ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 808/478/17

адміністративне провадження № К/9901/18200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (суддя Садовий І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (колегія суддів: Лукманова О.М., Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Авто" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ТОВ «Альянс-Авто» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 15 від 11.01.2016 на суму 1600 грн., постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16 від 11.01.2016 на суму 32000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ним проведено перевірку дотримання позивачем трудового законодавства, під час якої виявлено порушення вимог щодо оплати праці найманих працівників, складення штатного розпису та ведення трудових книжок працівників. Апелянт вказував, що в наданому під час перевірки штатному розписі підприємства за грудень 2016 року була передбачена посада «медик» та «механік КПП», однак такі професії не передбачені у Національному класифікаторі України щодо класифікації професій. Також штатним розкладом підприємства встановлено посадові оклади медику та механіку КПП, диспетчеру, сторожу на рівні мінімальної заробітної плати, натомість головному бухгалтеру та начальнику відділу кадрів також оклад встановлено на рівні мінімальної плати з незначним підвищенням. Відповідач вказує, що посадовий оклад некваліфікованому працівнику, такому як сторож та посадовий оклад медика та механіка не може бути однаковим, оскільки мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати простої праці, яка не потребує кваліфікації, посадові оклади начальника відділу та головного бухгалтера встановлено штатним розкладом без урахування міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок, що на думку апелянта є порушенням ст. 96 КЗпП України. Також посилається на відсутність підстав стягнення з відповідача судових витрат, оскільки Законом України «Про судовий збір» органи Держпраці звільнені від його сплати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, 05.12.2016 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 1697 про проведення позапланової перевірки.

Встановлено, що з 13.12.2016 по 20.12.2016 посадовою особою Головного управління Держпраці у Запорізькій області було проведено позапланову перевірку ТОВ «Альянс-Авто» щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки позивача, 20.12.2016 складено акт № 08-03-005/1177, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Альянс-Авто» п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: штатним розкладом підприємства на грудень 2016 року, який затверджено директором підприємства, передбачена посада «медик» та «механік КПП», яка відсутня у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 №327; зафіксовано порушення ст.96 КЗпП України, а саме, штатним розкладом підприємства з грудня 2016 року встановлені посадові оклади: медику, механіку КПП, диспетчеру та сторожу на рівні мінімальної заробітної плати у розмірі 1600 грн., головному бухгалтеру та начальнику відділу кадрів на одному рівні у розмірі 1900 грн., посадовий оклад некваліфікованого працівника (сторожа) та посадовий оклад медика, механіка КПП та диспетчера (як фахівців) встановлено на рівні мінімальної заробітної плати, така тарифна ставка застосовується для оплати простої праці, яка не потребує будь-якої кваліфікації робітника, посадові оклади начальника відділу кадрів (керівника, який забезпечує керівництво підрозділом) та головного бухгалтера (керівника, який здійснює загальне функціональне керівництво підприємством) встановлено штатним розкладом підприємства без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

20.12.2016 відповідачем винесено припис № 08-03-005/1177-0593 про усунення виявлених порушень під час перевірки.

Встановлено, що листом від 04.01.2017 Товариство повідомило Управління про виконання припису та надано підтверджуючі документи щодо його виконання.

11.01.2017 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, на підставі акта перевірки винесено постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою №15 в розмірі 1600 грн. (за порушення п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників) та постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою №16 в розмірі 32000 грн. (за порушення ст.96 КЗпП України).

Не погоджуючись з постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що штатний розпис на підприємствах приватного сектора складається у довільній формі (оскільки вона не регламентується жодним нормативним документом) і оформлюється на чистих аркушах паперу формату А4. Позивач вільний у складанні штатного розпису, у написанні у ньому посад. Також суд першої інстанції зазначав, що перевіркою було встановлено порушення позивачем норми п.2.14 Інструкції № 58, у відповідності до якої у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства, записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Однак при дослідженні трудових книжок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких наявні записи про найменування підприємства та назву посади, вказано, що наявні записи про виправлення найменування посад. Виправлення відповідають даним штатного розпису від 29.11.2016. Не заперечується відповідачем, що трудові книжки працівників підприємства позивача не досліджувались при перевірці, відповідні висновки були зроблені за результатами аналізу чернетки штатного розпису.

Дослідивши, в межах касаційної скарги, спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з п. 2.1 Інструкцiї зi статистики кiлькостi працівників, затвердженої наказом Держкомстату вiд 28.09.2005 № 286, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 30.11.2005 за № 1442/11722, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо штатного розпису» від 27.06.2007 № 162/06/187-07, визначено поняття штатного розпису, зокрема штатний розпис - це документ, що встановлює для даного пiдприємства, установи, органiзацiї структуру, штати i посадовi оклади працiвникiв. Штатний розпис мiстить назви посад, чисельнiсть персоналу та оклади за кожною посадою. Прийняття, затвердження керiвником пiдприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спецiального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кiлькiсть працiвникiв кожної професiї з розподiлом штатних одиниць за структурними пiдроздiлами пiдприємства. Наказ, яким буде затверджено штатний розпис, оформлюється з дотриманням усiх вимог до органiзацiйно-розпорядчої документацiї вiдповiдно до Нацiонального стандарту України «Державна унiфiкована система документацiї. Унiфiкована система органiзацiйно-розпорядчої документацiї. Вимоги до оформлення документiв ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України вiд 7 квiтня 2003 року № 55, що поширюється на органiзацiйно-розпорядчi документи (постанови, розпорядження, накази, положення, рiшення, протоколи, акти, листи тощо), якi створюються в результатi дiяльностi пiдприємств, установ, органiзацiй та їх об`єднань усiх форм власностi. Вiдповiднi документи також повиннi мати всi необхiднi реквiзити, зокрема: найменування органiзацiї, назву виду документа, дату, реєстрацiйний iндекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, пiдпис тощо.

Однак колегія суддів вказує, що лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо штатного розпису» від 27.06.2007 № 162/06/187-07 не є нормативно-правовим актом, а має лише роз`яснювальний характер.

Відтак, колегія суддів погоджується, що підприємство як юридична особа приватного права, на власний розсуд складає та затверджує для себе штатний розпис, де самостійно визначає перелік посад та розмір окладів. Штатний розпис є внутрішнім документом підприємства, установи, організації, який у зведеному вигляді фіксує розподіл праці між працівниками, конкретизує перелік посад і професій; встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, та розмір надбавок, якщо це передбачено положенням про оплату праці.

В матеріалах справи наявна копія штатного розпису, який вводиться в дію на грудень 2016 року, з відміткою про затвердження директором 29.11.2016 року, в якому серед переліку посад наявна посада «механік КПП» та «медик». Поряд з тим, наявна копія штатного розпису, надана ТОВ «Альянс-Авто», де замість посади «механік КПП», наявна посада «механік», замість посади «медик» вказано «сестра медична».

Згідно п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Перевіркою було встановлено порушення позивачем норми п.2.14 Інструкції № 58, у відповідності до якої у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Однак судами встановлено та не заперечується відповідачем, що перевірка ТОВ «Альянс-Авто» була здійснена без огляду трудових книжок працівників. Висновки про порушення п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, були здійснені на підставі оглянутого штатного розпису. Не можливо стверджувати, що ті назви посад, які були вказані позивачем у штатному розписі були ним вказані працівникам у трудових книжках.

Оригінали трудових книжок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні, та порушень при їх оформленні не встановлено.

Відповідно до ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов`язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що з штатного розпису вбачається, що посадові оклади встановлено з пропорційним збільшенням суми з огляду на посаду та виконувану роботу, так «сторож» має найнижчий розмір посадового окладу - розмір мінімальної заробітної плати, натомість «директор», «головний бухгалтер», «начальник відділу кадрів» та інші посади передбачають більший посадовий, що збільшується в залежності від посади. Посадовий оклад сторожа вказано 1600 грн., диспетчера 1620 грн., сестри медичної 1650 грн., механіка 1630 грн., тобто у порівнянні з сторожем, у якого посадовий оклад 1600 грн., що є мінімальною заробітною платою станом на грудень 2016 року. Посадовий оклад інших працівників є більшим від окладу сторожа та прибиральниці, збільшується.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ТОВ «Альянс-Авто» при визначенні у штатному розписі розмірів посадових окладів працівників не порушено норми, що регулюють питання оплати праці найманих робітників.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що винесені постанови про накладення штрафу № 15 та № 16 від 11.01.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо посилань в касаційній скарзі на помилкове стягнення з відповідача судового збору, оскільки він звільнений від його сплати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Проте звільнення від сплати судового збору органів Держпраці не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №750/108/17, від 13.06.2018 у справі №520/1841/17 та від 19.12.2018 у справі №748/2378/16-а.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук