державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, про що свідчить доповідна записка заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління ДАРГ у Запорізькій області від 16 серпня 2017 року. Враховуючи вищезазначене позивачеві повідомили, що його звільнять 23 серпня 2017 року у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.

11. Суди попередніх інстанцій зазначили, що факти, викладені ОСОБА_1 з приводу несення ним служби у скарзі та службовій записці, не пов`язані з фактами, викладеними у доповідній записці заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» від 16 серпня 2017 року (яка стала безпосередньою підставою для звільнення позивача). У наданих позивачу відповідях відсутні образливі вирази або вислови, які б принижували його честь і гідність. Доказів дискримінаційного ставлення відповідача до позивача під час проходження ним служби суду не надано.

12. У Доповідній записці головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_5 на адресу начальника Управління ДАРГ у Запорізькій області зазначено, що з метою перевірки переліку завдань для виконання протягом строку випробування для державних інспекторів, а саме п. 1.1 ведення електронного журналу та електронного щоденника інспекторським складом в Управлінні ДАРГ у Запорізькій області був проведений облік внесених протоколів до електронного реєстру та заповнення інспекторським складом електронних щоденників. За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 до електронного щоденника не вніс результатів роботи за 22 робочі дні, на які виписано план-наказ.

13. Суди зазначили, що дослідили письмові пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , затриманих 15 вересня 2017 року за лов риби з пірсу греблі Дніпровської ГЕС; рапорт головного державного інспектора ОСОБА_14 про відсутність провідних державних інспекторів ОСОБА_2 (старший групи), ОСОБА_3 та головного державного інспектора ОСОБА_1 на закріпленій за ними території (відповідно до план-наказу № 000095).

14. Відповідно до плану-наказу на проведення рибоохоронного рейду № 000095 від 14 серпня 2017 року провідний державний інспектор ОСОБА_2 (старший групи), провідний державний інспектор ОСОБА_3 та головний державний інспектор ОСОБА_1 з 05:00 год. 15 серпня 2017 року до 13:00 год. 15 серпня 2017 року повинні провести рибоохоронний рейд на Запорізькому водосховищі на пірсі Дніпровської ГЕС.

15. Наказом відповідача № 61 від 14 серпня 2017 року «Про проведення перевірки рибоохоронної роботи державних інспекторів» утворено оперативну робочу групу у складі працівників відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»: ОСОБА_9 , головний державний інспектор - старший групи; ОСОБА_10 , головний державний інспектор; ОСОБА_11 , провідний державний інспектор. Зазначеній оперативній робочий групі в термін з 14 по 21 серпня 2017 року наказано провести перевірку рибоохоронної роботи державних інспекторів відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» в межах районів діяльності Запорізького рибоохоронного патруля.

16. Вказана оперативна робоча група ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) 15 вересня 2017 року затримала на місці, де мали би провести рибоохоронний рейд на Запорізькому водосховищі на пірсі Дніпровської ГЕС ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , правопорушників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за лов риби, про що свідчать складені Протоколи про адміністративне правопорушення №000563, №000564.

17. Дослідивши постанову Приморського районного суду Запорізької області від 15 червня 2017 року у справі № 326/753/17 (провадження № 3/326/293/2017) про повернення матеріалів для усунення недоліків; журнал реєстрації адміністративних матеріалів, переданих до Бердянського, Мелітопольського, Приморського та Якимівського судів Запорізької області у 2017 році, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення №000007 від 23 травня 2017 року стосовно ОСОБА_12 за частиною першою статті 85-1 КпАП, з якого не вбачається, що продукція, яку реалізовувала ОСОБА_12 у м. Приморську на вул. Банковій , була добута нею з порушенням правил її добування, тобто є незаконно добутою. Доказів того, що таку продукцію вона здобула з порушенням правил, тобто є незаконно здобутою, відсутні. В матеріалах справи, яку розглядав Приморський районний суд Запорізької області, був тільки протокол про адміністративне правопорушення від 23 травня 2017 року № 000007. Тобто особа, яка склала адміністративний протокол не встановила ринкової вартості в`яленої риби бичок, яку виявили у ОСОБА_12 . Приморський районний суд Запорізької області з`ясував, що продукцію не вилучали, позаяк риба швидко псується, тому конфіскація неможлива і стягненню підлягає її ринкова вартість. Однак, як зазначили суду попередніх інстанцій, такі дані в матеріалах справи відсутні.

18. Відповідач на підтвердження неякісного та неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у сфері державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів надав суду плани-накази на проведення рибоохоронного рейду за участі позивача.

19. Також суди дослідили відомості з електронного щоденника ОСОБА_1 про внесені результати роботи, перелік завдань для виконання протягом строку випробування ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління ДАРГ у Запорізькій області; щоденник головного державного інспектора ОСОБА_1; наказ № 45 від 10 липня 2017 року «Про затвердження Переліку завдань для виконання протягом строку випробування для державних інспекторів».

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

20. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2017 року відмовив у задоволенні позову.

21. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 березня 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

22. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої і апеляційної інстанцій зазначили, що процедури звільнення позивача не порушено, а за встановлених в справі обставин відповідач мав достатні підстави за результатами випробувального строку його звільнити.

23. З приводу несвоєчасного розрахунку при звільненні суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з посиланням на частину п`яту статті 24 Закону України «Про оплату праці», пункт 8.1.статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначив, що 24 серпня 2017 року є святковим днем - День незалежності України; 25-27 серпня 2017 року були вихідними днями. Кошти на рахунок позивача у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшли 29 серпня 2017 року. Відтак суд першої інстанції констатував, що досліджені обставини справи, платіжні документи не свідчать про порушення відповідачем порядку розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні.

IV. Касаційне оскарження

24. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що суди залишила поза увагою його доводи про несвоєчасний розрахунок при звільненні і вважає, що оскільки останнім робочим днем було 23 серпня 2017 року, а остаточний розрахунок відбувся лише 29 серпня 2017 року, то він має право отримати компенсацію на підставі статей 116 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

25. Також зазначив, що відповідач безпідставно звільнив його із займаної посади і доводи відповідача про неналежне виконання ним посадових обов`язків безпідставні. На підтвердження своєї позиції навів аргументи на спростування обставин, на які покликався відповідач, доводячи правомірність свого рішення про звільнення позивача з наведених мотивів.

26. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні вимог позивача. На обґрунтування своєї позиції відповідач, з посиланням на обставини, наведені вище, ствердив, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі правильні та обґрунтовані.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

27. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

28. Відповідно до частин першої, третьої статті 35 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII; тут - в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

29. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.

30. За частиною шостою статті 35 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.

31. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

32. Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

33. Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

VІ. Висновки Верховного Суду

34. У справі встановлено, що позивача звільнили в рамках випробувального строку, встановленого при призначенні на посаду, з мотивів його невідповідності займаній посаді. Обставини, які слугували для такого висновку, викладено в доповідній записці заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» від 16 серпня 2017 року.

35. Спір виник у зв`язку з тим, що позивач не погоджується з таким висновком відповідача (про невідповідність займаній посаді) і наводить свої міркування на спростування тверджень останнього про виявлені недоліки в роботі позивача, на яких власне і ґрунтується такий висновок. Окрім того, позивач розцінює можливість суб`єкта призначення звільняти працівника на власний розсуд (за наслідками випробувального строку) як свавілля.

36. З цього приводу треба зазначити, що в період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено. Водночас, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

37. Фактичні обставини, які слугували підставою для такого висновку відповідача, наведено вище. Суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень не може давати правової оцінки доказам, якими сторони обґрунтовують свої позиції. Водночас аргументи, наведені в касаційній скарзі в цій частині власне цього і вимагають

38. Колегія суддів виходить з того, що в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних відносин висновки судів попередніх інстанцій в щодо правомірності звільнення позивача є правильними. Встановлювати випробувальний строк є правом суб`єкта призначення, в рамках якого він має право оцінити відповідність державного службовця займаній посаді. У цьому зв`язку треба додати, що звільнення з наведених підстав і звільнення у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку є самостійними підставами. У цій справі не йдеться про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому немає підстав вважати, що перед тим як звільняти його відповідач мав би провести службове розслідування.

39. З огляду на зазначене, доводи позивача в частині правомірності видання оскарженого наказу не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи.

40. Щодо доводів позивача про несвоєчасний розрахунок, то висновки судів попередніх інстанцій в цій частині, на думку колегії суддів, ґрунтуються на поверховому з`ясуванні обставин справи. Зважаючи на наведені положення статей 116 117 КЗпП повний розрахунок з позивачем мав відбутися у день його звільнення. Останнім днем роботи позивача було 23 серпня 2017 року, а остаточний розрахунок з ним відбувся 29 серпня 2017 року. Отож, факт несвоєчасної виплати є, втім мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, не пояснюють причин невиплати належних працівникові сум саме 23 серпня 2017 року, тобто до святкового і вихідних днів, зважаючи водночас на те, що про дату звільнення позивача попереджували заздалегідь.

41. На думку колегії суддів, суди не в повному обсязі дослідили обставин справи в цій частині, тож з цього приводу їхні висновки є поспішними.

42. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

43. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

44. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

48. За частиною четвертою статті 353 КАС справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

49. Переглянувши оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що, висновки судів щодо відмови у задоволенні позову в частині скасування наказу Управління ДАРГ у Запорізькій області №172-К від 23 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно і щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку є правильними. Водночас, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку, пов`язаного з несвоєчасним розрахунком при звільненні у розмірі 1665,42 грн. за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає необґрунтованими і поспішними, тож в цій частині судові рішення треба скасувати, а справу (в цій частині) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 345 349 350 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку, пов`язаного з несвоєчасним розрахунком при звільненні у розмірі 1665,42 грн. за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року - скасувати і в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. У решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року в цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич