ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 808/535/17
адміністративне провадження № К/9901/15294/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №808/535/17
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів.
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Панченко О.М., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 76482 грн. 74 коп.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що у позивача на обліку перебуває потерпіла внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 , з якою 04 червня 2013 стався нещасний випадок під час перебування в трудових відносинах з фізичною особою-суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Позивач продовжує виплачувати зазначеній постраждалій страхові виплати. Сума платежів, які підлягають капіталізації у позивача для розрахунку з потерпілою станом на 31 січня 2017 становить 76482 грн. 74 коп., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів. 03 лютого 2017 позивач звернувся з претензією до ОСОБА_1 про сплату капіталізованих платежів у сумі 76482 грн. 74 коп. на розрахунковий рахунок позивача. Проте, до теперішнього часу зазначена сума на розрахунковий рахунок позивача не надходила. Враховуючи те, що за приписами чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат позивача здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 76482 грн. 74 коп.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 03 квітня 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 76482 грн. 74 коп. капіталізованих платежів на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (р/р37176403900168 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25919891).
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та "Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю" щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вимоги позивача про стягнення з відповідача капіталізованих платежів є обґрунтованими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 11 жовтня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі №808/535/17 скасувати.
В позові відмовити.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що на момент виникнення спірних правовідносин, Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України втратила свою чинність, а отже положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю розповсюджують свою дію тільки на питання, пов`язані із процедурою банкрутства боржника, що у свою чергу не може бути застосовано до відповідача з огляду на припинення підприємницької діяльності останньою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області (правонаступника).
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 808/535/17 скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі скаржник стверджує, що у разі ліквідації юридичної особи, що зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, платежі, належні потерпілому мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом у відповідності до ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2017 року було відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача.
9. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 808/535/17.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 , 1949 року народження, прибиральниця службових приміщень, перебувала у трудових стосунках з ФОП ОСОБА_1
Відповідно до Акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом №1 (Форма Н-1) від 26 липня 2013 року, 04 червня 2013 року о 16 год. 15 хв. з ОСОБА_2 стався нещасний випадок у АДРЕСА_2 , причиною нещасного випадку стало порушення ОСОБА_2 інструкції з охорони праці для прибиральниць службових приміщень (ІОП №16 п.2 пп.2.2 "Обувь должна плотно прилегать к ноге и иметь шероховатую нескользящую поверхность подошвы", п.3 пп.3.1.2 "Быть внимательным, не отвлекаться, не отвлекать от работы других", пп.3.1.5 "Выполнять рабочие обязанности осторожно, аккуратно, не спеша").
26 січня 2015 року постановою позивача "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності (коригуюча)" призначено потерпілій перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03 ) в розмірі 422 грн. 65 коп. Відкориговану виплату постановлено провадити з 01.11.2014 безстроково.
31 січня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Претензією про сплату капіталізованих платежів з уточненням терміну сплати вих.№01-80 від 03 лютого 2017 року відповідачу запропоновано добровільно сплатити суму капіталізованих платежів у розмірі 76482 грн. 74 коп. до 15 лютого 2017 року.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з частиною другою статті 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.
Статтею 18 Закону №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Згідно зі статтями 4, 12 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов`язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, проводиться відповідно до Порядку №765, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
З урахуванням положень статті 11 Закону №1105-XIV до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку №765.
Згідно з частиною сьомою статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до пункту 1 частини другої Порядку №765 під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 Порядку №765 капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року у справі №809/1738/17 (провадження №11-945апп19) та Верховним Судом у постанові від 18 червня 2020 року у справі №820/2837/17.
Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів: 1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.
Отже, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у ОСОБА_1 виникли зобов`язання перед Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області) щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілої ОСОБА_2 .
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2020 року у справі № 1940/1440/18.
За встановлених обставин, висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на відповідача положень Порядку №765 є помилковим.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 11 Закону №1105-XIV та Порядок №765, та скасовано судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
18. Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
19. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Натомість рішення суду апеляційної інстанції таким критеріям не відповідає та підлягає скасуванню.
20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 808/535/17 - скасувати.
3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі №808/535/17 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А. І. Рибачук
Л. В. Тацій